- •1 Психология в системе общественных наук
- •2. Психологія як наука про походження, функціонування і структуру психіки в діяльності суб'єкта.
- •3. Основные этапы развития представлений о предмете психологии
- •4 Материалистическое и идеалистическое направления изучения психики в истории психологии.
- •5. Основные направления зарубежной психологии
- •6 Становление отечественной психологии.
- •7.Методологічні принципи психологічної науки.
- •8.Загальні та спеціальні фундаментальні та прикладні галузі психології: взаємозв»язок їх задач, загальна характеристика предмету їх досліджень. Загальна психологія: її предмет та структура.
- •10. Методи психології. Об»єктивні методи дослідження формування та функціонування психічних процесів.
- •9.Роль та значення психологічного знання для життєдіяльності людини.
- •11.Спостереження, бесіда,аналіз продуктів людської діяльності як методи психології.
- •12. Психологічний експеримент та його види.Діагностичні тести.
- •13. Психіка як властивість високоорганізованої матерії.
- •14. Природа і механізми психічних явищ.
- •15. Основні функції психіки.
- •16. Поняття чутливості як елементарної форм психіки . Концепція о.М. Леонтьєва -к.Е. Фарбі про виникнення чутливості
- •17. Стадії розвитку діяльності і психіки.
- •1. Стадия элементарной сенсорной психики.
- •II. Стадия перцептивной психики.
- •18. Уроджена та індивідуально-мінлива поведінка
- •19. Вища і нижча нервова діяльність.
- •20. Рефлекторна теорія та її розвиток в роботах і.М. Сєченова, ч. Шеррінгтона, і.П. Павлова, п.К. Анохіна.
- •21. Форми відображення у тварин. Відмінності психіки людини від психічної діяльності тварин.
- •22. Психофізіологічна проблема в психології.
- •23. Соціальна опосередкованість психіки.
- •24. Зв'язок психічних явищ і роботи мозку. Теорія условно-рефлекторного научення і.П. Павлова.
- •25. Модель концептуальної рефлекторної дуг по є. М. Соколову.
- •26. Вчення н.А. Бернштейна про участь психіки в регуляції рухів.
- •27. Теорія функціональних систем п.К. Анохіна.
- •28. Теорія динамічної локалізації психічних функцій р.О Лурія.
- •29. Роль нервової системи в життєдіяльності людини
- •30. Будова нервової системи людини
- •31 Развитие нервной системы в онтогенезе
- •Нейронная теория
- •34 Оболонки головного та спинного мозку. Кровопостачання головного та спинного мозку. Лікворна система мозку.
- •35 Будова спинного мозку людини
- •Сіра речовина
- •Біла речовина
- •36 Автономна (вегетативна) нервова система. Симпатична і парасимпатична частина анс.
- •37 Рефлекторная дуга . Рефлекторное кольцо
- •40. Ретикулярная информация и ее роль в работе мозга.
- •41 Мозочок та його зв’язки та функції
- •42 Основні структури проміжного мозку.Їх будова, зв'язки та функції. Гіпоталамо-гіпофізарна система.
- •44. Проблема розвитку в працях вітчизняних вчених.
- •45. Фактори психічного розвитку.
- •46. Умови та засоби розвитку психіки.
- •47. Психічний розвиток і формування особистості людини.
- •48. Роль виховання в формуванні особистості.
- •49. Передача и переработка сенсорных сигналов.
- •50. Механизмы переработки информации в сенсорной системе.
- •51. Механизмы организации движений.
- •52. Интегративные механизмы мозга.
- •53. Понятие нервного центра и его свойства.
- •54. Принципы координации функций цнс.
- •1. Принцип реципрокной (сопряженной) иннервации
- •2. Принцип общего конечного пути (принцип конвергенции)
- •3. Принцип доминанты
- •4. Принцип временной связи
- •5. Принцип саморегуляции (прямая и обратная связи)
- •6. Принцип иерархии (соподчинение)
- •Вопрос 56
- •Вопрос 57
- •Вопрос 58
- •Вопрос 59
- •Вопрос 60
11.Спостереження, бесіда,аналіз продуктів людської діяльності як методи психології.
Спостереження як метод об'єктивного дослідження широко застосовується у психології, педагогічній практиці, соціологічних дослідженнях.
Об'єктом спостереження є поведінка особистості в найрізноманітніших її зовнішніх виявах, коли реалізуються усвідомлювані та неусвідомлювані внутрішні психічні стани, переживання, прагнення. За особливостями мовлення, виразними рухами — жестами, мімікою, виразами обличчя, пантомімічними актами (позами) тощо — можна виявити й простежити особливості уваги, розуміння змісту висловлювання, емоції та вольові якості, особливості темпераменту і риси характеру. Тому вміле спостереження за поведінкою дитини та дорослого дає можливість з високою вірогідністю робити висновки про їхні внутрішні, духовні особливості.
