- •1. Енергетична безпека України
- •2. Від кого залежить енергетична безпека України?
- •2.1.Органи влади.
- •2.2. Бізнес-гравці та міжнародні партнери Росія, Європейський Союз і сша
- •3. Законодавча база для енергетичної безпеки України.
- •1. Енергоресурси
- •1.2 Нафта
- •55% Шахт працюють на глибині
- •90% Шахт – газові
- •1.5. Електроенергетика
- •1 Млн км ліній електропередач
- •24 Обласні акціонерні енергопоста-
- •1.6. Альтернативні джерела
- •1.6.1. Вітрова енергія
- •1.6.2. Мала гідроенергетика
- •1.6.3. Біоенергетика та біопаливо
- •1.6.4. Сонячна енергія
- •1.6.5. Геотермальна енергетика
- •1.6.6. Альтернативні гази
- •2.Транзит енергоресурсів: диверсифікація поставок нафти і газу
- •2.1. Транспортування газу
- •2.2. Транспортування нафти
- •4,7 Тис. Км нафтопроводів
- •51 Нафтоперекачувальна станція
- •6 Нафтопереробних заводів потужні-
- •3. Енергоефективність
1.6.2. Мала гідроенергетика
Мала гідроенергетика. Україна має потужні ресурси гідроенергії малих
рік – близько 63 тисячі малих рік, потенціал яких становить до 28% за-
гального гідропотенціалу України. Розвиток малої гідроенергетики спри-
яє децентралізації енергосистем і вирішенню проблеми енергопостачан-
ня важкодоступних сільських районів. Наприклад, на території Західно
України мікро- і міні-ГЕС можуть стати основою енергозабезпечення
Мала гідроенергетика потребує незначних капітальних витрат і дає де-
шеву та екологічно чисту енергію, проте досі не розвивається через від-
сутність державної підтримки.
1.6.3. Біоенергетика та біопаливо
Біоенергетика та біопаливо. Біоенергетичні ресурси, які має Україна,
можна використовувати для виробництва біогазу, біодизеля, біоетанолу,
твердих паливних брикетів тощо. До біоенергетичних ресурсів належать
відходи лісового господарства, сільгоспгосподарства, побутові відходи, а
також спеціально вирощений ріпак.
Україна вирощує ріпак на експорт у ЄС, де за законом на кожній заправ-
ці повинно бути принаймні 10% біопалива. Оскільки ріпак змінює струк-
туру землі і швидко виснажує її, європейським країнам вигідніше ек-
спортувати ріпак з України. Для власного використання ріпака в Україні
відсутні технічні умови і регламенти на виробництво, зберігання та за-
стосування біодизельного пального, не створено умов для залучення ін-
вестицій у будівництво заводів.
1.6.4. Сонячна енергія
Сонячна енергія. Раніше 10% світового виробництва сонячного кремнію
було зосереджено в Україні. Проте європейці, облаштувавши теплові ге-
нератори на дахах своїх будинків, використовують сонячне тепло для
опалення і нагрівання води, а в Україні таку практику лише починають
застосовувати. Для вироблення енергії сонячні колектори випускають
підприємства України, а фотоелектричні установки щойно вийшли на
ринок як альтернатива до експортованих із Китаю.
1.6.5. Геотермальна енергетика
Геотермальна енергетика. На Закарпатті та в Криму, де геотермальна енер-
гетика має найбільші перспективи для розвитку, використовують лише
2% її потенціалу. Перспективним є спорудження рентабельних і еколо-
гічно чистих ГеоТЕС, які окуповуються менш як за п’ять років. Геотер-
мальні води можна використовувати для опалення та гарячого во-
допостачання.
1.6.6. Альтернативні гази
Альтернативні гази. Синтез-газ отримують із бурого вугілля, відходів пе-
реробки кам’яного вугілля, торфу тощо. В Україні вже розроблено нові
технології виробництва синтез-газу з будь-якої біомаси.
За запасами шахтного метану Україна посідає четверте місце у світі, але
його видобуток (утилізація) становить усього 80 млн м
куб. на рік. Якщо
використати сучасні та перспективні технології, Україна може найближ-
чим часом видобувати 2–4 млрд м куб. метану, а в перспективі до 6–9
млрд м куб. на рік.
За приблизними підрахунками Україна має від 10 до 30 трлн м куб. запа-
сів сланцевого газу. Із його відкриттям газові ресурси людства потроїлися,
бо запасів сланцевого газу у світі вдвічі більше, аніж природного, а родо-
вища рівномірно розподілені.
Сланцевий газ – газ природного походження, який міститься в осадових
породах з підвищеним вмістом органічної речовини (зазвичай чорно-
сланцеві відклади) в поровому просторі і в органічних рештках.
Сланцевий газ нічим не відрізняється від звичайного природного газу.
Різниця полягає у способі його видобування. Якщо звичайний газ зна-
ходиться під тиском у величезних порожнинах під землею, і щоб його
видобути необхідна свердловина, то сланцевий газ знаходиться у дріб-
них порожнинах у породі горючих сланців і добувається горизонтальним
бурінням. Щоб видобути його, використовують технологію гідророзриву
шару.
Ресурси сланцевого газу в світі становлять 200 трлн м куб., з яких США
має 55–100 трлн м куб., а Європа – до 35 трлн тонн. Найбільші в ЄС ро-
довища розташовані в Німеччині, Польщі, Нідерландах, Швеції, а також
в Угорщині та Франції.
Оптимальними для розробки родовищ сланцевого газу є глибини 1000–
2500 м. Вартість буріння однієї свердловини для видобутку сланцевого
газу дорожча, аніж буріння вертикальної свердловини аналогічної до-
вжини в 3–4 рази.
Промисловим видобутком сланцевого газу у світі займаються лише
США, які завдяки його використанню різко зменшили закупівлі при-
родного газу.
За даними компанії EuroGas, товщина покладів на території Люблін-
ського басейну перевищує товщину покладів на полях сланцевого газу у
США. Вже 2011 року Total може інвестувати у видобування більш як 200
млн дол. США. Total підписала договір про оцінку та можливе придбан-
ня прав на родовища цього нетрадиційного виду палива в Західній Укра-
їні з американською компанією Eurogas. До пошуків сланцевого газу на
території України долучилася компанія Royal Dutch Shell.
За даними Мінпаливенерго, собівартість видобування сланцевого газу в
Україні становить 120–130 дол. США / тис. м куб.
