28.Основні фактори виникнення глобальної фінансово-економічної кризи.

Існує безліч думок щодо причини виникнення фінансової кризи, умовно можна виділити основні:

• криза стала наслідком незбалансованого розвитку "Нової економіки" вартість деривативів (похідних фінансовхи інструментів) перевищила вартість світового ВВП у рази. Нова економіка, стала для найбільших світових держав локомотивом зростання економіки, для прикладу в США реальний сектор (промисловість, сільскегосподарство) складає 20% ВВП, решту становлять послуги, зокрема фінансові;

• мірилом багатства у світ стала нерухомість, тому велика кількість людей інвестувала в неї кошти, а банки і фінансові компанії підігріті попитом роздавали іпотечні кредити всім охочим, що призвело до кризи боргових зобовязань, та зникнення інвестиційних банків та іпотечних облігацій;

• глобалізація економічного розвиту, призвела до швидкого поширення кризи від США до інших країн. Розвиток міжнародної торгівлі, створення сучасної валютної системи і відкриття ринків для капіталів, призвело до інтенсивного переміщення капіталу в країни з більшим індексом дохідності, при перших оснаках кризи інвестори відкликали капітал до країн з меньшим рівне ризиковоті, що спричинило негативні наслідки для краї рецепієнтів;

• Глибокі структурні диспропорції у реальному секторі, що вилилось (над) перевиробницво у деяких галузях світового господарства, там існує надлишок потужностей і робочих місць. ТНК (транснаціональні корпорації) змогли підвищити продуктивні праці без технологічних інновацій за рахунок мобільності факторів виробництва, та спекуляцій з доданою вартістю на високотехнологічних товарах.

29.Вплив світової фінансово-економічної кризи на державні фінанси в Україні (бюджетна система, пенсійне забезпечення).

   Вплив світової економічної кризи на Україну зумовлений дією низки зовнішніх і внутрішніх факторів, до яких економіка країни виявилась не готовою.  

   Світова економічна й фінансова криза зачепила Україну за декількома напрямками.

Навантаження на бюджетну систему, що вимагало від влади своєчасного маневру для збереження основ стабільності державних фінансів. Але в умовах глибокої політичної кризи уряд надав перевагу популістській політиці, яка призводить до необхідності дефіцитного фінансування бюджетних витрат. Це у свою чергу, не лише погіршило загальний стан фінансової системи держави, а й породило додаткові макроекономічні й фінансові диспропорції, які обмежують можливості виходу із кризи.

   Виділимо ряд внутрішніх чинників, що зумовили вразливість економіки до впливу глобальної кризи. За роки економічного зростання не відбулося розвитку виробничого й технологічного потенціалу національної економіки. В основному збережено застарілу структуру економіки, яка характеризується аномально високою часткою енергоємних виробництв, загальним низьким технологічним рівнем, високим ступенем зношення виробничих фондів. Наслідком цього є сильна залежність від зовнішніх постачань енергоносіїв та рівня цін на них, низька конкурентоспроможність вітчизняних виробників, переважна орієнтація експорту на сировині й низько технологічні сегменти світового ринку.

Фінансово економічна криза в нашій країні спричинена в основному внутрішніми макроекономічними суперечностями, а глибина її проникнення посилилася високим рівнем залежності національної економіки від зовнішньо економічного середовища.

   На сьогодні країні потрібна комплексна антикризова програма і стратегія подальшого економічного зростання. Переважно усі антикризові законопроекти, які розробив Кабінет Міністрів України , були спрямовані переважно на недопущення подальшого розвитку кризової ситуації.

   У антикризових заходах необхідно приділити увагу макроекономічній стабільності і стійкості державних фінансів. во-кредитної політики.

  Україні потрібно заявити про себе не як про експортера сировини, а як постачальник на світовий ринок конкурентоспроможної високо якісної продукції. Для цього потрібно розвиватися у галузі важкої промисловості та сільськогосподарського виробництва, впроваджувати нові технологій та технічні засоби. Оскільки у цих галузях Україна має достатньо ресурсів щоб зайняти лідируючі позиції на світовому ринку.