- •1 Психология в системе общественных наук
- •2. Психологія як наука про походження, функціонування і структуру психіки в діяльності суб'єкта.
- •3. Основные этапы развития представлений о предмете психологии
- •4 Материалистическое и идеалистическое направления изучения психики в истории психологии.
- •5. Основные направления зарубежной психологии
- •6 Становление отечественной психологии.
- •7.Методологічні принципи психологічної науки.
- •8.Загальні та спеціальні фундаментальні та прикладні галузі психології: взаємозв»язок їх задач, загальна характеристика предмету їх досліджень. Загальна психологія: її предмет та структура.
- •10. Методи психології. Об»єктивні методи дослідження формування та функціонування психічних процесів.
- •9.Роль та значення психологічного знання для життєдіяльності людини.
- •11.Спостереження, бесіда,аналіз продуктів людської діяльності як методи психології.
- •12. Психологічний експеримент та його види.Діагностичні тести.
- •13. Психіка як властивість високоорганізованої матерії.
- •14. Природа і механізми психічних явищ.
- •15. Основні функції психіки.
- •16. Поняття чутливості як елементарної форм психіки . Концепція о.М. Леонтьєва -к.Е. Фарбі про виникнення чутливості
- •17. Стадії розвитку діяльності і психіки.
- •1. Стадия элементарной сенсорной психики.
- •II. Стадия перцептивной психики.
- •18. Уроджена та індивідуально-мінлива поведінка
- •19. Вища і нижча нервова діяльність.
- •20. Рефлекторна теорія та її розвиток в роботах і.М. Сєченова, ч. Шеррінгтона, і.П. Павлова, п.К. Анохіна.
- •21. Форми відображення у тварин. Відмінності психіки людини від психічної діяльності тварин.
- •22. Психофізіологічна проблема в психології.
- •23. Соціальна опосередкованість психіки.
- •24. Зв'язок психічних явищ і роботи мозку. Теорія условно-рефлекторного научення і.П. Павлова.
- •25. Модель концептуальної рефлекторної дуг по є. М. Соколову.
- •26. Вчення н.А. Бернштейна про участь психіки в регуляції рухів.
- •27. Теорія функціональних систем п.К. Анохіна.
- •28. Теорія динамічної локалізації психічних функцій р.О Лурія.
- •29. Роль нервової системи в життєдіяльності людини
- •30. Будова нервової системи людини
- •31 Развитие нервной системы в онтогенезе
- •Нейронная теория
- •34 Оболонки головного та спинного мозку. Кровопостачання головного та спинного мозку. Лікворна система мозку.
- •35 Будова спинного мозку людини
- •Сіра речовина
- •Біла речовина
- •36 Автономна (вегетативна) нервова система. Симпатична і парасимпатична частина анс.
- •37 Рефлекторная дуга . Рефлекторное кольцо
- •40. Ретикулярная информация и ее роль в работе мозга.
- •41 Мозочок та його зв’язки та функції
- •42 Основні структури проміжного мозку.Їх будова, зв'язки та функції. Гіпоталамо-гіпофізарна система.
- •44. Проблема розвитку в працях вітчизняних вчених.
- •45. Фактори психічного розвитку.
- •46. Умови та засоби розвитку психіки.
- •47. Психічний розвиток і формування особистості людини.
- •48. Роль виховання в формуванні особистості.
- •49. Передача и переработка сенсорных сигналов.
- •50. Механизмы переработки информации в сенсорной системе.
- •51. Механизмы организации движений.
- •52. Интегративные механизмы мозга.
- •53. Понятие нервного центра и его свойства.
- •54. Принципы координации функций цнс.
