Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichka_po_IA_Chast_1.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
191 Кб
Скачать
☆

4.2. Приклади рішення типових завдань

Приклад 1. Припустимо, що розподіл ймовірностей для доходності простих акцій корпорації ААА на наступний рік визначається в табліці 4.1, де зазначені дев'ять можливих значень ставки доходності. Відзначимо, що сума всіх ймовірностей дорівнює 1.

Таблиця 4. 1

Розподіл ймовірностей для річної доходності корпорації ААА

n

Річна доходність, у %

Ймовірність

1

-10,15

0,05

2

-6,65

0,08

3

-3,02

0,10

4

0,85

0,16

5

5,00

0,22

6

9,44

0,16

7

14,20

0,10

8

19,31

0,08

9

24,79

0,05

Математичне сподівання річної доходності для корпорації ААА, розподіл ймовірностей для якої наводиться в таблиці 4.1, знаходиться наступним чином:

М(х) = 0,05 × (-10,15) + 0,08 × (-6,65) + 0,10 × (-3,02) + 0,16 × (0,85) + 0, 22 × (5,00) + 0,16 × (9,44) + 0,10 × (14,42) + 0,08 × (19,31) + 0,05 × (24,79) = 5, 61%.

Таким чином, математичне сподівання річної доходності для корпорації ААА дорівнює 5,61%.

Дисперсія для річної прибутковості корпорації ААА, розподіл ймовірностей якої дано в таблиці 4.1, обчислюється таким чином:

D (x) = (-10,15 - 5,61) 2 × 0,05 + (-6,65 - 5,61) 2 × 0,08 + (-3,02 - 5,61) 2 × 0,10 + (0,85 - 5,61) 2 × 0,16 + + (5,00 - 5,61) 2 × 0,22 + (9,44 - 5,61) 2 × 0,16 + + (14,42 - 5,61) 2 × 0,10 + (19 , 31 - 5,61) 2 × 0,08 + + (24,79 - 5,61) 2 × 0,05 = = 78,73%.

Стандартне відхилення, яке визначається як квадратний корінь з дисперсії, складовою 78,73%, так само 8,87%.

Приклад 2.

Таблиця 4.2

Обчислення очікуваної прибутковості портфеля з використанням очікуваної прибутковості ЦП

Частка початкової ринкової вартості

Очікувана прибутковість

ЦП

Внесок в очікувану прибутковість портфеля

0,2325

16,2

0,2325*16,2% = 3,77%

0,4070

24,6

10,1%

0,3605

22,

8,22%

Очікувана прибутковість портфеля rp = 22.0%

Приклад 3. Припустимо, інвестор бажає придбати акції компанії ZZZ, розподіл ймовірностей прибутковості яких (за певний період) наведено в таблиці 4.3. На практиці розподіл ймовірностей засновано на статистичних оцінках даних про минулі (реалізовані) доходності.

Таблиця 4.3

Розподіл ймовірностей прибутковості акцій компанії ZZZ

n

Доходність у%

Вирогідність реалізації

1

15

0,50

2

10

0,30

3

5

0,13

4

0

0,05

5

-5

0,02

Усього

1,00

Підставимо дані з таблиці 4.3 в рівняння (4.7). Отримуємо наступні результати:

r ZZZ = 0,50 × (15%) + .0,30 × (10%) +0,13 × (5%) +0,05 × (0%) +0,02 × (-5%) = 11%.

Отже, 11% - це очікувана, або середня, прибутковість акцій компанії ZZZ.

Формула (4.7) є просто вираз для математичного очікування доходності ri i-го активу, яка вважається випадковою величиною.

Використовуючи розподіл ймовірностей прибутковості для акцій компанії ZZZ, можна обчислити дисперсію доходності r ZZZ:

D (r ZZZ) = 0,50 × (15% -11%) 2 + 0,30 × (10% -11%) 2 + 0,13 × (5% -11%) 2+ 0,05 × ( 0% -11%) 2 + 0,02 × (-5% -11%) 2 = 24%.

