Розрахунок точності визначення положення опв-2,4,5,7 прив’язаний полігонометричним ходом 1 розряду.

Опознаки ОПВ-2,4,5,7 прив’язані полігонометричним ходом 1 розряду і є його найнебезпечнішим місцем (середина ходу). Довжина ходу S=6.9 км, n=12, S_сер=577 м, mβ″=5″Тоді отримаємо

ms=10+5×0,577=12,9

fsгран =2М=20,192=0,384 м м.

0,192 м  1м.

Висновок. Планове положення опознаків, прив’язаних полігонометричним ходом 1-го розряду, визначаються з достатньою точністю, оскільки є меншим від допуску, то очікувані похибки полігонометричного ходу не перевищують 1м.

Розрахунок точності визначення положення опв-1 прив’язаних теодолітним ходом .

Опознаки ОПВ- 1 прив’язаний теодолітним ходом, в якому n=10, довжина ходу S=2,7 км, а S_сер=270 м.

М=0,429м.

f_Sгран=2М=20,429=0,858 м м.

Висновок. Планове положення опознаків, прив’язаних теодолітним ходом, визначаються з достатньою точністю, оскільки не перевищує 1м ,є меншим від допуску .

Розрахунок точності визначення положення опв-12,14,15 прив’язаний полігонометричним ходом 2 розряду.

Опознаки ОПВ-12, 14,15 прив’язані полігонометричним ходом 2-го розряду, в якому n=13, довжина ходу S=4,8км, Sсер=366м, mβ″=10″.

f_Sгран=2М=0,544 м м.

Висновок. Планове положення опознаків, прив’язаних полігонометричним ходом 1-го розряду, визначаються з достатньою точністю, оскільки є меншим від допуску, то очікувані похибки полігонометричного ходу не перевищують 1м.

Загальний висновок. Планове положення опознаків ходами полігонометрії 1 і 2 розрядів та теодолітними ходоми буде виконана з необхідною точністю.

Економічно найвигідніше планове прив’язування опознаками різними видами засічок.

Розрахунок точності визначення положення опв-3 прив’язаний оберненою засічкою.

S₁=1950м r₁=105,8м ₁ =63м P=286м

S₂=1700м r₂ =121,3м ₂ =230м F =4629м.кв

S₃=925м r₃ = 223,0м ₃ =280м m_ =6

Похибку у плановому положенні опознака, що визначається оберненою засічкою обчислюємо за формулою

, (37)

(38)

де - сторони оберненого трикутника;

р= - його півпериметр;

F= його площа;

m_ =6 - сумарна випадкова похибка вимірювання кута .

Для побудови оберненого трикутника спочатку обчислюємо величини r_i:

м, (39)

де S_і – віддалі від вихидних пунктів до визначуваного в м., вимірюються з карти.

Величини r_i вдкладаємо у масштабі карти за трьома відповідними сторонами напрямів від визначуваного пункту до вихідних. З’єднавши три точки, отримуємо обернений трикутник із сторонами .

Згідно з проектом ОПВ-8 видно 3 пункти полігонометричного ходу IV класу. Тому доцільно прив‘язати цей опознак оберненою засічкою

ПП-7

S₁

S₂

ОПВ-8

-ПП-6

₁

₃

₂

S₃

ПП-5

До оцінки точності оберненої одноразової засічки

Для оцінки точності оберненої одноразової засічки виконуємо вимірювання і обчислення.

Висновок: Похибка планового положення ОПВ-8 не перебільшує допуск, тому що