- •Тема 1. Методологічні засади інвестиційного аналізу
- •1.1.Зміст теми
- •1.2.Питання для обговорення
- •1.3.Завдання для опрацювання
- •Тема 2. Бюджетування та аналіз грошових потоків інвестиційного проекту
- •2.1.Зміст теми
- •2.2. Приклади рішення типових завдань
- •2.5.Типові задачі
- •2.3.Питання для обговорення
- •2.4.Завдання для опрацювання
- •Тема 3. Методи оцінювання інвестиційних проектів
- •3.1. Зміст теми
- •3.2. Приклади рішення типових завдань
- •3.3.Питання для обговорення
- •3.4.Завдання для опрацювання
- •3.5.Типові задачі
- •Тема 4. Загальна теорія інвестиційного портфеля
- •4.1. Зміст теми
- •4.2. Приклади рішення типових завдань
- •4.3.Питання для обговорення
- •4.4.Завдання для опрацювання
- •4.5.Типові задачі
4.2. Приклади рішення типових завдань
Приклад 1. Припустимо, що розподіл ймовірностей для доходності простих акцій корпорації ААА на наступний рік визначається в табліці 4.1, де зазначені дев'ять можливих значень ставки доходності. Відзначимо, що сума всіх ймовірностей дорівнює 1.
Таблиця 4. 1
Розподіл ймовірностей для річної доходності корпорації ААА
n |
Річна доходність, у % |
Ймовірність |
1 |
-10,15 |
0,05 |
2 |
-6,65 |
0,08 |
3 |
-3,02 |
0,10 |
4 |
0,85 |
0,16 |
5 |
5,00 |
0,22 |
6 |
9,44 |
0,16 |
7 |
14,20 |
0,10 |
8 |
19,31 |
0,08 |
9 |
24,79 |
0,05 |
Математичне сподівання річної доходності для корпорації ААА, розподіл ймовірностей для якої наводиться в таблиці 4.1, знаходиться наступним чином:
М(х) = 0,05 × (-10,15) + 0,08 × (-6,65) + 0,10 × (-3,02) + 0,16 × (0,85) + 0, 22 × (5,00) + 0,16 × (9,44) + 0,10 × (14,42) + 0,08 × (19,31) + 0,05 × (24,79) = 5, 61%.
Таким чином, математичне сподівання річної доходності для корпорації ААА дорівнює 5,61%.
Дисперсія для річної прибутковості корпорації ААА, розподіл ймовірностей якої дано в таблиці 4.1, обчислюється таким чином:
D (x) = (-10,15 - 5,61) 2 × 0,05 + (-6,65 - 5,61) 2 × 0,08 + (-3,02 - 5,61) 2 × 0,10 + (0,85 - 5,61) 2 × 0,16 + + (5,00 - 5,61) 2 × 0,22 + (9,44 - 5,61) 2 × 0,16 + + (14,42 - 5,61) 2 × 0,10 + (19 , 31 - 5,61) 2 × 0,08 + + (24,79 - 5,61) 2 × 0,05 = = 78,73%.
Стандартне відхилення, яке визначається як квадратний корінь з дисперсії, складовою 78,73%, так само 8,87%.
Приклад 2.
Таблиця 4.2
Обчислення очікуваної прибутковості портфеля з використанням очікуваної прибутковості ЦП
|
|
||
Частка початкової ринкової вартості |
Очікувана прибутковість ЦП |
Внесок в очікувану прибутковість портфеля
|
|
0,2325 |
16,2 |
0,2325*16,2% = 3,77% |
|
0,4070 |
24,6 |
10,1% |
|
0,3605 |
22, |
8,22% |
|
Очікувана прибутковість портфеля rp = 22.0% |
|
||
Приклад 3. Припустимо, інвестор бажає придбати акції компанії ZZZ, розподіл ймовірностей прибутковості яких (за певний період) наведено в таблиці 4.3. На практиці розподіл ймовірностей засновано на статистичних оцінках даних про минулі (реалізовані) доходності.
Таблиця 4.3
Розподіл ймовірностей прибутковості акцій компанії ZZZ
n |
Доходність у% |
Вирогідність реалізації |
1 |
15 |
0,50 |
2 |
10 |
0,30 |
3 |
5 |
0,13 |
4 |
0 |
0,05 |
5 |
-5 |
0,02 |
Усього |
|
1,00 |
Підставимо дані з таблиці 4.3 в рівняння (4.7). Отримуємо наступні результати:
r ZZZ = 0,50 × (15%) + .0,30 × (10%) +0,13 × (5%) +0,05 × (0%) +0,02 × (-5%) = 11%.
Отже, 11% - це очікувана, або середня, прибутковість акцій компанії ZZZ.
