Тема 10. «Моделі і методи сіткової оптимізації»

142. За якою ознакою виділяють зведені сіткові графіки:

+ за рівнем керівництва;

– по числу кінцевих подій;

– за критерієм оптимальності;

– із ступеня визначеності.

143. За якою ознакою виділяють багатоцільові сіткові графіки:

– за рівнем керівництва;

+ по числу кінцевих подій;

– за критерієм оптимальності;

– по ступеню визначеності.

144. За якою ознакою виділяють детерміновані сіткові графіки:

– за рівнем керівництва;

– по числу кінцевих подій;

+ по ступеню визначеності;

– за критерієм оптимальності.

145. За якою ознакою виділяють первинні сіткові графіки:

– по числу кінцевих подій;

– за критерієм оптимальності;

– по ступеню визначеності;

+ за рівнем керівництва.

146. За якою ознакою виділяють стохастичні сіткові графіки:

+ по ступеню визначеності;

– за рівнем керівництва;

– по числу кінцевих подій;

– за критерієм оптимальності.

147. Вид робіт, якого немає в сіткових графіках:

– дійсна робота;

+ простій;

– фіктивна робота;

– очікування.

148. Критичний шлях показує:

– тривалість найбільш короткого шляху;

– тривалість шляхи від початку до кінця мережі;

+ тривалість найбільш довгого шляху;

– тривалість шляхи від початку мережі до обраної події.

149. Для розрахунків параметрів мережі використовують наступний метод:

– графічний;

– матричний;

– розподільний;

+ табличний.

150. Метод розрахунків параметрів мережі:

– симплексний;

+ на графіку;

– матричний;

– розподільний.

151. Ранній строк настання події дорівнює:

+ тривалості самого довгого шляху від початку мережі до даної події;

– тривалості самого короткого шляху від початку мережі до даної події;

– різниці між тривалістю критичного шляху мережі й максимальною тривалістю робіт від події до кінця мережі;

– різниці між тривалістю критичного шляху мережі й максимальною тривалістю робіт від початку мережі до події.

152. Пізній строк настання події дорівнює:

– різниці між тривалістю критичного шляху мережі й максимальною тривалістю робіт від початку мережі до події;

+ різниці між тривалістю критичного шляху мережі й максимальною тривалістю робіт від події до кінця мережі;

– тривалості самого довгого шляху від початку мережі до даного події;

– тривалості самого короткого шляху від початку мережі до даного події.

153. Ранній строк початку роботи:

– дорівнює ранньому настанню кінцевої події;

– дорівнює різниці між пізнім строком настання кінцевої події й тривалістю роботи;

+ дорівнює ранньому настанню початкової події;

– дорівнює пізньому настанню кінцевої події.

154. Тривалості самого довгого шляху від початку мережі до початкової події роботи – це:

– ранній строк закінчення роботи;

– пізній строк закінчення роботи;

+ ранній строк початку роботи

– пізній строк початку роботи.

155. Пізній строк початку роботи дорівнює:

– різниці між пізнім строком настання початкової події й тривалістю роботи;

– дорівнює пізньому настанню початкової події;

– дорівнює пізньому настанню кінцевої події;

+ різниці між пізнім строком настання кінцевої події й тривалістю роботи.

156. Ранній строк закінчення роботи дорівнює:

+ сумі раннього строку настання початкової події й тривалості роботи;

– сумі раннього строку настання кінцевої події й тривалості роботи;

– різниці між пізнім строком настання кінцевої події й тривалістю роботи;

– різниці між пізнім строком настання початкової події й тривалістю роботи.

157. Пізній строк закінчення роботи дорівнює:

– пізньому настанню початкової події;

+ пізньому строку настання кінцевої події;

– різниці між пізнім строком настання кінцевої події й тривалістю роботи;

– різниці між пізнім строком настання початкової події й тривалістю роботи.

158. Для розрахунку пізнього строку закінчення роботи, необхідно знайти :

– різницю між пізнім строком настання кінцевої події й тривалістю критичного шляху мережі;

+ різницю між тривалістю критичного шляху мережі й максимальною тривалістю робіт від кінцевої події роботи до кінця мережі;

– різницю між пізнім строком настання кінцевої події й тривалістю роботи;

– різницю між пізнім строком настання початкової події й тривалістю роботи.

159. Тривалість самого довгого шляху від початку мережі до початкової події роботи – це:

+ ранній строк початку роботи;

– пізній строк початку роботи;

– ранній строк закінчення роботи;

– пізній строк закінчення роботи.

