Тема 6. «Елементи теорії цілочислового та дискретного програмування»

106. Одним з випадків задач цілочислового програмування є:

+ наявність бінарних змінних;

– відсутність рівнянь-обмежень;

– задача нелінійного програмування;

– відсутність змінних.

107. Особливість задач цілочислового програмування полягає в тому, що:

– постановка задачі співпадає з постановкою задачі лінійного програмування;

+ значення перемінних обов’язково повинні бути цілими;

– постановка задачі не співпадає з постановкою задачі лінійного програмування;

– значення перемінних обов’язково повинні бути дрібними.

108. Методом відсікаючих площин можна розв’язувати задачі:

+ цілочисельного програмування;

– динамічного програмування;

– квадратичного програмування;

– стохастичного програмування.

109. Методом Куна-Таккера можна розв’язувати задачі:

– динамічного програмування;

– квадратичного програмування;

– стохастичного програмування.

+ цілочисельного програмування.

110. Методом гілок та меж можна розв’язувати задачі:

+ цілочисельного програмування;

– динамічного програмування;

– квадратичного програмування;

– стохастичного програмування.

111. Методом рішення задач цілочисельного програмування є:

– метод потенціалів;

– метод штрафних функцій;

– метод множників Лагранжа;

+ адитивний метод з бінарними змінними.

Тема 7. «Нелінійне програмування: загальні питання, огляд методів та моделей»

112. Для задач нелінійного програмування застосовується метод Лагранжа:

– без обмежень;

– із лінійними обмеженнями;

+ із обмеженнями будь-якого типу;

– із нелінійними обмеженнями.

113. До методів нелінійного програмування належить метод:

+ множників Лагранжа;

– симплекс-метод;

– потенціалів;

– апроксимації.

114. До нелінійного програмування не відноситься метод:

+ Монте-Карло;

– Куна-Таккера;

– штрафних функцій;

– множників Лагранжа.

115. Задача розрахунку траєкторії руху літака є задачею:

– нелінійного програмування;

– геометричного програмування;

– цілочислового програмування;

+ динамічного програмування.

116. Для вирішення яких задач дослідження операцій використовується метод множників Лагранжа:

– тільки задач ЛП;

+ тільки задач НЛП;

– тільки задач динамічного програмування;

– задач всіх перелічених типів.

117. Графоаналітичний метод використовується для вирішення:

– задач динамічного програмування;

+ задач лінійного та нелінійного програмування;

– транспортних задач;

– розподільних задач.

118. Задачі нелінійного програмування вирішуються методом:

– потенціалів;

– симплекс-метод;

+ множників Лагранжа;

– апроксимації.

119. Функція мети в методі динамічного програмування є:

– випадковою величиною;

+ мультиплікативною;

– мінімізуючою;

– максимізуючою.

120. Особливість задач стохастичного програмування полягає в тому, що є:

– оптимальне рішення в умовах повної визначеності;

+ оптимальне рішення в умовах неповної визначеності, коли ряд параметрів цільової функції та обмеження являють собою випадкові числа;

– оптимальне рішення в умовах неповної визначеності, коли ряд параметрів цільової функції та обмеження являють собою детерміновані числа;

– оптимальне рішення в умовах повної визначеності, коли ряд параметрів цільової функції та обмеження являють собою детерміновані числа.