Формула (4.7) є просто вираз для математичного очікування доходності ri i-го активу, яка вважається випадковою величиною.
Використовуючи розподіл ймовірностей прибутковості для акцій компанії ZZZ, можна обчислити дисперсію доходності r ZZZ:
D (r ZZZ) = 0,50 × (15% -11%) 2 + 0,30 × (10% -11%) 2 + 0,13 × (5% -11%) 2+ 0,05 × ( 0% -11%) 2 + 0,02 × (-5% -11%) 2 = 24%.
Таким чином, дисперсія враховує не тільки розмір відхилень можливих значень доходності від середнього, але й ймовірність такого відхилення. У цьому сенсі дисперсія вказує міру невизначеності в очікуваннях інвестора, який оцінює майбутню прибутковість як середню по всіх можливих значень. Ця обставина і дозволила Марковицю вважати дисперсію прибутковості мірою ризику інвестицій.
Оскільки дисперсія має розмірність квадрата вимірюваної величини, її прийнято перетворювати в стандартне відхилення, тобто квадратний корінь. Для акцій компанії ZZZ стандартне відхилення буде одне:
σ(rZZZ)
=
= 4,9%.
Так як ці два поняття, по суті, еквівалентні, то говорять, що ризик інвестицій тим більше, чим більше дисперсія, або стандартне відхилення.
Приклад 4.
Таблиця 4.4
Розподіл ймовірностей доходностей
n |
Доходності акцій ZZZ в % |
Доходності акцій ААА в % |
Ймовірність події |
1 |
15 |
8 |
0,50 |
2 |
10 |
11 |
0,30 |
3 |
5 |
6 |
0,13 |
4 |
0 |
0 |
0,05 |
5 |
-5 |
-4 |
0,02 |
Усього |
|
|
1,00 |
Очікувана прибутковість |
11 |
8 |
|
Дисперсія |
24 |
9 |
|
Стандартне відхилення |
4,9 |
3 |
|
Користуючись табл. 4.4 і формулою (4.10), підрахуємо коваріації цих акцій:
cov (r ZZZ, r AAA) = 0,50 × (15% - 11%) × (8% - 8%) + 0,30 × (10% - 11%) × (11% - 8%) + 0 , 13 × (5% -11%) × (6% - 8%) + 0,05 × (0% -11%) × (0% - 8%) + 0,02 × (-5% - 11% ) × (-4% - 8%) = 8,9.
Коефіцієнт кореляції доходностей акцій компаній ZZZ і AAA визначається наступним чином:
cor(rZZZ,
rAAA)
=
= 0,60.
Коефіцієнт кореляції приймає значення в проміжку від -1 до +1. При цьому значення, рівне 1, відображає повний збіг напрямку руху, а -1 означає повне неспівпадіння.
Приклад 5. Нехай для цінних паперів А і В коваріаційна матриця має вигляд:
Е
лемент,
що знаходиться в комірці (i,
j),
означає коваріації між цінними паперами
і та j.
Наприклад, елемент у клітинці (1,2) означає
коваріації між А і В цінними паперами,
яка в даному випадку дорівнює -2,25. Елемент
у клітинці (i, i) позначає дисперсію i-ої
цінного паперу. Дисперсія будь-якого
портфеля, що складається з інвестицій
в акції А і В, можна
обчислити
за допомогою коваріаційній
матриці і формули, наведеної в рівнянні
(4.9).
Розглянемо портфель, що має наступні пропорції: Х А = 0,5, Х В = 0,5.
З
мінимо
пропорції портфелю:
Х А
= 0,3, Х В
= 0,7, тоді дисперсія портфеля буде мати
наступний вигляд:
О
тже,
дисперсія портфеля залежить від частки
початкової ринкової вартості портфеля,
вкладеного в цей
ринковий
папір, сили та напряму взаємозв'язку
між цінними паперами у портфелі.
Слід зазначити деякі цікаві властивості коваріаційної матриці.
По-перше, матриця є квадратною, тобто кількість стовпців дорівнює кількості рядків, а загальна кількість осередків для N цінних паперів дорівнює N 2.
По-друге, дисперсії цінних паперів лежать на діагоналі матриці, яка представляє собою осередки, що лежать на лінії, що проходить з лівого верхнього кута матриці в правий нижній кут.
По-третє, матриця є симетричною. Це означає, що елемент, розташований в i-ому рядку j-ого стовпця дорівнює елементу, розташованому в j-ому рядку i-ого стовпця. Тобто елементи осередків, розташованих над діагоналлю, повторюються у відповідних осередках, розташованих під діагоналлю. Ця властивість має просте пояснення: коваріація між двома цінними паперами не залежить від порядку, в якому ці два папери згадуються. Це означає, що, наприклад, коваріація між першим і другим цінним папером є такою ж, як і коваріація між другим і першим.
