2.4. Оформлення графічних матеріалів
Об'єкт графічного зображення зазвичай орієнтується на аркуші паперу в напрямі північ-південь. Якщо ж параметри зображення цього зробити не дозволять, об'єкт розвертається вправо чи вліво на необхідну величину. У результаті його орієнтація порушується. Інформація ж про дійсну орієнтацію об'єкта зображення щодо сторін світу на будь-якому картографічному творі дуже важлива. Особливо це стосується землевпорядних графічних документів, на яких вирішуються практичні задачі, де орієнтація об'єкта зображення щодо сторін світу враховується, як фактор взаємного розміщення проектних елементів.
Т
ому
в разі, якщо об'єкт
зображення розвертають,
викреслюється стрілка, яка показує
фактичний
напрям "північ-південь"
щодо землекористування.
Рис.2.3. Орієнтація
об’єкта зображення
Викреслювання графічних зображень (планів, карт та інших креслень)- проводиться згідно з прийнятими умовними знаками, що застосовуються в землевпорядкуванні.
1. При цьому для планів масштабу 1: 10000 слід дотримуватись таких вимог:
- зовнішні межі землеволодінь (землекористувань), а також населених пунктів викреслюються лініями товщиною 0,4 мм;
- межові знаки (точки) викреслюються кронциркулем діаметром 1мм;
- в місцях, де межа землеволодіння (землекористування) проходить по живих урочищах, лінії між точками викреслюються лінійним пунктиром;
- шляхи загального користування, а також польові шляхи та межі господарських дворів і інші лінійні контури викреслюються лініями товщиною 0,2 мм;
- польові шляхи викреслюються двома лініями – суцільною і пунктирною, відстань між якими – 0,5-1 мм;
- межі сільськогосподарських та інших угідь викреслюються крапковим пунктиром (діаметр крапки – 0,2 мм, відстань – 1 мм);
- елементи гідрографії (річки, канави, озера тощо) викреслюються синьою тушшю;
- елементи рельєфу (горизонталі, яри, обриви тощо) викреслюються коричневим кольором;
- умовні знаки лісу і лісосмуг викреслюються кронциркулем діаметром 1,3 мм ( на контурах лісу кружки розміщуються хаотично, лісосмуги – через 8 мм);
- умовні знаки чагарників (кружок діаметром 0,8 мм з трьома крапками навколо нього) розміщуються хаотично;
- умовні знаки саду викреслюються кружками кронциркулем діаметром 0,8 мм по викресленій олівцем сітці 3*3 мм, зорієнтованій до однієї з довгих сторін контуру саду. При великому контурі саду розміри сторін сітки збільшують в 2-3 рази;
- умовні знаки виноградники викреслюються у вигляді зигзагу в поєднанні з вертикальною лінією. Висота значків – 2,5 мм, які викреслюються в шаховому порядку по допоміжній сітці з розміром сторін 5-5 мм. При великих контурах виноградників розміри сторін сітки збільшуються в 2-3 рази;
- умовні знаки сіножатей і пасовищ розміщують по викресленій олівцем допоміжній сітці 5*5 мм, зорієнтованій паралельно рамці плану. Умовні знаки розміщуються в шаховому порядку: сіножаті – двома паралельними вертикальними лініями висотою 1 мм при відстані 0,8 мм; пасовища – двома лініями,які утворюють прямий кут, зорієнтований вершиною на північ (висота значка 1 мм, ширина – 2 мм). При великих контурах сіножатей і пасовищ розміри сторін допоміжної сітки збільшуються в 2-3 рази;
- на проектних планах умовні знаки запроектованих угідь викреслюються червоним кольором;
- на кожному контурі, приблизно в центрі, виписується його площа висотою цифр 2-3 мм;
- координатна сітка викреслюється синьою тушшю лише в місцях перетину осей відрізками (3*3) мм, товщиною 0,1 мм;
- зовнішні межі суміжних земель відмиваються різними кольорами шириною 3 мм.
2. Викреслення планів на прозорих матеріалах (калька контурів) проводиться в чорному кольорі. При цьому червоним кольором відтіняються межі секцій, а також номери контурів і дробова риска під номером контуру. Висота цифр номерів секцій – 7-8 мм, висота цифр площ контурів – 2-2,5 мм.
