1.5. Топогеодезична вивченість району робіт

Згідно з даними Укргеодезкартографії на дану територію в карти масштабу 1:50000; 1:25000; 1:10000.На даний район робіт є топографічні карти всіх масштабів, включно до масштабу 1:25 000 і карта з номенклатурою M-35-124-Г-а використовується для складання цього проекту.

Дана карта була створена по матеріалах стереотопографічного знімання 1974 року під редакцією Сорокіна Ю.В. Система координат місцева. Система висот Балтійська. Висота перерізу рельєфу 2 метри. Схилення магнітної стрілки західне 2°00´. Середнє зближення меридіанів східне 2°16´.

Вихідними даними для проектування є:

А. Пункти тріангуляції і полігонометрії:

1. П.т.Перелоги, 2 клас, піраміда, h=4 м;

2. П.т. висолий, 2 клас, піраміда, h=4 м;

Б. Репери нівелювання:

1. Гр.Рп. №1, ІІІ клас.

2. Гр.Рп. №2, IІІ клас.

2.Технічна й розрахункова частини роботи

2.1 Геодезична основа

Геодезичною основою для великомасштабних знімань можуть бути:

а) державні геодезичні мережі( тріангуляції й полігонометрія 1,2,3 класів, нівелювання I, II, III, IV );

б) геодезичні мережі згущення: тріангуляція ( аналітичні мережі 1 і 2 розрядів), полігонометрія 4 класу, 1 і 2 розрядів, технічне нівелювання;

в) геодезична знімальна основа (планові, висотні знімальні мережі або окремі пункти).

Середня густота державної геодезичної мережі 1 – 3 класів для знімання в масштабі 1: 5 000 згідно з інструкцією становить 1 пункт тріангуляції або полігонометрії на 20 – 30 км² і один репер на 10 –15 км². Визначаєм густоту пунктів державної геодезичної мережі на об’єкті робіт. Густота пунктів мереж згущення на забудованій місцевості доводиться до чотирьох на 1 км², на незабудованій території до одного на 1 км² . Знімальна основа доводиться до густоти, що забезпечує виконання знімання.

2.2Проектування планово висотних опознаків

а) Аерофотознімання місцевості на об‘єкті для створення карти масштабу 1:5000 виконується в масштабі 1:78 00. Зробимо розрахунки для аерознімальних робіт:

Відстань між осями маршрутів у метрах визначимо за формулою

Де Q%- поперечне перекриття знімків сусідніх маршрутів, l – розмір сторони знімка (l=0.18м), m - знаменник масштабу зальоту (m=7800)

Висновок: Відстань між маршрутами становить 856,44м.

б) Базис фотографування - це відстань на місцевості між центральними точками сусідніх знімків. Він обчислюється за формулою.

Де - поздовжнє перекриття сусідніх знімків уздовж всього маршруту.

Висновок: Відстань між центральними точками аерофотознімків у маршруті 463,32м.

Я наношу на карту масштабу 1:25000 (за розрахунковими розмірами) рамку трапеції масштабу 1:10000 заданої номенклатури. Для цього розміри рамки трапеції масштабу 1:10000 переводять у розміри масштабу 1:25000 тобто множу на 100м та ділять на 250м. Отже розміри карти масштабу 1:10000 заданої номенклатури у сантиметрах на карті масштабу 1:25000 такі:

Щоб відкласти на карті величини і в сантиметрах, треба отримані значення поділити на 250м. За вісь першого маршруту я прийняла північну сторону рамки трапеції 1:10000 від неї в межах трапеції масштабу 1:10000, по східній та західній сторонах рамки відкладають відрізки в сантиметрах.

На північному та південному маршрутах наносять центральні точки знімків через віддаль у сантиметрах. Центральну точку першого знімка на маршруті я сумістила із точкою перетину маршруту зі східною стороною рамки трапеції 1:10000

в) Кількість маршрутів на ділянці робіт визначають за формулою

,

Де - відстань у метрах між північною й південною сторонами рамки трапеції масштабу 1:10000

Висновок: Необхідно виконати 7(машрутів)

г) Кількість знімків в одному маршруті визначають за формулою

де - довжина маршруту на ділянці робіт у метрах. Для обчислення довжини беруть довжину південної сторони трапеції масштабу 1:10000. .

Тоді

Висновок: Для кожного маршруту необхідно 13 знімків.

д) Кількість знімків на всю трапецію обчислюють за формулою

Висновок: Для виконання аерознімальних робіт необхідно 114 знімків

е ) Для нанесення на карту зон поперечного перекриття між сусідніми маршрутами необхідно відкласти по західній та сусідній сторонах рамки трапеції від осі маршруту відрізок , який дорівнює половині розміру знімка у масштабі карти ( відкладають від осі верхнього маршруту вниз, а від осі нижнього маршруту вгору). З‘єднавши за допомогою лінійки нанесені точки прямими заштриховуємо створену цими лініями смугу зону поперечного перекриття знімків.

Довжину відрізка в сантиметрах обчислюють за формулою

Де - розмір сторони знімка; - знаменник масштабу фотографування; - знаменник масштабу карти. ; ;

У Запроектованих зонах поперечного перекриття аерознімків я вибирала й позначав планово – висотні опознаки (ОПВ). Опознаки вибирають вздовж знімальних маршрутів. Для масштабу 1:5000 із перерізом рельєфу через 1м і масштабу зальоту 1:7800 опознаки розміщують у зонах поперечного перекриття через 6-7 базисів фотографування. Опознаками можуть бути чіткі, легко розпізнавальні контури (роздоріжжя, ріг сільськогосподарського угіддя, окреме дерево та інші елементи ситуації).

Якщо в зонах перекриття немає однозначно розпізнавальних контурів то опознаки намічають у потрібних місцях, вважаючи, що перед зальотом вони будуть маркуватися

Перелік опознаків:

ОПВ1, ОПВ2, ОПВ4, ОПВ5,

ОПВ6,ОПВ7, ОПВ8,ОПВ9,ОПВ10,

ОПВ11,ОПВ12, ОПВ14,ОПВ15-роздоріжжя

ОПВ3 – ріг лісу

ОПВ13 – стежка