- •1. Принцип реципрокной (сопряженной) иннервации
- •2. Принцип общего конечного пути (принцип конвергенции)
- •3. Принцип доминанты
- •4. Принцип временной связи
- •5. Принцип саморегуляции (прямая и обратная связи)
- •6. Принцип иерархии (соподчинение)
- •Вопрос 56
- •Вопрос 57
- •Вопрос 58
- •Вопрос 59
- •Вопрос 60
Вопрос 58
аміноспецифічні системи мозку
Нейрони, медіаторами яких є моноаміни (серотонін, норадреналін і дофамін), беруть участь в об'єднанні різних структур мозку в єдине функціональне утворення. Тіла цих нейронів розташовуються переважно в структурах стовбура мозку, а відростки простираються майже до усіх відділів ЦНС, починаючи від спинного мозку і до кори великих півкуль.
Тіла серотонінергічних нейронів розташовуються біля середньої лінії стовбура мозку, починаючи від довгастого мозку аж до нижніх відділів середнього мозку. Відростки цих нейронів надходять практично до усіх відділів проміжного мозку, переднього мозку, виявлені вони також у мозочку і спинному мозку. До серотоніну виявлено три типи рецепторів (М, Б, Т). У більшості структур мозку збудження серотонінергічних нейронів викликає гальмування різного ступеня виразності: гальмуються рефлекси спинного і довгастого мозку, пригнічується передача збудження через ядра таламуса, пригнічується активність нейронів ретикулярної формації і кори великих півкуль. Завдяки своїм численним зв'язкам з різними структурами мозку серотонінергічна система бере участь у формуванні пам'яті, регуляції сну і неспання, рухової активності, сексуальній поведінці, вираженні агресивного стану, терморегуляції, больовій рецепції.
Тіла норадренергічних нейронів розташовані окремими групами в довгастому мозку і мосту, особливо їх багато у блакитній плямі. Блакитна пляма зв'язана майже з всіма областями мозку: з різними структурами середнього мозку, таламуса і таких відділів переднього, як мигдалина, гіпокамп, поясна звивина і нова кора. У ЦНС є чотири типи адренорецепторів: а1, а2, Р1, Р2. а-Рецептори сконцентровані в основному в корі, гіпоталамусі, гіпокампі. р-Рецептори знаходяться в корі, стріатумі і гіпокампі. Але місце розташування, як і функціональне призначення, цих рецепторів істотно відрізняється. Так, а1-рецептори розташовуються на пресинаптичній мембрані і, очевидно, забезпечують регуляцію виходу норадреналіну, тобто чинять модулюючий вплив. На відміну від цього, Р1 -рецептори локалізовані на постсинаптичній мембрані, і через їхнє посередництво норадреналін здійснює свій вплив на нейрони. а2-,Р2-Рецептори виявлені на терміналях серотонінергічних нейронів, де модулюють виділення цього медіатора, а також на нейро-гліальних клітинах.
Збудження норадренергічних структур супроводжується гальмуванням активності різних нейронів, у тому числі і серотонінергічних, пригніченням, або навпаки, полегшенням передачі аферентної інформації на різних рівнях ЦНС.
Тіла дофамінергічної системи лежать у вентральних відділах середнього мозку, їх особливо багато в чорній субстанції. Їх відростки надходять як до базальних рухових ядер (стріопалідарної системи), так і до лімбічної системи, гіпоталамусу, лобової частки кори великих півкуль. У силу цього, дофамінергічна система бере участь у регуляції рухів, формуванні відчуття болю, позитивних і негативних емоцій. До дофаміну є два типи рецепторів, при взаємодії з якими дофамін «запускає» різні внутрішньоклітинні посередники: Б1-рецептори зв'язані з аденілатцик-лазою (ферментом, що стимулює утворення цАМФ), а Б2-рецептори не зв'язані з цим ферментом.
В останні роки широко вивчається участь моноамінергічних систем мозку у виникненні психічних захворювань людини. Можливо, що в основі таких захворювань, як шизофренія, циклотимія, лежать порушення активності моноамінергічних систем. Багато препаратів, що мають позитивний лікувальний ефект, впливають на обмін катехоламінів у відповідних центрах мозку.
