3.3.2. Факультативні елементи текстових документів

До факультативних (необов'язкових) елементів відносять складові тексту, які можуть бути присутні або відсутні в землевпорядному текстовому документі (розрахунково-пояснювальній записці, звіті та ін.). Це формули, розрахунки, ілюстрації, таблиці, посилання, переліки, примітки, виноски та додатки.

Формули та умовні позначення розміщають у тексті безпосередньо після посилань на них, посередині виділеного для них окремого рядка. їх щільність повинна бути приблизно такою ж, як щільність основного тексту. Вище і нижче кожної формули або рівняння слід залишати не менше одного вільного рядка. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Формули нумеруються арабськими цифрами в межах розділу. Номер ставлять з правого боку аркуша на рівні формули в круглих дужках, наприклад:

(3.1)

де і- ухил місцевості, тисячні частки;

h - перевищення, м;

S - відстань.

Посилання у тексті на порядковий номер формули дається в дужках, наприклад: "у формулі (3.1)".

Значення символів і числових коефіцієнтів формул повинні наводитися безпосередньо під формулою (як це проілюстровано вище) у послідовності запису у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записуються з нового рядка. Перший рядок розшифровки починають зі слова "де" без двокрапки після нього.

Перенести формули чи рівняння на наступний рядок дозволяється тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка.

Усі розрахунки, наведені в тексті, повинні виконуватися в одиницях міжнародної системи (СІ).

Одиниці вимірювання ставлять після цифрових значень. Наприклад: 24м; 27°. Якщо в тексті наводиться ряд цифрових значень одної розмірності, то одиниці фізичної величини вказують після останньої цифри. Наприклад: 30, 40, 50 мм: 10x10x30 см. Числа з розмірністю пишуться цифрами, а без розмірності - словами. Наприклад: "похибка - не більше 3мм"; "вимірювання повторити п'ять разів".

Абстрактні числа до дев'яти в тексті пишуться словами, більші дев'яти - цифрами. Наприклад: "три принципи", "10 факторів". Дробні значення пишуться цифрами, наприклад, "1/3 площі".

Порядкові числівники пишуться лише цифрами з відмінковим закінченням. Наприклад: 10-й контур; 5-та компонента. При декількох порядкових чисельниках відмінкове закінчення погоджується з останнім з них. Наприклад: 2,3 і 4 графіки.

Кількісні числівники пишуть без відмінкових закінчень. Наприклад: "на 5 аркушах", "у 20 випадках".

Дати пишуться без відмінкових закінчень. Наприклад: "25 грудня", але пишеться "80-ті роки", "у 20-х роках".

При вказуванні меж (від-до) ставлять тире, наприклад "дороги шириною 3-5 м".

Ілюстрації виконуються за допомогою комп'ютера або чорною тушшю чи чорнилом (пастою) на білому папері, міліметрівці або кальці. Калька повинна бути наклеєна на аркуш. Дозволяється на одному аркуші розміщати декілька ілюстрацій. Ілюстрації розміщають безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті.

Розмір ілюстрації не повинен перевищувати розмірів формату А3 (297x420 мм). Фотографії розміщаються на стандартних аркушах.

Всі ілюстрації нумеруються послідовно в межах розділу арабськими цифрами і позначаються словом "Рис". Номер рисунка складається з номера розділу і порядкового номера рисунка, розділених крапкою, наприклад: рис. 2.1 (перший рисунок другого розділу).

Ілюстрації повинні мати назву, яка записується під ілюстрацією в один рядок з номером, наприклад, "Рис. 3.1 Схема розміщення". Приклад оформлення ілюстрації наведено в додатку Е.

Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, оформляється у вигляді таблиць. Таблиця складається із заголовка і рядків, боковика та граф. Графи мають заголовки (підзаголовки). Висота рядків таблиці повинна бути не менше 8 мм.

Заголовки граф і рядків таблиць слід писати з великих літер, підзаголовки - з малих, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, - якщо вони самостійні. Ділити головки таблиць по діагоналі не дозволяється. Графу "№ п.п." в таблицю не включають.

За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок,) - у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику - всіх даних цього рядка.

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути якомога коротшим. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об'єднувальні рубрики, загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним.

У прографці повторювані елементи, які стосуються всієї таблиці, виносять у тематичний заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи співпадали; неоднорідні - посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

Таблицю з великою кількістю рядків переносять на наступну сторінку. У такій таблиці після заголовка слід давати рядок нумерації граф. Цей рядок переносять і на наступну сторінку.

При переносі таблиці на другу сторінку з правого боку пишуть "Продовження табл." з позначенням її номера. Якщо таблиця розміщується на трьох і більше аркушах, на останньому з правого боку пишуть "Закінчення табл."

Якщо таблиця текстова і текст в графах повторюється, то після першого повторення ставлять лапки, у випадку, коли запис в графі із одного слова, або "те ж", а при наступному повторенні - лапки, якщо запис у графі із кількох слів. Замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, ставити лапки не дозволяється. Якщо цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не наводять, то обов'язково ставлять прочерк.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Слово "Таблиця" розміщають з правого боку над назвою. Приклад побудови таблиці наведено в додатку Ж. Таблиці нумерують аналогічно ілюстраціям.

Рисунки і таблиці розміщують після першого згадування про них у тексті.

Посилання в тексті на формули і рисунки оформляють у дужках, наприклад: "у формулі (2.1)", "(рис. 3.1)".

При посиланні на таблицю пишеться слово "таблиця", якщо вона не має номера і скорочено, якщо має номер, наприклад: "в табл. 1.2".

У повторних посиланнях на ілюстрації і таблиці, слід писати скорочено слово "дивися": див. табл. 1.3, див. рис. 1.2.

Посилання в тексті на літературні джерела слід зазначити порядковим номером за переліком літературних джерел, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "у роботах [1-3]".

Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.

Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи - дефіс.

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою.

Примітки вміщують у тексті за необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації.

Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються.

Слово "Примітки" друкують з великої літери з абзацного відступу і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами.

Виноски. Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або в таблицях, допускається оформляти виносками.

Виноски позначаються надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою. Нумерація виносок - окрема для кожної сторінки. Знаки виноски проставляють безпосередньо після слова, символу, речення, до якого дають пояснення. Текст виноски вміщають під таблицею або в кінці сторінки і відокремлюють лінією довжиною 30-40 мм в лівій частині сторінки. Текст виноски друкують через один інтервал.

Додатки оформлюють як продовження пояснювальної записки на наступних її сторінках або у вигляді окремої зброшурованої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті пояснювальної записки.

Якщо додатки оформлюють як продовження пояснювальної записки, кожен із них починають з нової сторінки, їм дають заголовки, надруковані угорі малими літерами з першої великої симетрично стосовно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, "Додаток А", "Додаток Б" і т.д. Єдиний додаток позначається як додаток А.

При оформленні додатків окремою зброшурованою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою пояснювальної записки друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».

Текст кожного додатка за потреби може бути поділений на розділи й підрозділи, пронумеровані у межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 — другий розділ додатка А; В.3.1 — підрозділ 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Б. 1.2 — другий рисунок першого розділу додатка Б); формула (А. 1) — перша формула додатка А.