3. При оформлені проектних планів усі угіддя і сівозміни та інші проектні ділянки ілюмінуються прийнятими в землевпорядкуванні кольорами, зокрема:
- польові сівозміни – сієною паленою (коричневим);
- кормові сівозміни – таким же кольором, але в два рази сильнішим тоном;
- овочеві сівозміни – світло-зеленим (колір капустяного листка);
- грунтозахисні сівозміни – гірчичним (жовто-коричневим);
- сади – жовтим;
- виноградники – брудно-зеленим;
- сіножаті – жовто-зеленим;
- пасовища – сірим (синій колір змішується з невеликою кількістю чорного);
- ліс – зеленим;
- чагарник – зеленим (світлішим від лісу);
- болота – голубим;
- води – голубим (з додаванням невеликої кількості жовтого);
- населені пункти – зеленим (з додаванням невеликої кількості синього);
- господарські двори – брудно-коричневим;
- шляхи, скотопрогони, кладовища – тим же кольором, що і двори, але в два рази сильнішим тоном;
- піски – оранжевим;
- яри, ями, карєри – слабокоричневим;
- солончаки – фіолетовим.
4. Нумерація проектних ділянок проводиться так:
- поля сівозмін, сінокосозмінні і гуртові ділянки нумеруються римськими цифрами, висота цифр номерів залежно від розмірів проектних ділянок встановлюється від 3,5-4 до 6-8 мм;
- квартали садів, робочі ділянкт полів сівозмін, загони чергового спасування нумеруються арабськими цифрами висотою залежно від площі ділянок від 3-4 до 5-6 мм;
- якщо окремі робочі ділянки поля сівозміни розміщені відособлено або розділяються лінійними елементами, вираженими в масштабі, то номер поля сівозміни становиться на кожній відособленій ділянці (чи групі ділянок), номер же робочої ділянки ставиться на кожній робочій ділянці. В тих випадках, коли на робочій ділянці має місце і номер поля, і номер робочої ділянки, останній пишеться поряд з номером поля через риску, наприклад: 1-3 (третя робоча ділянка першого поля);
- номери полів польових і овочевих сівозмін пишуться червоним кольором;
- номери полів кормових сівозмін і гуртових ділянок пишуться синім кольором;
- номери полів грунтозахисних сівозмін і сінокосозмінних ділянок пишуться коричневим кольором; колір цифр робочих ділянок повинен відповідати кольору номера поля;
- номери загонів чергового випасання пишуться оранжевим кольором.
5. Площі всіх проектних ділянок пишуться під відповідними номера чорним кольором. Висота цифр площ проектних ділянок встановлюється приблизно ¾ від розміру цифр номера проектної ділянки. Між номером проектної ділянки і його площею проводиться горизонтальна риска чорного кольору.
Якщо поле сівозміни складається з двох і більше відособлених робочих ділянок, то площа кожної такої ділянки (чи кількох ділянок) пишеться під номером поля. В таких випадках на найбільшому масиві поля нижче номера поля і площі масиву виписується загальна площа поля. При цьому перед загальною площею поля пишеться скорочено слово «Всього», наприклад: Вс.243,5.
6. Всі проектні ділянки відтіняються лініями товщиною 0,5-0,8 мм кольорами, які відповідають кольорам номерів проектних ділянок. При цьому слід мати на увазі, що відтінення проводиться лише по одній стороні межі проектної ділянки. Відтінення меж полів сівозмін проводиться з протилежної від дороги сторони.
На землевпорядних графічних документах відображають основні (обов'язкові) та факультативні (необов'язкові) елементи. На картах будь-якої тематики обов'язково показується об'єкт зображення (основна карта), рамка, картуш, умовні позначення. Вони належать до основних елементів карти. Перелік факультативних елементів карти залежить від її тематики.
Рамка, яка обмежує робоче поле аркуша (аркушів), викреслюється з усіх чотирьох сторін з залишенням полів шириною 10мм від краю аркуша - (зовнішня), внутрішня – по 5мм, а з лівої сторони 20мм. У місцях, де графічне зображення розміщується близько до краю аркуша, за необхідності, робиться розрив рамки.
У верхній частині графічного зображення на відстані 10-20 мм. нижче рамки розміщується картуш (назва карти), який повинен відображати зміст графічного матеріалу. Переноси слів у картуші не допускається. Висота літер картуша («ПЛАН», «ПРОЕКТ» тощо) допускається виконувати художнім шрифтом висотою 20-25 мм.
У правій нижній частині зображення викреслюється штамп, зразок якого наводиться в дод. А. Якщо ж ця частина аркуша зайнята об'єктом зображення, штамп на необхідну відстань зміщується вліво.
У правій верхній частині показується роза вітрів. На рис. 2.4. наведений приклад оформлення рози вітрів з переважаючими вітрами північно-західного напряму.
Рис. 2.4. Приклад оформлення рози вітрів.
У табл. 2.2. наводяться вихідні дані щодо інтенсивності вітрів по варіантах для побудови восьмирумбової рози вітрів. Необхідно побудувати розу вітрів і встановити напрям переважаючих вітрів на території відповідного об'єкта зображення.
Таблиця 2.2.