- •Тема 1. Сутність і значення маркетингової політики розподілу
- •1.1. Розподіл у комплексі маркетингу
- •1.2. Поняття каналів розподілу та принципи їх функціонування
- •1.3. Принципи функціонування каналів розподілу продукції
- •1.4. Функції каналів розподілу
- •1.5. Довжина та ширина каналів розподілу
- •1. 6. Різновиди каналів розподілу різних видів товарів та послуг
- •1.7. Зворотні канали розподілу
- •2.1. Сутність і важливість товароруху
- •2.2. Традиційні канали розподілу та їх відмінність від вертикальних маркетингових систем (вмс)
- •Тема 2. Товарний рух і механізм використання каналів розподілу
- •2.3. Різновиди вмс
- •Корпоративні
- •Договірні
- •Керовані
- •2. 4. Горизонтальна маркетингова система
- •2.5. Комбіновані маркетингові системи (багатоканальні маркетингові системи)
- •2. 6. Тенденції розвитку каналів розподілу продукції
- •Тема 3. Розподіл на підприємстві
- •3.1. Збут продукції через власні підрозділи виробника
- •3.2. Відбір учасників каналу розподілу
- •3.3.Мотивація учасників каналу розподілу
- •3.4. Координація роботи учасників каналу розподілу
- •3.5. Оцінка і контроль діяльності учасників каналу розподілу
- •3.6. Модифікація структури каналу розподілу
- •3.7. Особливості збуту продукції державним установам
1. 6. Різновиди каналів розподілу різних видів товарів та послуг
Прийняття рішення про канал розподілу залежить від типу товарів.
а) Канали розподілу споживчих товарів мають більш складну і розгалужену структуру, хоча і серед них зустрічаються досить прості (рис. 1.5.).
В
С канал 1
В
РТ
С канал 2
В
ГТ РТ
С канал 3
В
ГТ ДГТ РТ
С канал 4
Рис. 1.5. Різновиди каналів розподілу споживчих товарів.
Перший канал – канал нульового рівня – використовується ремісниками, які самостійно збувають свою продукцію, а також великими компаніями, які прагнуть забезпечити повний контроль над каналом розподілу своєї продукції. Проте він вимагає більших витрат виробника і виконання ряду додаткових функцій. За останні роки у деяких країнах Європи прямий продаж досяг рекордних темпів зростання і він є одним із секторів роздрібної торгівлі, яка устояла в період спаду.
Другий канал (однорівневий) використовується виробниками автомобілів, одягу, бензину, телевізорів.
Третій канал (дворівневий) використовується, як правило, виробниками ліків та продуктів харчування.
Четвертий канал розподілу характерний для сільського господарства, де ведення переговорів про укладання угод вимагає залучення спеціалістів, які виконують також функції сортування і класифікації продукції за категоріями якості.
На споживчому ринку існують також канали розподілу з більшим числом рівнів, проте вони зустрічаються досить рідко. Велика кількість рівнів означає втрату контролю над процесом продажу і складну систему каналів розподілу.
б) Канали розподілу товарів промислового призначення
На ринку товарів промислового призначення використовуються різні види каналів розподілу (рис. 1.6.):
В
Торговий представник
виробника
Галузевий
дистриб’ютор
С
Торговий персонал
виробника
Рис. 1.6. Канали розподілу товарів промислового призначення.
Найбільш поширеними для товарів промислового призначення є прямі канали збуту за допомогою торговельних агентів. Проте у галузях, де існує багато виробників чи покупців, які віддалені один від одного, інколи доцільно використовувати посередників. Наприклад, підприємство-виробник може продавати свою продукцію галузевим дистриб‘юторам, які в свою чергу продають її фірмам – покупцям. Продаж можна здійснювати і за допомогою торговельних представників фірми-виробника і її торговельного персоналу, які продають товар фірмам-покупцям чи галузевим дистриб‘юторам, тобто для ринку підприємств характерні, як правило, багатоканальні канали розподілу.
в) Особливості каналів розподілу у сфері послуг
У сфері послуг, як правило, використовуються прямі канали розподілу, хоча інколи можуть залучатися і посередники. Тут дуже важливим є визначення місця розташування установ. У приватному секторі такі постачальники послуг як роздрібні магазини, готелі, банки тощо приділяють велику увагу розміщенню своїх торговельних точок у місцях, наближених до цільової аудиторії. У соціальній сфері організації, які надають послуги, розробляють системи охорони здоров‘я для того, щоб охопити населення великих територій. Лікарні повинні знаходитись у таких місцях, щоб забезпечити повне медичне обслуговування різноманітних пацієнтів. Школи слід наблизити до місць, де проживає багато дітей, а пожежні підрозділи слід розміщувати у населених пунктах, де вони можуть забезпечити швидку ліквідацію осередку пожежі в даному мікрорайоні. І навіть церкви повинні знаходитися у таких місцях, які є зручними для прихожан.