Бесіда — це цілеспрямована розмова з піддослідним з метою з'ясування уявлення або розуміння ним явищ природи та суспільства, наукових питань, взаємозалежностей, причин та наслідків, переконань, ідеалів, ідейної спрямованості. Поставлені запитання мають бути чіткими й зрозумілими, спрямованими на психологічні явища. У бесіді потрібно домагатися не лише констатуючої відповіді, а й пояснення, мотивації, тобто відповідей на запитання не лише "що це таке?", а й "чому?", "як?".
Одним з варіантів бесіди є інтерв'ю, яке використовують у психологічних та соціологічних дослідженнях. В інтерв'ю виявляються думки, погляди, факти з життя респондента, тобто піддослідного, його ставлення до політичних подій, ситуацій, соціальних явищ тощо.
Інтерв'ю може бути нестандартизованим і стандартизованим. У не-стандартизованому інтерв'ю запитання до респондента формулюються не до кінця і можуть змінюватись у процесі дослідження, а у стандартизованому вигляді вони становлять собою певну систему і формулюються чітко.
Метод аналізу продуктів діяльності грунтується на тому, що в результатах роботи людини виявляються її знання, вміння та навички, здібності, уважність і спостережливість, риси характеру. Отже, продукти діяльності дають можливість побачити в них найрізноманітніші психічні якості та властивості особистості, рівень їх розвитку.
Продуктами діяльності учнів є їхні письмові роботи, вироби, малюнки, моделі, фотографії та ін. Порівнюючи роботи, які учень виконує в різний час, на різних етапах навчання, можна виявити рівень його розвитку, досконалість умінь та навичок, акуратність, майстерність, кмітливість, наполегливість тощо. Саме це має стати предметом аналізу продуктів діяльності, а не, наприклад, вартість виготовленого продукту.
Продукти діяльності учня можна аналізувати також у процесі їх створення. Спостерігаючи цей процес, можна виявити не тільки його якість, а й динаміку, темп роботи, вправність у дії, ставлення до завдання. Дані спостереження допомагають глибше та всебічно пізнати розумові, емоційні, вольові й характерологічні якості та властивості особистості.
12. Психологічний експеримент та його види.Діагностичні тести.
Експеримент є одним з основних методів психології. Особливість його полягає в тому, що дослідник сам створює умови, за яких досліджуване явище виникає неодмінно й закономірно. При цьому дослідник дістає можливість чітко визначити чинники, які діяли в момент виникнення та перебігу досліджуваного явища, розкрити причини, що його зумовили, а також у разі потреби повторити дослід з метою нагромадження додаткових відомостей для обгрунтування одержаних результатів.
Розрізняють експерименти лабораторний та природний. Перший проводиться у спеціальних психологічних лабораторіях за допомогою відповідної апаратури, другий — у звичайних для піддослідного умовах діяльності (у класі, під час роботи). Природний експеримент, як і лабораторний, проводиться за певною програмою, але так, щоб учень не знав, що його досліджують, і розв'язував свої завдання спокійно, у звичному для нього темпі, з притаманними йому характерологічними особливостями і ставленням до навчальних, трудових, спортивних та інших доручень.
Різновидом природного експерименту є перетворювальний (навчальний та виховний).
Отже, експериментальний підхід у вивченні особистості можна забезпечити такими методами, як спостереження, бесіда, інтерв'ю, анкетне дослідження, якщо предмет дослідження вивчатиметься різними способами і в різних умовах, як того потребує експеримент.
Тест — це проба, іспит, один із способів психологічної діагностики рівня розвитку психічних процесів і властивостей людини. Психологічні тести становлять собою певну систему завдань, надійність яких випробовується на певних вікових, професійних, соціальних групах і оцінюється та стандартизується за допомогою спеціального математичного (кореляційного, факторного та ін.) аналізу.
Розрізняють тести для вивчення інтелектуальних здібностей, рівня розумового розвитку особистості й тести успішності. За їх допомогою можна з'ясувати рівень розвитку окремих психічних процесів, рівні засвоєння знань, загального розумового розвитку особистості. Тести як стандартизовані методи дають можливість порівнювати рівні розвитку та успішності піддослідних з вимогами шкільних програм і професіограм різних спеціальностей.
З метою уникнення помилок при використанні тестів як методу психологічного дослідження їх зміст повинен відповідати досліджуваному явищу (розумовій діяльності, увазі, пам'яті, уяві тощо) і не потребувати для виконання спеціальних знань. Зміст тесту та інструкція до його виконання мають бути максимально чіткими та зрозумілими. Результати тестового дослідження не можна оцінювати як абсолютні показники розумових можливостей особистості. Вони є лише показниками рівня розвитку певних якостей на момент дослідження за конкретних умов життя, навчання та виховання особистості.
