- •Курс лекцій
- •"Фінансовий менеджмент "
- •8.050209 «Менеджмент інноваційної діяльності»
- •Тема 1. Сутність, мета та функції фінансового менеджменту
- •1. Зміст та принципи фінансового менеджменту
- •Фінансовий механізм фінансового менеджменту
- •3. Функції фінансового менеджменту
- •Тема 2. Методологічні засади та методологічний інструментарій фінансового менеджменту
- •1. Концепція вартості грошей у часі та її основні базові поняття
- •2. Методичний інструментарій оцінки майбутньої вартості грошей за простими та складними відсотками.
- •3. Методичний інструментарій оцінки теперішньої вартості грошей за простими та складними відсотками
- •Тема 3. Планування та прогнозування фінансової діяльності
- •1. Мета, завдання і принципи фінансового планування та прогнозування
- •2. Етапи процесу фінансового планування
- •3. Методи фінансового планування і прогнозування
- •4. Оперативне фінансове планування
- •Тема 4. Управління фінансовими ресурсами та джерелами фінансування інноваційного підприємства План
- •1. Сутність фінансових ресурсів підприємства та структура джерел їх формування
- •2. Політика формування власних фінансових ресурсів інноваційного підприємства
- •3. Управління залученням позикового капіталу підприємства
- •4. Венчурний капітал як джерело фінансування інноваційної діяльності підприємств
- •Тема 5. Емісійна політика підприємства
- •1. Мета, цілі та етапи проведення емісійної політики підприємства
- •2. Види цінних паперів
- •3. Порядок емісії акцій
- •Тема 6. Дивідендна політика підприємства План
- •1. Сутність дивідендної політики підприємства
- •2. Показники ефективності дивідендної політики
- •3. Зміст основних теорій дивідендної політики
- •4. Форми та процес виплати дивідендів
- •Тема 7. Управління вартістю і структурою капіталу інноваційного підприємства при прийнятті стратегічних фінансових рішень План
- •1. Сутність вартості капіталу та особливості її розрахунку
- •2. Структура капіталу та її оптимізація
- •3. Теорії управління структурою капіталу
- •Тема 8. Управління інвестиціями в інноваційну економіку План
- •1. Інвестиційна політика інноваційного підприємства
- •2. Класифікація інвестицій
- •3. Інвестиційні проекти та особливості управління ними
- •4. Методи оцінки ефективності проектів реального інвестування
- •Тема 9. Формування фінансової стратегії підприємства План
- •1. Сутність та види фінансових стратегій
- •2. Види фінансових стратегій
- •1. Загальна фінансова стратегія.
- •3. Основні етапи формування та реалізації фінансової стратегії
- •Тема 10. Управління грошовими потоками підприємства План
- •1. Грошові потоки як об'єкт фінансового менеджменту
- •2. Класифікація грошових потоків
- •3. Загальні підходи до управління грошовими потоками
- •4. Методи та інструменти оптимізації грошових потоків підприємства
- •Тема 11 управління фінансовими ризиками компанії та антикризове фінансове управління підприємством План
- •Фінансові ризики у господарській діяльності інноваційного підприємства
- •Зміст управління фінансовими ризиками
- •Поняття і параметри фінансової кризи на підприємстві
- •5. Сутність і основні завдання антикризового фінансового управління підприємством
- •Тема 12. Сучасні форми фінансової санації та фінансові аспекти реструктуризації підприємства План
- •1. Економічна сутність санації підприємства як елементу антикризового управління
- •2. Види та форми санації
- •3. Управління фінансовою санацією підприємства
- •4. План санації підприємства
- •5.Джерела фінансування санації підприємства
- •6. Реструктуризація підприємства у системі антикризового фінансового управління
Тема 12. Сучасні форми фінансової санації та фінансові аспекти реструктуризації підприємства План
1. Економічна сутність санації як елементу антикризового управління.
2. Види та форми санації.
3.Управління фінансовою санацією підприємства.
4. План санації підприємства.
5. Джерела фінансування санації підприємства.
6. Реструктуризація підприємства в системі антикризового фінансового управління.
1. Економічна сутність санації підприємства як елементу антикризового управління
У системі антикризових фінансових заходів важливу роль відіграють санаційні заходи.
Термін "санація" походить від латинського слова "sanare", що означає оздоровлення, видужання.
У літературних джерелах, нормативно-законодавчих актах дається різне тлумачення санації.
Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 1999 р. розмежовує поняття "санація" і "досудова санація" (ст.1): досудова санація - це система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор, щоб запобігти банкрутству боржника за допомогою реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство;
санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство, щоб запобігти визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів за допомогою кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
Фахівці вважають найповнішим таке визначення: санація - це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості, фінансової стійкості і конкурентоспроможності підприємства-боржника в довготерміновому періоді.
