34 Оболонки головного та спинного мозку. Кровопостачання головного та спинного мозку. Лікворна система мозку.

Мозок вкритий 3-мя спільними для обох частин ц.н.с. оболонками мезенхімного походження. Зовнішня - тверда мозкова оболонка, середеня - павутинна і внутрішня - м'яка оболонка мозку.

Безпосередньо до зовнішньої поверхні мозку (головного і спинного) прилягає м'яка (судинна) оболонка (pia mater), яка заходить у всі щілини і борозни. Вона досить тонка, утворена рихлою багатою на еластичні волокна і кровоносні судини сполучною тканиною. Від неї відходять сполучнотканинні волокна, які разом з кровоносними судинами проникають у речовину мозку.

Назовні від судинної оболонки розташована павутинна оболонка (arachnoidea). Між м'якою і павутинною оболонками є порожнина (субарахноідальна), яка містить 120-140 мкл спинномозкової рідини. В нижній частині каналу хребта у підпавутинному просторі вільно плавають корінці спинномозкових нервів. Зверху ця порожнина переходить у одноіменну головного мозку. Над великими щілинами і борознами підпавутинний простір розширюється і утворює цистерни. Найбільші цистерни: мозочково-мозкова - розташована між мозочком і довгастим мозком, над латеральною борозною, в районі зорового перехресту, між ніжками мозку тощо. Павутинна і м'яка оболонки вкриті одношаровим плоским епітелієм.

Зовні від павутинної оболонки знаходиться тверда оболонка мозку (dura mater), яка утворена щільною волокнистою сполучною тканиною і дуже міцна. В каналі хребта тверда оболонка ніби мішком вкриває спинний мозок, його корінці, вузли і решту оболонок. Зовнішня поверхня твердої оболонки спинного мозку відділена від окістя каналу мозку венозним сплетення і надоболонковим (епідуральним) простором, який заповнений жировою тканиною. В каналі хребта тверда оболонка закріплена відростками, які продовжуються у периневральні оболонки спинномозкових нервів і зростаються з окістям у кожному міжхребцевому отворі.

В деяких місцях тверда оболонка головного мозку глибоко занурюється у вигляді відростків у щілини, які відділяють частки мозку одна від одної. В місцях відходження відростків оболонка розщеплюється і утворює трикутної форми канали (вони вистелені ендотелієм) - синуси твердої оболнки мозку. Листки синусів пружно натягнуті і не спадаються. В синуси із мозку по венах відтікає венозна кров, яка надходить потім у внутрішні яремні вени.

Кровопостачання

Головний мозок кровопостачається в основному внутрішньою сонною артерією, а спинний – хребтовою.Хребтова артерія відхо­дить від підключичної, прохо­дить через отвори у поперечних відростках шийних хребців і досягає великого потиличного отвору. Тут ліва та права хребет­ні артерії з’єднуються і утворю­ють основну артерію, що йде по однойменній борозні мосту і через свої гілки анастомозує з гілками внутрішньої’сонної ар­терії, утворюючи коло Вілізія в ділянці турецького сідла. Від хребетної артерії відходять пе­редня та задня спинномозкові артерії, що кровопостачають спинний мозок.У ділянці турецького сідла на основі мозку знаходиться внутрішня сонна артерія, від якої відходять гілки, що крово­постачають головний мозок.Вени головного мозку по­діляються на глибокі та поверх­неві. Поверхневі впадають у венозні пазухи твердої мозкової оболонки, а глибокі вени злива­ються в ділянці верхньої стінки III шлуночка і утворюють найбільшу вену мозку (Галейа), яка впадає у пряму пазуху твердої мозкової оболонки. З пазух венозна кров відтікає у внутрішню яремну вену.

ліквор утворюють судинні сплетіння, розміщені в шлуночках головного мозку. Іншим механізмом утворення цереброспінальної рідини є просочення плазми крові через стінки кровоносних судин і шлуночків. Парні бічні шлуночки (перший і другий) розташовані в півкулях мозку. У кожному з шлуночків розрізняють передній ріг (в області лобової частки), задній ріг (в області потиличної частки), нижній ріг (в області скроневої частки), тіло шлуночка (в області тім'яної частки). Третій шлуночок розташований на середній лінії між зоровими буграми. З'єднаний за допомогою отворів Монро з бічними шлуночками і за допомогою водопроводу мозку з четвертим шлуночком. Четвертий шлуночок поєднується через бічні отвори Лушки з субарахноїдальним простором головного мозку, а через отвори Мажанді з великою цистерною мозку. Центральний спинномозковий канал є прямим продовженням четвертого шлуночка.  Ліквор покидає шлуночки тоді, коли його кількість стає більшою, ніж вони можуть вмістити. У шлуночках вміщається 30-50 мл, а виробляється за добу до 600 мл. Частина ліквора розтікається маленькими струмочками вздовж звивин головного мозку на його випуклу поверхню. Це так званий зовнішній ліквор, він розміщується між зовнішньою поверхнею головного і спинного мозку та їх кістковим покривом. Для головного мозку зовнішній ліквор слугує своєрідною гідравлічною подушкою, яка захищає його від струсів і травм. Із зовнішнього ліквора продукти обміну поступають у венозну систему через грануляції павутинної оболонки.  Всередині мозку ліквор циркулює в кількох, які переходять одна в одну, порожнинах. Їхня сукупність утворює систему – рідинну вісь мозку, яка складається із двох бічних цистерн у великих півкулях, по одній в центральній частині мозку та між довгастим мозком та мозочком, а також центрального каналу спинного мозку, який закінчується міх 3 і 4 поперековими хребцями невеликою розширеною порожниною – кінцевою цистерною.