- •Електротехніка контрольні завдання та методичні настанови
- •Затверджено
- •Відповідальний за випуск Мусихіна н.П., ст. Викл.
- •Частина 1 електротехніка завдання № 1
- •1. Розрахунок лінійного електричного кола постійного струму
- •Вказівки
- •Методичні настанови
- •Вказівки
- •2. Номер варіанта відповідає порядковому номеру, за яким прізвище студента записане у груповому журналі, а номер групи вказує викладач.
- •Методичні настанови
- •Приклад розв’язування завдання
- •3. Розрахунок лінійних трифазних кіл синусоїдного струму
- •1. Номер варіанта відповідає порядковому номеру, за яким прізвище студента записане у груповому журналі, а номер групи вказує викладач.
- •Методичні поради: основні положення
- •Приклад розв’язування завдання
- •Розв’язування
- •Робочий режим роботи трифазного кола
- •Аварійний режим роботи трифазного кола
- •4. Розрахунок робочих режимів роботи асинхронних двигунів Задача 4
- •Методичні поради
- •Задача 5 Розрахунок лінії електропостачання промислового об’єкта.
- •Допустимі довготривалі струми для трижильних кабелів із алюмінієвими жилами
- •Методичні поради
- •Список рекомендованої літератури
Приклад розв’язування завдання
Методику розрахунку електричного кола синусоїдного струму продемонструємо на прикладі. Розглянемо електричне коло, зображене на рис. 4.
Рис. 4. Приклад електричної схеми
Нехай дано R3=12N Ом, R4=10N Ом, L1=8a мГн, L2=6a мГн, L4=10a мГн, L5=5a мГн, C1=5b мкФ, C2=4b мкФ, C3=4b мкФ. Номер групи N=6. Потрібно розрахувати електричне коло і визначити всі величини вказані у завданні.
Розв’язування
Перед розрахунком електричного кола його необхідно розмітити, тобто задатися напрямами всіх струмів і напруг, пронумерувати вузли електричного кола, так як це зроблено на рис. 4. Потім необхідно нарисувати розрахункову схему, замінивши прилади їх внутрішніми опорами. Нагадаємо, що внутрішні опори амперметрів і струмових кіл ватметрів за умовою дорівнюють нулю, а внутрішні опори вольтметрів і напругових кіл ватметрів дорівнюють безмежності. Тому амперметр і струмове коло ватметра заміняються провідниками, а вольтметр і напругове коло ватметра – розривом. У результаті отримуємо таку розрахункову схему:
Рис. 5. Розрахункова схема
Визначаємо параметри елементів кола.
а=31.831*9=286.479;
b=39.78/7=5.6829.
Тоді
R3=12*6=72 Ом;
R4=10*6=60 Ом;
L1=8*28.6479=229.1832 мГн;
L2=6*28.6479=171.8874 мГн;
L4=10*28.6479=286.479 мГн;
L5=5*28.6479=143.2395 мГн;
C1=5*5.6829=28.4145 мкФ;
C2=4*5.6829=22.7316 мкФ;
C3=4*5.6829=22.7316 мкФ
Кутова частота струму
w=2pf=2×3.14159×50=314.159 C-1.
Опори реактивних елементів дорівнюють
Ом;
Ом;
Ом;
Ом;
Ом.
Ом;
Ом;
Запишемо комплексні опори віток:
Ом;
Ом;
Ом.
Ом.
Ом;
Діюче значення ЕРС і її початкова фаза дорівнюють
Е=50*N=50*6=300 В;
Запишемо комплекс діючого значення ЕРС
В.
У результаті одержуємо таку схему:
Рис. 6. Символічне зображення електричної схеми
Замінимо паралельно сполучені опори Z1 і Z2 еквівалентним опором Z6:
Ом.
У результаті перетворення схема стає такою:
Рис. 7. Символічне зображення еквівалентної електричної схеми
Замінимо послідовно сполучені опори Z4 і Z6 еквівалентним опором Z7:
Ом.
У результаті одержуємо таку схему:
Рис. 8. Символічне зображення еквівалентної електричної схеми
Замінимо паралельно сполучені опори Z5 і Z7 еквівалентним опором Z8:
У результаті перетворення схема стає такою:
Рис. 9. Символічне зображення еквівалентної електричної схеми
Замінимо послідовно сполучені опори Z3 і Z8 еквівалентним опором Z9:
Ом.
Звідси повний, активний та реактивний опори електричного кола:
Z9=135.49 Ом; R9=79.995 Ом; X9=-109.35 Ом.
Оскільки X9<0, то коло має активно-ємнісний характер. У результаті одержуємо таку схему:
Рис. 10. Символічне зображення елементарної схеми
Визначаємо струм І3:
А.
Запишемо миттєве значення струму джерела:
А.
Визначаємо комплексну потужність джерела ЕРС:
ВА.
Звідси повна потужність джерела ЕРС S=664.44 ВА, активна потужність джерела ЕРС Р=392.33 Вт і реактивна потужність джерела ЕРС Q=-536.24 Вар.
Коефіцієнт потужності джерела ЕРС дорівнює
.
Повертаємося до схеми на рис. 8 і визначаємо напруги на паралельно сполучених вітках U5=U7:
В
Повертаємося до схеми на рис. 7 і за законом Ома визначаємо струми І5 і І4:
А.
А.
Тепер за схемою на рис. 6 визначаємо напруги на паралельно сполучених вітках U1=U2:
В.
Знаючи напруги на вітках 1 і2 (див. схему на рис. 5), за законом Ома визначаємо струми І1 і І2:
А.
А.
За першим законом Кірхгофа для вузла 1 визначаємо струм, який вимірює амперметр.
=
А.
Отже, показ амперметра дорівнює ІА=1.994 А.
Струм ватметра
А.
Визначаємо напругу ватметра:
В.
Тоді показ ватметра
Вт.
Спад напруги на індуктивності L2 дорівнює
В.
Запишемо для контуру І на рис. 3 рівняння за другим законом Кірхгофа:
.
Звідси
Отже, показ вольтметра дорівнює UV=99.25 B.
