21. Поняття бюджету, мета і завдання бюджетів. Цілі складання бюджету. Етапи розробки бюджету.

Для виконання державних функцій державі потрібні фінансові ресурси, які вона отримує шляхом формування і використання централізованого фонду грошових коштів - державного бюджету.

Бюджет - це розпис грошових доходів і витрат держави, підприємства, установи, сім’ї, окремої особи на визначений період.

Термін "бюджет" походить від давньофранцузького "bougette" - шкіряний мішок, сумка. З норманським завоюванням цей термін проник до Англії, де поступово перетворився на "budget" та став одним з термінів, що використовувався парламентом у процесі формування державної скарбниці та витрачання коштів з неї. У визначений день канцлер Казначейства Англії відкривав свій бюджет, тобто портфель, у якому містилися папери або рахунки, в сучасному розумінні - проголошував законопроект, у якому він, після закінчення фінансового року, викладав перед Палатою громад минулорічні фінансові результати та кошторис доходів і видатків на наступний період. Ці документи уряд давав на схвалення парламенту. Лише з кінця XVIII ст. бюджетом став називатися і той документ, який містив розподіл доходів і видатків та затверджувався представницьким органом.

Річний бюджет є серцевиною організації державних фінансів. Бюджетний документ відображає рішення у відповідних сферах державних фінансів. Він уособлює й пояснює фінансово-бюджетну політику уряду.

Складання бюджетів є невід’ємною складовою загального процесу планування на підприємстві. Механізм бюджетного планування доходів та витрат слід впроваджувати для забезпечення максимізації прибутку та мінімізації витрат, шляхом оптимізації їх структури.

22. Бюджетування як процес складання фінансових планів і кошторисів та як управлінська технологія, призначена для вироблення і підвищення фінансової обґрунтованості прийнятих управлінських рішень.

Одним з найважливіших завдань системи оперативного управління

проектом є розробка, аналіз і контроль бюджетів.

Бюджет є центральним моментом усього процесу планування і

управління проектом. Він допомагає планувати діяльність і стежити за

виконанням робіт і одержанням прибутку від проекту.

Бюджет – це фінансовий план, який охоплює всі сторони діяльності

організації, що дозволяє зіставляти всі понесені витрати й отримані

результати у фінансових термінах на майбутній період часу в цілому і за

окремими підперіодами. Відповідно бюджетування – це, з одного боку,

процес складання, коректування, контролю й оцінки виконання

призначена для вироблення і підвищення фінансової обґрунтованості

управлінських рішень.

23. Призначення бюджетування. Функції бюджетування.

Найцінніше, що дає підприємству бюджетування, - це координація всіх сторін діяльності, зусиль усіх підрозділів на досягнення кінцевого результату і, як наслідок, підвищення ефективності та фінансової стійкості.

Розглянемо призначення бюджетування:

Розроблення системи координат для бізнесу, бази вихідних даних для фінансового аналізу і фінансового менеджменту, переведення системи планування з натуральних і фізичних одиниць виміру на фінансові показники, підвищення фінансової обгрунтованості рішень, що приймаються, на всіх рівнях управління. Тобто для того, щоб приймати такі рішення, робити це усвідомлено і вчасно, потрібна система координат, потрібен прогноз, за яким можна оцінити всі можливі проблеми чи ймовірні труднощі і виробляти систему заходів для їх виправлення. Бюджетування дозволяє наперед оцінювати фінансову спроможність окремих видів бізнесу і продукції, що виробляється, забезпечуючи фінансову стійкість усього підприємства.

Зростання ефективності використання наявних у розпорядженні підприємства і його окремих структурних підрозділів ресурсів, активів і відповідальності керівників різного рівня управління за надані в їхнє розпорядження ресурси та активи (за перевищення лімітів товарних запасів, за прострочення оплати товарних кредитів тощо). Бюджетування допомагає встановлювати ліміти витрат ресурсів і нормативи рентабельності чи ефективності за окремими видами продукції, видами бізнесу і структурними підрозділами підприєства. Перевищення встановлених лімітів – сигнал небезпеки, привід для того, щоб розібратися, якими є справи на конкретній ділянці, і визначити шляхи вирішення.

