2.8 Розрахунок точності визначення висот пунктів полігонометричного ходу

На об‘єкті робіт висоти пунктів запроектованого полігонометричного ходу 4 класу визначається з ходу геометричного нівелювання ІІІ класу, прокладених між вихідними реперами і

Хід нівелювання ІІІ класу проектують коли висоти вихідних реперів визначені з нівелювання І класу.

Для розрахунку точності визначення висот пунктів полігонометричного ходу можна використати співвідношення

Для запроектованого нівелірного ходу ІІІ класу між заданими вихідними реперами має довжину 16,46км. Тоді

Визначимо похибку у висоті найслабшого пункту (всередині нівелірного ходу), після його зрівноваження

Висновок: Висоти пунктів полігонометрії 4-го класу будуть визначатися з точністю меншою ніж 20,3мм.

2.9 Проект прив’язки планово-висотних опознаків

Для прив’язки опознаків, тобто визначення координат та висот опознаків, використовують такі геодезичні методи:

а) полігонометричні ходи другого розряду та теодолітні ходи, прокладені між пунктами тріангуляції та полігонометрії IV класу, або першого розряду;

б) прямі обернені та комбіновані засічки, а також полярний метод з вимірюванням контрольного кута на визначуваному пункті;

в) висоти опзнаків визначають технічним нівелюванням.

Загальний перелік опознаків:

ОПВ-3,ОПВ-6,ОПВ-9,ОПВ-10,ОПВ-11 – полігонометрія 4 класу

ОПВ-2,ОПВ-4,ОПВ-5, ОПВ-7–полігонометрія 1 розряду

ОПВ-12,ОПВ-14,ОПВ-15 – полігонометрія 2 розряду

ОПВ-1 – теодолітний хід

ОПВ-13 – пряма засічка

ОПВ-8 – обернена засічка

Згідно інструкції гранична похибка положення пунктів планової знімальної мережі, серед них і ОПВ, відносно пунктів геодезичної основи не мають перевищувати 0,2 мм у масштабі карти (у масштабі 1:5000 на місцевості становитиме 0,2 мм5000=1 м).

Вважаємо, що 1м – це похибка в положенні найслабшого пункту ходу. Тоді його допустима нев’язка допf_S =2м, а після зрівноваження похибка становитиме 1 м.

Тепер знайдемо допустиму довжину ходу.

Оскільки

,

то

,

де Т- відносна похибка ходу.

За цією формулою отримаємо допустиму довжину ходів полігонометрії 1 роз- ряду дорівнює

[S]=10000×2=20км

Допустима довжина ходу полігонометрії 2 розряду дорівнює

[S]=5000×2=10км

Для теодолітного ходу [S]=2000×2=4км

Для спрощення розрахунку точності теодолітних ходів та ходів полігонометрії 2-го розряду умовно вважатимемо ці ходи витягнутими і розраховуватимемо похибку у положенні опознаку за формулою витягнутого ходу

Якщо хід протягнутий між пунктами з відомими координатами, а кути ходу попередньо ув’язані, то похибка М буде відноситись до середньої точки ходу

обчислюватись за формулою

,

де n - кількість сторін ходу; L – довжина ходу прив’язки, виміряна на карті; m_ - гранична похибка виміру кута.

Для ходу полігонометрії 1-го розряду mβ=5″,а величина ms залежить від світловіддалеміра.

Для ходу полігонометрії 2-го розряду m_гран=10, а величина ms залежить від вибраного світловіддалеміра.

Для теодолітного ходу, яким прив’язують опознаки m_=30, а величина [ ] cтановить .