7. Характеристика основних методів управління та їх застосування

(на прикладі банківської установи).

Діяльність банківських установ нині характеризується збільшенням об­сягів інформації, її опрацюванням із використанням персональних елек­тронно-обчислювальних машин, сис­тем електронних платежів (СЕП), ло­кальної обчислювальної мережі, авто­матизованої системи обробки банкнот та інших технічних засобів. Взаємодія з ними людини збільшує відповідаль­ність працівників за їх функціонування та ризик унаслідок незнання і пору­шення правил безпеки праці. Для ефек­тивного вирішення цієї проблеми потрі­бен системний підхід.

Однією із системоутворюючих функ­цій управління охороною праці є влас­не мотивація — процес заохочення працівника до виконання роботи. Це наступна стадія управління після роз­робки планів роботи з охорони праці та створення відповідної організаційної структури — служби охорони праці. Основним завданням на цьому етапі є встановлення чіткої практичної взає­модії всіх органів управління банку в роботі з охорони праці, виконання планів, заходів, наказів, приписів, рішень і пропозицій стосовно даного питання з метою їх неухильного вико­нання. При цьому застосовують певні методи управління, які базуються на використанні мотивів, що визначають поведінку людей: усвідомленні не­обхідності виконання вимог з охорони праці, моральній та матеріальній заці­кавленості у створенні здорових і без­печних умов роботи. З огляду на це адміністрація банків у системі управ­ління охороною праці застосовує певні організаційно-розпорядчі, соціально-психологічні та економічні методи уп­равління.

Організаційно-розпорядчі методи спрямовані на виконання працівника­ми своїх посадових обов'язків з охо­рони праці, підготовку й виконання наказів, розпоряджень, приписів, рішень. Це методи прямої дії: будь-який регламентуючий документ, усні накази та розпорядження мають бути обов'язково виконані. Правомірність, оперативність і вплив цих дій визна­чають відповідні норми, правила, стандарти, інструкції та інші норма­тивно-правові акти. Ефективність ор­ганізаційно-розпорядчих методів ба­зується на свідомій дисципліні кожно­го працівника, тобто він повинен до­тримуватися загальних норм і пра­вил, встановлених у банку.

Однак лише наказами та розпоряд­женнями бажаних результатів не до­сягти. Дуже важливе значення мають соціально-психологічні методи управління — навчання, виховання, моральне сти­мулювання, формування культури ви­робництва, охорона праці, її гуманізація (підвищення привабливості, усунення монотонності, творчий підхід, викори­стання функціональної музики, вироб­ничої естетики). Так, у філії Львівсько­го обласного управління Ощадбанку протягом 2004 року здійснено комплекс заходів, спрямованих на естетичне вдо­сконалення виробничих приміщень, забезпечення ергономічних вимог що­до планування і розміщення робочих місць працівників. Усе це сприяє підви­щенню продуктивності та поліпшен­ню умов праці.

Не обійтися і без організаційно-технічних заходів щодо попередження та усунення причин виробничого травма­тизму і профзахворювань. Серед них — модернізація технологічного обладнання (комп'ютерної та іншої орг­техніки), застосування технічних за­собів, які запобігають впливу на пра­цюючих небезпечних і шкідливих ви­робничих факторів (кондиціювання у приміщеннях, використання захисних екранів, нейтралізаторів електро­магнітних випромінювань тощо). Нині більшість службовців банку працює за комп'ютерами і перебуває під впли­вом несприятливих фізичних (електро­магнітні випромінювання, освітлення, іонізація повітря, шум, вібрація) і пси­хофізіологічних (нервово-емоційне та розумове напруження, статичні фізич­ні навантаження, недостатня рухова активність) факторів. Вони призво­дять до характерних для банківських працівників захворювань, пов'язаних з органами чуття (зоровий аналізатор), центральною нервовою системою, кровообігом тощо. У зв'язку із цим правилами, інструкціями з охорони праці, розробленими в банку, передба­чено після двогодинної безперервної роботи технологічну перерву на 10—15 хвилин для відновлення працездат­ності працівника.

