55% Шахт працюють на глибині

понад 600 м

30% – понад 800 м

11% – понад 1000 м

Обсяги видобутку газу:

90% Шахт – газові

45% – небезпечні за раптовими

викидами, гірничими ударами

70% – небезпечні за вибуховістю

вугільного пилу

Виробнича потужність

системи:

Тільки 20% шахт мають виробни

потужність понад 900 тис. тонн,

відповідає сучасним нормам

Потужність вугільних

пластів:

В Україні 85% шахт розробляють

пласти з потужністю до 1,2 м, з н

32% – із потужністю до 0,8 м

у Росії – 1,5 м

у США – 2,0–2,2 м

у Австралії – 2–3 м

у Китаї – до 3,5 м

Вугілля. Україна володіє запасами вугілля, яких може вистачити на 100

років. Проте продуктивність видобутку вугілля низька, а собівартість висока. Технічний стан вугільних шахт на межі катастрофічного. Вугільна галузь

потребує збільшення інвестицій.Великі сегменти галузі фактично підконтрольні певним промисловим групам, хоча вугільна галузь формально є власністю держави. Підприємства зношуються, а кіль-кість кваліфікованих робітників гірничих професій зменшується. Вугільна галузь потребує модернізації та реструктуризації для підвищення рентабельності сектору та

конкурентоспроможності українського вугілля. Відпускні ціни на вугілля навіть не забезпечують відшкодування витрат на його видобуток.Видобуток і переробку вугілля в Україні здійснюють переважно у Донецькому,Львівсько-Волинському вугільних і Придніпровському буровугільному басейнах. На

території Донецької, Луганської та Дніпропетровської областей діють нелегальні шахти – “копанки”. Вони з’явилися після закриття в малих містах шахт, які були єдиним місцем зайнятості населення.Вугільна промисловість забруднює довкілля відходами вуглевидобування і вуглезбагачення,викидами шкідливих речовин в атмосферу та воду

Якщо в Україні збільшити частку вугілля в паливно-енергетичному ба-

лансі з 22%, як це було 2005 року, до 33% 2030 року, як заплановано в

Енергетичній стратегії України, це призведе до збільшення викидів пар-

никових газів вдвічі.

Збільшення фактичних питомих витрат

паливно-енергетичних ресурсів

у І півріччі 2009 року на видобуток:

1 т сирої нафти – збільшилися на 12,7% і становлять 58,2 кг у. п./т

1 т кам’яного неагломерованого вугілля – збільшилися на 6,1% і

становлять 38,8 кг у. п./т

1 т марганцевої руди – збільшилися на 15,4% і становлять 57,3 кг

у. п./т проти 49,7 кг у. п./т 2008 року

1 тис. м куб. природного газу в рідкому або газоподібному стані –

зменшилися на 6,1% і становлять 10,8 кг у. п./тис. м куб.

1.4. Ядерна енергетика

Ядерна енергетика: українські АЕС відповідають міжнародним

стандартам енергетичної безпеки

Після катастрофи на Чорнобильській АЕС на забезпечення професійної

підготовки персоналу і високого рівня експлуатації атомних електро-

станцій надходили великі інвестиції. Нині українська школа атомної

енергетики поряд із французькою вважається найкращою за якістю під-

готовки фахівців. Україна посідає сьоме місце у світі та четверте в Європі

за кількістю атомних реакторів та їхньою сумарною потужністю. Нині в

експлуатації перебуває 15 атомних енергоблоків, зосереджених на чоти-

рьох атомних електростанціях: Хмельницькій, Рівненській, Запорізькій

і Південноукраїнській. 13 енергоблоків – з реакторами ВВЕР-1000,

два – нового покоління ВВЕР-440.

На початку жовтня 2009 року МАГАТЕ провів останню експертну місію

для оцінки стану безпеки на кожному з 15-ти діючих енергоблоків. В ці-

лому результати оцінки безпеки українських АЕС продемонстрували по-

вну відповідність міжнародним стандартам і вимогам МАГАТЕ NS-R-1 з

ядерної безпеки.

Україна сьогодні продовжує будівництво нових атомних реакторів, зо-

крема на Рівненській і Хмельницькій АЕС. До цього процесу долучають-

ся інші держави, зокрема Росія. “Сбербанк Росії” та російська державна

компанія “Росатом” розглядають можливість створення спільного під-

приємства для завершення будівництва двох ядерних реакторів на

Хмельницькій АЕС. Наприкінці червня 2010 було повідомлено про ви-

ділення Сбербанком кредиту у розмірі 2 млрд дол. США на добудову цих

енергоблоків.

Іншим важливим перспективним завданням у сфері розвитку ядерної

енергетики є будівництво заводу, який би виготовляв з урану ядерне па-

ливо для роботи атомних електростанцій. В українців існує міф, що енер-

гія атомних станцій дешева, оскільки Україна має власні поклади урану.

Насправді ціна ядерної енергії включає в себе витрати на виробництво

ТВС (тепловидільних складок) і витрати на захоронення твердих відхо-

дів, що є джерелами іонізуючого випромінювання.

Згідно з Енергетичною стратегією, Україна планувала до 2014 року збу-

дувати власний завод із виробництва ядерного палива. У вересні 2009

року Кабінет Міністрів України затвердив державну цільову програму

“Ядерне паливо України”, за якою будівництво заводу з виробництва

ядерного палива планується завершити 2013 року.

Водночас варто врахувати, що відповідно до чинного законодавства при-

йняття рішень про будівництво будь-якого ядерного об’єкта можливе

лише після прийняття відповідного закону. Дозвіл на проектування та-

ких об’єктів також надає Верховна Рада.