160. Різниця між пізнім строком настання кінцевої події й тривалістю роботи – це:

– ранній строк початку роботи;

+ пізній строк початку роботи;

– ранній строк закінчення роботи;

– пізній строк закінчення роботи.

161. Сума раннього строку настання початкової події й тривалості роботи – це:

– ранній строк початку роботи;

– пізній строк початку роботи;

+ ранній строк закінчення роботи;

– пізній строк закінчення роботи.

162. Різниця між тривалістю критичного шляху мережі й максимальною тривалістю робіт від кінцевої події роботи до кінця мережі – це:

– ранній строк початку роботи;

– пізній строк початку роботи;

– ранній строк закінчення роботи;

+ пізній строк закінчення роботи.

163. Повний резерв часу роботи – це:

– запас часу для збільшення тривалості, якщо робота пізно почата;

– запас часу для збільшення тривалості, якщо робота рано закінчена;

+ запас часу, на який можна перенести початок роботи або збільшити строк її виконання, не порушуючи загального строку виконання проекту;

– запас часу роботи, який зберігається при будь-яких умовах.

164. Частковий резерв часу роботи першого виду – це:

– запас часу, на який можна перенести початок роботи або збільшити строк її виконання, не порушуючи загального строку виконання проекту;

– запас часу для збільшення тривалості, якщо робота рано закінчена;

– запас часу роботи, який зберігається при будь-яких умовах;

+ запас часу для збільшення тривалості, якщо робота пізно почата.

165. Частковий резерв часу роботи другого виду – це:

+ запас часу для збільшення тривалості, якщо робота рано закінчена;

– запас часу для збільшення тривалості, якщо робота пізно почата;

– запас часу, на який можна перенести початок роботи або збільшити строк її виконання, не порушуючи загального строку виконання проекту;

– запас часу роботи, який зберігається при будь-яких умовах.

166. Вільний резерв часу роботи – це:

– запас часу для збільшення тривалості, якщо робота рано закінчена;

+ запас часу роботи, який зберігається при будь-яких умовах;

– запас часу для збільшення тривалості, якщо робота пізно почата;

– запас часу, на який можна перенести початок роботи або збільшити строк її виконання, не порушуючи загального строку виконання.

167. Запас часу, на який можна перенести початок роботи або збільшити строк її виконання, не порушуючи загального строку виконання проекту – це:

+ повний резерв часу роботи;

– частковий резерв часу роботи першого виду;

– частковий резерв часу роботи другого виду;

– вільний резерв часу роботи.

168. Запас часу для збільшення тривалості, якщо робота пізно почата – це:

– повний резерв часу роботи;

+ частковий резерв часу роботи першого виду;

– частковий резерв часу роботи другого виду;

– вільний резерв часу роботи.

169. Запас часу для збільшення тривалості, якщо робота рано закінчена – це:

– повний резерв часу роботи;

– частковий резерв часу роботи першого виду;

+ частковий резерв часу роботи другого виду;

– вільний резерв часу роботи.

170. Запас часу роботи, який зберігається за будь-яких умов – це:

– повний резерв часу роботи;

– частковий резерв часу роботи першого виду;

– частковий резерв часу роботи другого виду;

+ вільний резерв часу роботи.

171. Звичайна робота – це:

– робота нульової довжини для фіксації контрольних крапок проекту;

– складова робота, що полягає з декількох робіт;

+ дії, спрямовані на виконання деякої частини проекту;

– штучна робота для обчислення, відображення й аналізу даних про проект.

172. Віха в сітковому моделюванні – це:

– дії, спрямовані на виконання деякої частини проекту;

– складова робота, що полягає з декількох робіт;

– штучна робота для обчислення, відображення й аналізу даних про проект;

+ робота нульової довжини для фіксації контрольних крапок проекту.

173. Фаза в сітковому моделюванні – це:

+ складова робота, що полягає з декількох робіт;

– дії, спрямовані на виконання деякої частини проекту;

– робота нульової довжини для фіксації контрольних крапок проекту;

– штучна робота для обчислення, відображення й аналізу даних про проект.

174. Сумарна робота проекту в сітковому моделюванні – це:

– дії, спрямовані на виконання деякої частини проекту;

+ штучна робота для обчислення, відображення й аналізу даних про проект;

– робота нульової довжини для фіксації контрольних крапок проекту;

– складова робота, що полягає з декількох робіт.

175. У сітковому проекті немає виду ресурсів:

– трудового;

– матеріального;

+ фінансового;

– витратного.