Застосування. Дія на організм.

Формальдегід широко використовують у промисловості для добування пластичних мас і фенолоформальдегідних смол, дублення шкіри, одержання гексаметилентетраміну, синтетичного каучуку. Його використовують також для консервування анатомічних препаратів, протруювання насіння перед посівом, дезинфекції приміщень тощо. Формальдегіду властива антисептична й дезодоруюча дія. При вдиханні невеликих кількостей формальдегіду він подразнює верхні дихальні шляхи. Вдихання великих концентрацій формальдегіду може спричинити раптову смерть внаслідок набряку і спазму голосової щілини. Потрапляння формальдегіду в організм через рот може викликати ураження слизової оболонки рота, стравоходу, нудоту, блювання, пронос. Формальдегід пригнічує діяльність центральної нервової системи, що може призвести до втрати свідомості, виникнення судорог. Під впливом формальдегіду розвиваються дегенеративні ураження печінки, нирок, серця і головного мозку. Формальдегід впливає на деякі ферменти. 60—90 мл формаліну є смертельною дозою.

Метаболізм.

Метаболітами формальдегіду є метиловий спирт і мурашина кислота, які в свою чергу метаболізуються.

Виявлення формальдегіду

У хіміко-токсикологічному аналізі для виявлення формальдегіду використовують реакції з хромотроповою кислотою, фуксинсірчистою кислотою, розчином кодеїну в сірчаній кислоті, резорцином та ін. Реакція з хромотроповою кислотою. Хромотропова кислота (1,8- діоксинафталін-3,6-дисульфокислота) з формальдегідом при наявності сірчаної кислоти дає фіолетове забарвлення. Під час взаємодії формальдегіду з хромотроповою кислотою концентрована сірчана кислота одночасно є водовідбирним засобом і окислювачем. Спочатку сірчана кислота спричинює конденсацію формальдегіду з хромотроповою кислотою, а потім окислює утворений продукт конденсації.Для успішного перебігу цієї реакції потрібна сірчана кислота, концентрація якої повинна становити не менше ніж 72 %.

Виконання реакції. У пробірку вносять 3—5 крапель досліджуваного розчину або дистиляту, 4 мл 12 н. розчину сірчаної кислоти і кілька, кристаликів хромотропової кислоти, потім пробірку нагрівають протягом 10 хв на водяному огрівнику до 60 °С. При наявності формальдегіду в пробі з'являється синьо-фіолетове або червоно-фіолетове забарвлення:

Другий варіант реакції. У пробірку вносять 1 мл досліджуваного розчину, 0,2 мл 1 %-го розчину хромотропової кислоти в концентрованій сірчаній кислоті, потім добавляють 5 мл концентрованої сірчаної кислоти і збовтують. Поява синьо-фіолетового • або червоно-фіолетового забарвлення свідчить про наявність формальдегіду в досліджуваному розчині. Границя виявлення — 1 мкг формальдегіду в пробі. Не дають цієї реакції альдегіди оцтової, пропіонової і масляної кислот, хлоралгідрат тощо. Цю реакцію дають речовини, які під час гідролізу, дегідратації або окислення утворюють формальдегід.

Реакція з фуксинсірчистою кислотою.

Фуксинсірчиста кислота (реактив Шіффа) з формальдегідом дає синє або синьо-фіолетове забарвлення. Для приготування фуксинсірчистої кислоти беруть розчин парафуксину (/), що має червоне забарвлення, добавляють водний розчин оксиду сірки (IV) або пропускають газоподібний SO₂. При цьому утворюється фуксинсірчиста кислота (//), яка не має забарвлення. Ця кислота з альдегідами утворює хіноїдний барвник (///) рожевого або червоно-фіолетового кольору:

Виконання реакції.

У пробірку вносять 1 мл досліджуваного розчину і 2—3 краплі концентрованої сірчаної кислоти. Вміст пробірки збовтують і охолоджують проточною водою, потім добавляють 1 мл фуксинсірчистої кислоти. Поява синьо-фіолетового або червоно-фіолетового забарвлення свідчить про наявність формальдегіду. Розчин іноді забарвлюється не відразу, а через 10—15 хв. Забарвлення може з'являтися не тільки під впливом формальдегіду, а й під дією окислювачів (хлору, оксидів азоту, кисню повітря тощо). Тому поява забарвлення через 30 хв після добавляння реактивів не повинна розглядатись як позитивний результат реакції на формальдегід .Ця реакція не специфічна для виявлення формальдегіду. її дають ацетальдегід, нітробензальдегід та ін. Не дає вказаного забарвлення хлоралгідрат. У сильно кислому середовищі (рН = 0,7) з фуксинсірчистою кислотою реагує лише формальдегід. При рН  2,7 з фуксинсірчистою кислотою реагують ацетальдегід, фурфурол тощо. Приготування реактиву (див. додаток 1, реактив 56).

Реакція з метиловим фіолетовим.

Метиловий фіолетовий, який аналогічно до фуксину попередньо знебарвлений сульфітом натрію, з формальдегідом дає синьо-фіолетове забарвлення.

Виконання реакції.

У пробірку вносять 1 мл досліджуваного розчину і 0,5 мл 10 %-го розчину сірчаної кислоти, потім добавляють такий самий об'єм розчину метилового фіолетового, знебарвленого сульфітом чи гідросульфітом натрію. При наявності формальдегіду в пробі з'являється синьо-фіолетове забарвлення. Ця реакція не специфічна для виявлення формальдегіду. Її дають і деякі інші альдегіди. Приготування реактиву (див. додаток 1, реактив 21).

Реакція з кодеїном і сірчаною кислотою.

При нагріванні формальдегіду з кодеїном при наявності концентрованої сірчаної кислоти з'являється синє забарвлення. Ця реакція базується на тому, що під впливом концентрованої сірчаної кислоти від кодеїну відщеплюється метоксильна група, в результаті чого утворюється морфін, що містить фенольну. групу. При взаємодії морфіну з формальдегідом з'являється синє забарвлення.

Виконання реакції.

У фарфорову чашку вносять 1 мл досліджуваного розчину і добавляють 5 мл концентрованої сірчаної кислоти. Після охолодження рідини добавляють 0,02—0,03 г кодеїну. При наявності формальдегіду відразу або через 5—10 хв з'являється синьо-фіолетове або червоно-фіолетове забарвлення. Границя виявлення — 0,02 мкг формальдегіду.

Реакція з резорцином.

Альдегіди реагують з резорцином у його таутомерній формі (кетоформі) з утворенням забарвленої сполуки:

Виконання реакції.

У пробірку вносять 1 мл досліджуваного розчину, 1 мл 1 %-го розчину резорцину в 10 %-му розчині гідроксиду натрію. Суміш нагрівають протягом 3—5 хв на водяному огрівнику. Поява рожевого або малинового забарвлення свідчить про наявність формальдегіду. Цю реакцію дають оцтовий альдегід, акролеїн, фурфурол тощо.