3. Суперточка-тур: сутність поняття та специфіка

Суперточка-тур - точкова територія, що поєднує унікальні при­родні та суспільні ресурси, займає домінуючу висоту і характеризу­ється суттєвою соціально-історичною значимістю подій, що відбувались (відбуваються) в її межах або в межах простору, що візуаль­но сприймається з неї. Цьому простору притаманне, як правило, ви­соке пейзажне різноманіття та сполучення природних компонентів, атрактивність ландшафту.

Відмінність суперточки-тур від традиційного оглядового майданчика полягає в наявності потужного суспільно-історичного та природного актуалу - квінтесенції рекреаційно-туристських ресурсів, які є знаковими для даної країни, її народу. На території України є чотири об'єкти рангу суперточка-тур: І) історико-культурний заповідник «Могила Т.Г.Шевченка» на Тарасовій (Чернечій) горі (відкрито в 1925 р.) у Каневі (Черкаська область); 2) Києво-Печерський історико-культурний заповід­ник (дзвіниця Успенського собору); 3) територія Марийського парку з панорамою Дніпра у Києві; 4) національний історико-архітектурний запо­відник «Кам'янець» (Хмельницька область). Об'єкти ранту суперточка-тур характеризуються не тільки унікальною історико-культурною цінніс­тю (що наближає їх до об'єктів всесвітнього надбання, якщо вони не від­носяться до останнього), а й домінуючим положенням у межах навколи­шнього простору, тобто видатними формами рельєфу, які самі можуть виступати як орографічні рекреаційні ресурси. Крім того, ряд об'єктів можуть розглядатись як «дублюючий склад» нечисленної «команди» об'єктів рангу суперточка-тур, вважатись кандидатами до цього «елітар­ного клубу» (в який за межами України входять гора Корковаду з найбі­льшим у світі пам'ятником Ісусу Христу (Ріо-де-Жанейро, Бразилія), гора Гелерт (Будайські гори, Будапешт, Угорщина), гора Пічінча (Гуаякіль, Екуадор), гора їгман (Республіка Боснія та Герцеговина), сопка Заозерна (район оз.Хасан, Росія), мис Гамова (Приморський край, Росія) та ін.).

Тема 4. Рекреаційне природокористування й охорона природи. План

1. Закон України «Про туризм» про раціональне використання та збереження туристських ресурсів.

2. Туризм і екологія.

3. Вплив туристичної інфраструктури на довкілля.

4. Вплив туристичних занять на природу.

5. Екотуризм як зрівноважений вид туризму. Ознаки та пріоритети.

1. ЗАКОН УКРАЇНИ

Про туризм

(Відомості Верховної Ради (ВВР) 1995, №31, ст.241,2001,№32, ст.172)

Стаття 3. Туристичні ресурси України

Туристичними ресурсами України є пропоновані або такі, що мо­жуть пропонуватися, туристичні пропозиції на основі та з використан­ням об'єктів державної, комунальної чи приватної власності.

Напрями освоєння і розвитку туристичних ресурсів України визна­чаються органами державної влади, органами місцевого самоврядуван­ня відповідно до програм розвитку туризму.

Класифікація та оцінка туристичних ресурсів України, режим їх охорони, порядок використання з обліком гранично припустимих нава­нтажень на об'єкти культурної спадщини та довкілля, порядок збере­ження цілісності туристичних ресурсів України, заходи для їх віднов­лення визначаються відповідно до закону.

Унікальні туристичні ресурси можуть знаходитися на особливому режимі охорони, що обмежує доступ до них. Обмеження доступу до туристичних ресурсів визначається їх реальною пропускною спромож­ністю, рівнем припустимого антропогенного навантаження, сезонними та іншими умовами.

Під час містобудівного планування, проектування, розміщення, бу­дівництва і реконструкції об'єктів містобудування на територіях рекреаційних зон відповідні органи виконавчої влади, власники об'єктів містобудування повинні передбачати максимальну інтеграцію споруджуваних об'єктів до місцевого соціально-економічного, природного та історико-культурного середовища.