Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
токсикология практикум.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
395 Кб
Скачать
☆

Виявлення етилового спирту

При дослідженні органів трупів (шлунка з вмістом, печінки, нирок та інших органів) на наявність етилового спирту його відганяють з водяною парою. Для виявлення етилового спирту в дистилятах використовують якісні реакції, а для виявлення його в крові та сечі застосовують методи газорідинної хроматографії.

Метод мікродифузії. Етиловий спирт можна виявити методом мікро дифузії.

.Реакція утворення йодоформу. При нагріванні етилового спирту з розчином йоду і лугом утворюється йодоформ (СНІ3), що має специфічний запах:

Виконання реакції. В пробірку вносять 1 мл досліджуваного розчину і 2 мл 5 %-го розчину гідроксиду чи карбонату натрію. До цієї суміші краплями добавляють 1 %-й розчин йоду в 2 %-му розчині йодиду калію до появи слабко-жовтого забарвлення. Потім суміш кілька хвилин нагрівають на водяному огрівнику (50 °С). При наявності етилового спирту відчувається запах йодоформу. При відносно великих кількостях етилового спирту в пробі утворюються кристали йодоформу у формі шестикутників та зірочок.

Границя виявлення — 0,04 мг етилового спирту в 1 мл розчину. Ця реакція не специфічна на етиловий спирт. її дають ацетон, молочна кислота тощо.

Реакція етерифікації.

Для етерифікації етилового спирту застосовують ацетат натрію і хлористий бензоїл.

Реакція утворення оцтовоетилового ефіру. Етиловий спирт з ацетатом натрію при наявності сірчаної кислоти утворює оцтовоетиловий ефір із специфічним запахом:

2CH3COONa + 2C2 H5OH + H 2SO4 2СН3СООС2Н5+Na2SO4 + 2H2O Виконання реакції.

В пробірку вносять 1 мл досліджуваного розчину і 0,1 г висушеного ацетату натрію, потім обережно краплями добавляють 2 мл концентрованої сірчаної кислоти. Суміш нагрівають на полум'ї пальника (краще нагрівати пробірку на парафіновій чи гліцериновій бані) до виділення бульбашок газу. Виникнення специфічного запаху оцтовоетилового ефіру свідчить про наявність етилового спирту в досліджуваному розчині. Границя виявлення — 15 мкг етилового спирту в 1 мл розчину. Запах оцтовоетилового ефіру відчувається виразніше, якщо вміст пробірки вилити у 20—25-кратний об'єм води.

Реакція утворення етилбензоату. Під час взаємодії етилового спирту з бензоїлхлоридом (хлористим бензоїлом)утворюється етилбензоат, що має своєрідний запах: Розпізнанню запаху етилбензоату заважає надлишок бензоїлхлориду,який має неприємний запах. Тому для руйнування надлишку бензоїлхлориду добавляють розчин лугу: Виконання реакції. До 1 мл досліджуваного розчину добавляють 1-2 краплі бензоїлхлориду. При частому збовтуванні суміші до неї добавляють краплями 10 %-й розчин гідроксиду натрію до зникнення задушливого запаху бензоїлхлориду. Поява запаху етилбензоату свідчить про наявність етилового спирту в пробі. Цей запах краще відчувається після нанесення кількох крапель реакційної суміші на клаптик фільтрувального паперу. Реакції заважає метиловий спирт, оскільки запах етилбензоату нагадує запах бензойно-метилового ефіру.

Реакція утворення ацетальдегіду.

Етиловий спирт окислюється дихроматом калію, перманганатом калію та деякими іншими окислювачами до ацетальдегіду:

3С2Н6ОН + К2Сг207+ 4H2SO4 ЗСН3СНО + Сг2 (SO4)3 + K2SO4 + 7Н2О.

Виконання реакції.

До 1 мл досліджуваного розчину добавляють 10 %-й розчин сірчаної кислоти до кислої реакції середовища (за лакмусом). До цієї суміші краплями добавляють 10 %-й ' розчин дихромату калію доти, доки рідина не стане оранжево-червоною. Суміш залишають на кілька хвилин при кімнатній температурі. При наявності етилового спирту в досліджуваному розчині з'являється запах ацетальдегіду. Під час цієї реакції може утворитися і деяка кількість оцтової кислоти. Побічна реакція утворення оцтової кислоти знижує чутливість реакції виявлення ацетальдегіду.

Окислення етилового спирту та виявлення його за ацетальдегідом. Ацетальдегід, який утворюється при окисленні етилового спирту, можна виявити за допомогою реакції з нітропрусидом натрію і мopjфоліном. З цією метою 2—3 краплі розчину, що містить ацетальдегід; наносять на крапельну пластинку чи фільтрувальний папір і добавляють краплю реактиву (свіжоприготовлена суміш однакових об'ємів 20 %-го водного розчину морфоліну і 5 %-го водного розчину нітропрусиду натрію). При наявності ацетальдегіду в розчині виникає синє забарвлення. Границя виявлення — 1 мкг ацетальдегіду в пробі. Цю реакцію дають акролеїн та деякі інші альдегіди. Реакцію з іморфоліном і нітропрусидом натрію дає пропіоновий альдегід лише при високій його концентрації. Формальдегід не дає цієї реакції. Тому реакцію окислення етилового спирту до ацетальдегіду та виявлення його з морфоліном і нітропрусидом натрію можна застосовувати для розрізнення метилового і етилового спиртів.