Створення можливості для оцінювання інвестиційної привабливості окремих проектів, які реалізує або якими має намір зайнятися в майбут ньому підприємство. В умовах дефіциту інвестиційних ресурсів не менш важливо визначити, куди потрібно вкласти гроші в першу чергу. За відсутності бюджетування неможливо, по-перше, розмежувати високорентабельні, низькорентабельні та нерентабельні види бізнесу, а по-друге, вирішити, які з низькорентабельних видів бізнесу слід усе-таки розвивати і далі з тієї простої причини, що вони приносять основну масу прибутку.

Підвищення обгрунтованості виділення фінансових і нефінансових ресурсів за окремими напрямками господарської діяльності і видами бізнесу, більш точне визначення напрямків інвестиційної політики, напрямків реструктуризації підприємства.

Перетворення фірми на фінансово прозору, зрозумілу у фінансовому відношенні для тих, хто вклав у цей бізнес свої гроші.

Зміцнення фінансової дисципліни і поєднання стимулювання більш ефективної роботи структурних підрозділів в інтересах усього підприємства. Ідеться насамперед про те, що бюджетування – це основа фінансової дисципліни на підприємстві, передусім підвищення відповідальності керівників різного рівня управління за фінансові результати, досягнуті очолюваними ними структурними підрозділами. Дуже важливою є роль бюджетування в забезпеченні контролю над усіма видами витрат, за які може нести відповідальность конкретний керівник, у встановленні так званого контролю знизу.

Проведення постійного моніторингу фінансової ефективності окремих видів господарської діяльності і структурних підрозділів.

Згідно із сучасними трактуваннями, бюджет – це сума коштів, які є в розпорядженні для виконання визначених функцій та проведення певних заходів у рамках загальнофірмового планування. Він може складатися у формі заданих показників, яких слід дотримуватися у плановому періоді. Наприклад, для підприємства в цілому чи для окремого структурного підрозділу доводиться бюджет витрат (чи статті витрат), якого він повинен дотримуватися. Конкретні джерела покриття витрат при цьому не вказуються. Досить часто бюджет складається у формі каталогу заходів, які слід здійснити в плановому періоді; при цьому наводиться обсяг коштів, які виділені для реалізації цих заходів. Водночас є тип бюджетів, в яких поряд з напрямами використання ресурсів відображаються джерела покриття витрат.

У бюджеті можуть відображатися як вартісні, так і кількісні показники планового періоду.

Процес складання бюджетів і контролю за їх виконанням одержав назву бюджетування. До основних характеристик бюджетування можна віднести:

- короткостроковість (до одного року);

- високий рівень конкретизації;

- внутрішню спрямованість;

- тісну інтеграцію з контролем та аналізом відхилень.

У літературі, присвяченій контролінгу, можна зустріти різні підходи до формулювання функцій бюджетування. Найвдалішою, на нашу думку, є класифікація функцій, запропонована німецькими експертами в галузі контролінгу Л. Цюядом та Я. Хорвачем :

- функція регулювання фінансових компетенцій (визначення потреби у фінансових ресурсах, необхідних для досягнення поставлених цілей окремими підрозділами підприємства);

- функція прогнозування (в бюджетах знаходять свій фінансовий вираз майбутні операції підприємства);

- функція координації (наявні та мобілізовані фінансові ресурси повинні спрямовуватися на досягнення цілей, визначених у стратегії розвитку підприємства);

- функція мотивації (виконання бюджетних показників є критерієм ефективності діяльності окремих осіб, структурних підрозділів тощо).

Необхідною передумовою і складовою бюджетування є планування, яке власне й конкретизується в бюджетах. І хоча досить часто в літературних джерелах поняття «бюджетування» та «планування» вживаються як синоніми, їх слід розрізняти: бюджетування зорієнтоване в основному на фіксацію та координацію показників у короткостроковому періоді, а планування — на прогнозування шляхів і засобів досягнення поставлених цілей як у коротко-, так і довгостроковій перспективі