Таким чином, дисперсія враховує не тільки розмір відхилень можливих значень доходності від середнього, але й ймовірність такого відхилення. У цьому сенсі дисперсія вказує міру невизначеності в очікуваннях інвестора, який оцінює майбутню прибутковість як середню по всіх можливих значень. Ця обставина і дозволила Марковицю вважати дисперсію прибутковості мірою ризику інвестицій.

Оскільки дисперсія має розмірність квадрата вимірюваної величини, її прийнято перетворювати в стандартне відхилення, тобто квадратний корінь. Для акцій компанії ZZZ стандартне відхилення буде одне:

σ(rZZZ) = = 4,9%.

Так як ці два поняття, по суті, еквівалентні, то говорять, що ризик інвестицій тим більше, чим більше дисперсія, або стандартне відхилення.

Приклад 4.

Таблиця 4.4

Розподіл ймовірностей доходностей

n

Доходності акцій ZZZ в %

Доходності акцій ААА в %

Ймовірність події

1

15

8

0,50

2

10

11

0,30

3

5

6

0,13

4

0

0

0,05

5

-5

-4

0,02

Усього

1,00

Очікувана прибутковість

11

8

Дисперсія

24

9

Стандартне відхилення

4,9

3

Користуючись табл. 4.4 і формулою (4.10), підрахуємо коваріації цих акцій:

cov (r ZZZ, r AAA) = 0,50 × (15% - 11%) × (8% - 8%) + 0,30 × (10% - 11%) × (11% - 8%) + 0 , 13 × (5% -11%) × (6% - 8%) + 0,05 × (0% -11%) × (0% - 8%) + 0,02 × (-5% - 11% ) × (-4% - 8%) = 8,9.

Коефіцієнт кореляції доходностей акцій компаній ZZZ і AAA визначається наступним чином:

cor(rZZZ, rAAA) = = 0,60.

Коефіцієнт кореляції приймає значення в проміжку від -1 до +1. При цьому значення, рівне 1, відображає повний збіг напрямку руху, а -1 означає повне неспівпадіння.

Приклад 5. Нехай для цінних паперів А і В коваріаційна матриця має вигляд:

Е лемент, що знаходиться в комірці (i, j), означає коваріації між цінними паперами і та j. Наприклад, елемент у клітинці (1,2) означає коваріації між А і В цінними паперами, яка в даному випадку дорівнює -2,25. Елемент у клітинці (i, i) позначає дисперсію i-ої цінного паперу. Дисперсія будь-якого портфеля, що складається з інвестицій в акції А і В, можна обчислити за допомогою коваріаційній матриці і формули, наведеної в рівнянні (4.9).

Розглянемо портфель, що має наступні пропорції: Х А = 0,5, Х В = 0,5.

З мінимо пропорції портфелю: Х А = 0,3, Х В = 0,7, тоді дисперсія портфеля буде мати наступний вигляд:

О тже, дисперсія портфеля залежить від частки початкової ринкової вартості портфеля, вкладеного в цей ринковий папір, сили та напряму взаємозв'язку між цінними паперами у портфелі.

Слід зазначити деякі цікаві властивості коваріаційної матриці.

По-перше, матриця є квадратною, тобто кількість стовпців дорівнює кількості рядків, а загальна кількість осередків для N цінних паперів дорівнює N 2.

По-друге, дисперсії цінних паперів лежать на діагоналі матриці, яка представляє собою осередки, що лежать на лінії, що проходить з лівого верхнього кута матриці в правий нижній кут.

По-третє, матриця є симетричною. Це означає, що елемент, розташований в i-ому рядку j-ого стовпця дорівнює елементу, розташованому в j-ому рядку i-ого стовпця. Тобто елементи осередків, розташованих над діагоналлю, повторюються у відповідних осередках, розташованих під діагоналлю. Ця властивість має просте пояснення: коваріація між двома цінними паперами не залежить від порядку, в якому ці два папери згадуються. Це означає, що, наприклад, коваріація між першим і другим цінним папером є такою ж, як і коваріація між другим і першим.