Рекреаційно-туристські ресурси

Природно-географічні : Природно-антропогенні :

• геологічні,орографічні; - нац. природні парки;

• грунтово-рослинні, фауністичні; - природні та біосферні

• водні, кліматичні заповідники;

(в т.ч.метеорологічні явища); - пам’ятки природи, заказн.;

- ландшафтні. - дендропарки, ботанічні

сади, зоопарки.

Суспільно-історичні Суперточка-тур

архітектурно-історичні біосоціальні

подійні

1. Тема 2. Природні ртр.

2. ПЛАН

3. 1. Природно-географічні РТР:

4. - водні РТР;

5. - лісові РТР;

6. - бальнеологічні РТР;

7. - ландшафтні, орографічні РТР ;

8. - геологічні (спелеологічні) РТР;

9. - кліматичні РТР;

10. - пляжні РТР.

Природно-географічні РТР – об’єкти та явища натурального походження, залучені у сферу рекреації та туризму, тобто до складу природних входять ландшафти, компоненти природи , які використ. у сфері туризму. Їх життєвий цикл може бути надтривалим, тривалим, короткотривалим, епізодичним, за значенням - традиційними, ексклюзивними, рідкісними, унікальними. Природно-географічні РТР: орографічні (гори); спелеоресурси (печери), рослинні, фауністичні, кліматичні, водні (річки, водоспади, озера; моря, океани; водосховища, канали; мінеральні джерела).

Природні РТР - загальна площа потенційно рекреаційно-туристських територій і в Україні становить близько 200 тис. км² (понад З1% її площі). Найбільший внесок у цей показник роблять лісові, річкові та прирічкові, болотяні природно-територіальні комплекси. Найбільшими приморськими рекреа­ційними ресурсами володіють АР Крим (майже 1750 км суходільних і водних смуг), Херсонська (990 км²), Одеська (264 км²) облас­ті. Найбільші річкові ресурси туризму та рекреації зосереджено у Волинській (4500 км² - понад 22% території області), Закарпатській (2135 км² -близько 17%), Львівській (3120 км² - понад 14%), Рівненській (2800 км² -майже 14%), Тернопільській (1826 км² - понад 13%), Хмельницькій (2660 км²-близько 13%) області.

Водні ртр

Найменш забезпеченими річковими рекреаційно-туристськими ресур­сами є Одеська (275 км² - 0,8% площі території області), Херсонська (340 км² - 1,2%), Дніпропетровська (675 км² - 2,1%), Донецька (590 км² -2,2%) області. І якщо першу групу можна віднести до рекреаційно-ресурсоводонадлишкових областей, то другу слід кваліфікувати як рекреаційно-ресурсовододефіцитну групу.

Найбільші озерні РTP характерні для Одеської облас­ті (1728 км² - понад 5%). АР Крим (554 км² - понад 2%), Миколаївської області (399 км² - близько 2%). Решта областей (22) не виходять за межі 1 % озерних РТР по відношенню до загальної території області.

Щодо водосховищних РТР, то виділимо Київську (1525 км² - понад

5%), Черкаську (1038 км - близько 5%), Полтавську (990 км" - майже 3,5%), Дніпропетровську (1035 км² - понад 3%), Херсонську (750 км² -близько 3%). Кіровоградську (506 км² - понад 2%) області.

У «номінації» «острови», які є вельми специфічними об'єктами для розвитку масової оздоровчої рекреації, дитячого та юнацького туризму (табори гайдів, козачат, «школи виживання» тощо), мис­ливського туризму перші позиції займають Одеська (400 км² -1,2%), Херсонська (280 км² - 1% території) області.

Формування річкових островів продовжується і зараз. Відомо, що термін «наймолодша територія Європи» відноситься до островів дельти Дунаю. До цієї ж категорії слід віднести і фрагменти новоствореного суходолу верхів'я Кременчуцького водосховища (ст.Панське, с.Чапаївка під Черкасами). Виникнення островів в останні роки відмі­чено і на Дніпрі в районі Канева (нижче греблі Канівської ГЕС).

Болота розглядались як потенційні та актуальні мисливські угід­дя, території грибного, рослинного, ягідного та іншого «промислу», невід'ємна ланка природних екосистем. У цій «номінації» перші по­зиції займають Рівненська (3820 км² - 19%), Чернігівська (3620 км² - понад 11%), Волинська (1656 км² - понад 8%) і Житомирська (1580км²-5,3%) області.

Лісові РТР

Ліси як знаковий природний РТР (наприклад, Черкаський бір) в Україні займають площу понад 100 тис. км². За лісистістю території виділяються Закарпатська (6940 км² - понад 54%), Івано-Франківська (6260 км² - 45%), Рівненська (8459 км² - понад 42%), Житомирська (30895 км² - понад 36%), Волинська (6973 км² - бли­зько 35%), Львівська (6899 км² - близько 32%) Чернівецька (2580 км² - близько 32%), Київська (7806 км² - 27%) області.

Слід відмітити, шо значна частина лісового фонду Житомирської та Київської областей унаслідок аварії на ЧАЕС упродовж вже майже 15 років виключена з рекреаційного використання і може розгляда­тись або як рекреаційно перспективна, або як полігон для наукових досліджень та так званих «моральних турів» — незначної за показни­ками екскурсійно-туристської діяльності на забруднених територіях України та Білорусі. Найбільш лісодефіцитними є Запорізька (1219 км² - 4,5%), Миколаївська (1274 км² - 5,2%), Дніпропетровська (1986 км² - 6,2%), Кіровоградська (1678 км² - 6,8%), Одеська (2600 км² -7,8%), Донецька (2132 км² - 8,0%), Херсонська (2651 км² - 9,3%), Полтавська (2706 км² - 9,4%) області. У зв'язку з цим проведення лі­сомеліоративних заходів, які мають підвищити ресурсно-рекреаційний «рейтинг» цих степових і лісостепових територій є вкрай необхідним.

Лісові та водні ресурси відіграють значну роль у розвитку національної рекреації та туризму. Так, ці типи природних РТР представляють більшість регіонів України – Карпати, Поділля тощо. Найбільш комфортні ліси та водойми зосереджені в центральній частині регіону, та їх рекреаційна функція досить висока. Так, близько 65% місць на базах відпочинку приурочено до річок Дніпро та Десна (21% - Обухівський р-н, 29% - Черкасько-Сокирнянський, 50% - Дніпровсько-Деснянський). На всій території зосереджено близько 60% місць у дитячих оздоровчих таборах.

Отже, кількісне співвідношення складових рекреаційних територій (складова земельного фонду, що використовується в рекреації і туризмі, лікуванні, оздоровленні)на території України зміщене у бік водно-лісового сегмента.