Санація охоплює сукупність усіх можливих заходів, реалізація яких може сприяти оздоровленню підприємства.
Основною метою санації підприємства до звернення кредиторів в господарський суд є: поліпшення структури капіталу; забезпечення платоспроможності; покриття поточних збитків і відновлення прибутковості; відновлення і збереження ліквідності; скорочення заборгованості; забезпечення конкурентоспроможності; формування фінансових ресурсів.
Основною метою санації підприємства під час провадження справи про банкрутство є якнайповніше задоволення претензій кредиторів завдяки поліпшенню фінансового стану боржника.
Виділяють типи санаційних заходів, наведені на рис. 1.
Рис. 1. Типи санаційних заходів підприємства
Фінансово-економічні заходи відображають фінансові відноси- ни, що виникають у процесі мобілізації та використання внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємств. Метою фінансової санації є покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення та збереження ліквідності та платоспро- можності підприємства, скорочення всіх видів заборгованості, поліп- шення структури оборотного капіталу та формування фондів фінан- сових ресурсів, необхідних для здійснення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.
Виробничо-технічні санаційні заходи передбачають модернізацію та оновлення виробничих фондів, зменшення простоїв та підвищення ритмічності виробництва, скорочення технологічного часу, поліпшення якості продукції та зниження Гї собівартості, вдосконалення асортименту продукції, пошук та мобілізацію санаційних резервів у сфері виробництва.
Організаційно-правові заходи полягають у вдосконаленні органі- заційної структури підприємства, організаційно-правових форм ведення бізнесу, підвищенні якості менеджменту, звільненні підприємства від непродуктивних виробничих структур, поліпшенні виробничих стосун- ків між членами трудового колективу тощо. ' "
Соціальні заходи - це заходи, які забезпечують соціальний захист працівників підприємства-боржника. Вони передбачають створення та фінансування системи перепідготовки кадрів, пошук та пропозицію альтернативних робочих місць, виплати заробітної платні, додаткові виплати з безробіття, надання звільненим працівникам позик тощо (особлива увага цим заходам приділяється на підприємствах-гігантах).
Рішення про фінансову санацію може бути прийняте в таких випадках:
З ініціативи підприємства, що перебуває в кризі (до звернення кредиторів у господарський суд - досудова санація).
З ініціативи підприємства, але у разі подавання ним в господарський суд заяви про порушення справи про банкрутство. Право вибору умов санації (реорганізації) залишається за боржником. Разом з заявою боржник повинен подати до господарського суду список кредиторів та дебіторів, бухгалтерський баланс, іншу інформацію, яка характеризує фінансово-майновий стан підприємства, а також вибрані ним умови здійснення санації.
Після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі Верховної Ради чи Кабінету Міністрів України ("Голос України", "Урядовий кур'єр"), якщо є пропозиції фізичних чи юридичних осіб, які можуть задовольнити вимоги кредиторів та здійснити санацію.
4. З ініціативи фінансово-кредитної установи. Згідно із Законом України "Про банки та банківську діяльність" установа банку має право застосовувати комплекс санаційних заходів щодо клієнта, оголошеного неплатоспроможним, а саме:
передати оперативне управління підприємством адміністрації, сформованій за участю банку;
реорганізувати боржника;
змінити порядок платежів;
спрямувати на погашення кредиторської заборгованості виручку від реалізації продукції;
5. З ініціативи заставотримача цілісного майнового комплек- су підприємства. Він має право здійснити передбачені договором заходи щодо оздоровлення фінансового стану боржника, зокрема:
призначити своїх представників у керівні органи підприємства;
обмежити права підприємства розпоряджатися випущеною продукцією та іншим майном.
Якщо санаційні заходи не забезпечують відновлення платоспроможності підприємства, то заставотримач має право звернутися в господарський суд з заявою про стягнення заставленого майна.
З ініціативи Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств, якщо це стосується державних підприємств. Після внесення боржника до реєстру неплатоспроможних підприємств Агентство уповноважене здійснювати управління його майном та розробляти пропозиції щодо фінансової санації.
З ініціативи НБУ у разі фінансового оздоровлення комерційного банку. Режим санації є превентивним заходом впливу НБУ на комерційний банк перед застосуванням санкцій, які передбачає Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Санація в судовому порядку може тривати не більше від дванадцяти місяців, інколи цей термін може бути продовжений ще до шести місяців або скорочений.
Комітет кредиторів приймає рішення про погодження кандидатури керуючого санацією, вибір санатора, схвалення плану санації.
Керуючим санацією може бути особа, яка зареєстрована державним органом з питань банкрутства як арбітражний керуючий або керівник підприємства (за згодою кредиторів, інвесторів). Керуючий санацією розробляє план санації і подає його на розгляд комітету кредиторів.