На мотивацію банківського служ­бовця істотно впливає особистий при­клад керівника, його ставлення до ви­конання вимог щодо охорони праці не на словах, а на ділі. Керівник не пови­нен миритися з порушниками правил та інструкцій, недисциплінованістю, не­хтуванням безпекою праці. Зазначимо, що в банку згідно з колективним трудо­вим договором між адміністрацією і працівниками при порушенні правил охорони праці передбачено заходи адміністративного та дисциплінарного впливу (зниження або позбавлення премій). Соціально-психологічними методами управління передбачено на­вчання, виховну роботу, подання осо­бистого прикладу керівниками струк­турних підрозділів банку. Це сприяє підвищенню дисципліни, відповідаль­ності підлеглих за дотримання правил і норм з охорони праці, посиленню контролю та взаємоконтролю, створен­ню здорового психологічного клімату в колективі тощо.

Зазначимо, що нещасні випадки трапляються, як правило, внаслідок по­рушення загальновідомих правил та інструкцій з охорони праці, через нео­бережність. Виробнича безпека знач­ною мірою залежить від психофі­зіологічного стану працівника, який впливає на його працездатність та обе­режність. Тому він повинен уміти на по­чатку роботи ввести себе в оптимальний психологічний робочий стан (ОПРС) і зберігати його до кінця робочого дня, а керівник — підтримувати цей стан.

ОПРС складається із трьох компо­нентів: фізичного, емоційного і ро­зумового. Перший з них (сила, гнуч­кість, легкість, рухомість тощо) зале­жить від фізичної підготовки служ­бовця. Емоційний компонент (пози­тивна настроєність на роботу) він му­сить створювати самостійно і відтак входити у трудовий ритм. Розумовий компонент — це наявність плану і чітке усвідомлення послідовності кваліфікованих дій для виконання конкретної роботи.

Головну роль у справі підвищення безпеки праці повинен відігравати безпосередній виконавець робіт. То­му значну увагу і кошти слід спрямо­вувати на поліпшення психологічно­го, фізичного і кваліфікаційного рівня людини, забезпечення розвитку її са­мосвідомості, зростання кваліфікації, створення безпечних умов праці.

Важливим механізмом мотивації до роботи є впровадження економічних ме­тодів управління охороною праці, які мають важливе значення, особливо в умовах трансформації економіки Ук­раїни. В кожному банку повинна функ­ціонувати система матеріального за­охочення трудових колективів до ро­боти без травм. У сучасних умовах гос­подарювання фонд заробітної плати і матеріального стимулювання цілком залежить від прибутку, тому кожний керівник і працівник банку зацікавле­ний у збільшенні періоду професійної активності працівників. Крім того, еко­номічними методами передбачається виплата премій за відсутність травматиз­му і захворювань, а також за високий рівень охорони праці.

Види заохочень працівників банків­ських установ визначаються у колектив­ному договорі. Так, керівництво Львів­ської обласної дирекції АППБ "Аваль" за підвищення рівня охорони праці, високу фахову майстерність та досягнення в роботі застосовує систему преміювання, нагороджує працівників подарунками, надає пільгові путівки у санаторії та будинки відпочинку тощо.

Матеріальні санкції за недотриман­ня норм і вимог охорони праці вклю­чають зниження премії, переведення на менш відповідальну роботу і т. п.

Розробку системи стимулювання охорони праці, аналіз та оцінку її ефек­тивності у банку разом з адміністрацією здійснює служба охорони праці.

Система стимулювання поліпшен­ня умов та безпеки праці в банку містить такі показники:

— зменшення кількості порушень норм і вимог охорони праці;

— зменшення кількості штрафів і виплат через них;

— зниження рівня виробничого травматизму;

— зниження рівня професійних за­хворювань;

— зниження рівня загальних за­хворювань;

— своєчасне та у повному обсязі виконання програм і планів, зо­бов'язань з охорони праці в колек­тивному договорі;

— інші показники, що сприяють зацікавленості працівників у створенні здорових і безпечних умов роботи.

Для ефективного управління керів­ники банківських установ повинні мати об'єктивну інформацію про стан охорони праці

Потрібна методика розрахунку уза­гальнюючих показників та рівня без­пеки і охорони праці в банку, яка ба­зується на обчисленні коефіцієнта безпеки праці з урахуванням норма­тивів його зниження та підвищення за недоліки або досягнення в цій роботі:

К_б = 1 + К_п – К_з,

де К_б — коефіцієнт безпеки праці підрозділу банку;

К_п — коефіцієнт підвищення;

К_з — коефіцієнт зниження.

Цей коефіцієнт дає змогу оцінюва­ти виконання встановлених обов'язків з охорони праці кожним працівни­ком і керівником структурного під­розділу і залежно від його значення стимулювати цю роботу.