Даоси вважали, що перші три чаші є головними: перша дає людині насолоду; друга – сили,

а третя – мудрість.

Церемонію вони проводили у повному мовчанні, спостерігаючи за змінами смаку та аромату та за змінами власного стану. Вважалося, що найвище досягнення у чайній церемонії – це досягнення стану бадьорості розуму та спокою духу. Цей стан мудреці використовували для споглядання та пізнання буття.

У кінці церемонії чайне листя з чайника можна викласти на чабань (чайний столик). Зазвичай гостям церемонії пропонують помилуватися чайним листом, який повністю розкрився в процесі церемонії і навіть спробувати його на смак. Але це вже за бажанням.

Список використаних джерел

1. Какудзо Окакура. Книга чая. - Минск: Харвест, 2002. - 96 с.

2. Колесниченко Л. В. Чай. Чайные традиции и церемонии в разных странах мира. - М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. - 92 с. 

3. Похлёбкин В. В. Чай, его история, свойства и употребление. - М.: Центрполиграф, 2004. - 121 с.

4. Виногродский Б. Путь чая: Школа чайного пути. Часть 1. - Гермитаж-пресс, 2004. - 92 с.

7