Розрахунок кореляції

Рік	Віддача за кожним проектом			Відхилення від середнього значення			Кореляції
	Парасольки	Плащі	Шезлонги	Парасольки	Плащі	Шезлонги	Парасольки і плащі	Парасольки і шезлонги
1	9	9	9	9-14=-5	9-10=-1	9-8=1	-5*-1=5	-5*1=-5
2	14	6	12	14-14=0	6-10=-4	12-8=4	0*-4=0	0*4=0
3	14	8	9	14-14=0	8-10=-2	9-8=1	0*-2=0	0*1=0
4	8	8	11	8-14=-6	8-10=-2	11-8=3	-6*-2=12	-6*3=-18
5	15	10	8	15-14=1	10-10=0	8-8=0	1*0=0	1*0=0
6	17	13	5	17-14=3	13-10=3	5-8=-3	3*3=9	3*-3=-9
7	17	13	6	17-14=3	13-10=3	6-8=-2	3*3=9	3*-2=-6
8	10	10	7	10-14=-4	10-10=0	7-8=-1	-4*0=0	-4*-1=4
9	18	12	5	18-12=6	12-10=2	6-8=-2	6*2=12	6*-2=-12
10	18	11	8	16-14=2	11-10=1	8-8=0	2*1=2	2*0=0

Досліджуючи динаміку за 10 років, ми бачимо, що кореляція між виробництвом парасольок і виробництвом плащів в середньому дорівнює 4,9 (49:10), т.б. має місце додатня кореляція (із зростанням доходів від виробництва парасольок зростають доходи від виробництва плащів). Поряд із цим динаміка віддачі (рентабельності) виробництва парасольок і виробництва шезлонгів дає середню кореляцію –4,6 (46:10), т.б. від’ємну. Це означає, що із зростанням доходів від виробництва парасольок доходи від виробництва шезлонгів зменшуються, але при зменшенні доходів від виробництва парасольок доходи від виробництва шезлонгів зростають.

Причому саме по собі виробництво шезлонгів на даній фірмі може бути невигідним, але їх від’ємна кореляція з парасольками робить їх ідеальними для диверсифікації. Диверсифікація з від’ємною кореляцією дещо зменшує сукупну рентабельність на підприємстві, але поряд з тим скорочує ризик різкого зменшення доходів.

Отже, при побудові портфеля інвестицій ризик можна зменшити шляхом вибору таких видів цінних паперів, виробництв (продукції), які знаходяться між собою у від’ємній кореляції.

Ризик зниження доходу фірми можна зменшити також за рахунок диверсифікації за життєвим циклом продукції.

На першій стадії доходи зростають дуже повільно, оскільки ринок знайомиться з продуктом. При цьому доходи незначні, або навіть від’ємні. На другій стадії відбувається швидкий ріст продажів і доходності. На цих двох стадіях необхідні значні інвестиції в дослідження, маркетинг, виробничі площі і устаткування, випуск акцій. Тільки наприкінці другої стадії потік доходів починає переважати витрати. На стадії зрілості об’єм продаж залишається на постійному рівні, оскільки потенціал залучення нових покупців вичерпано. Прибуток в цьому періоді досягає свого максимуму і починає знижуватися, оскільки зростають витрати на те, щоб втримати позиції продукту в конкурентній боротьбі. На стадії спаду обсяги продажів, прибутку і доходу прямують до нуля.

Проаналізувати свій портфель продуктів і обрати оптимальний з точки зору забезпечення стійкості доходу підприємства може на основі матриці стратегічного портфеля. У матриці стратегічного портфеля ключовими є дві змінні: частка на ринку і темп ринкового зростання. На фаховому лексиконі чотири квадрати матриці мають такі назви: 1- “діти”, 2-“зірки”, 3-“корови”, 4-“собаки”.

Матриця стратегічного портфеля продуктів підприємства.

“Важкі діти” - товари, які ще не приносять прибутку, потребують значних витрат на рекламу.	“Зірки” - товари, які приносять основний прибуток підприємству і сприяють його економічному росту.
“Дійні корови” - товари, які приносять ще значний прибуток, але обсяг їх продажу починає поступово знижуватися.	“Собаки” (“мертвий вантаж”) - нежиттєздатні товари, які не сприяють економічному росту і не проносять прибутку.

Звідси випливають основні принципи формування номенклатури продукції:

1) комбінація продуктів "діти", "зірки" і "корови" призводить до найкращих результатів функціонування - помірній рентабельності, хорошій ліквідності, довгостроковому зростанню збуту та прибутку;

2. комбінація "діти" і "зірки" призводить до нестійкої рентабельності й низької ліквідності;

3. комбінація "корови" і "собаки" призводить до падіння продажів і рентабельності.

Отже, основним способом зменшення ризику в ринковій економіці є диверсифікація. Але чи будь-який ризик можна зменшити за допомогою диверсифікації? На жаль, ні. Причиною цього є вплив на підприємництво, на фірми процесів, що відбуваються в економіці в цілому. Ризик, пов'язаний з очікуванням кризи або підйому, рухом ставки банківського відсотка, непередбаченими урядовими рішеннями та іншими, не можна зменшити за допомогою диверсифікації. Такий ризик є таким, що не диверсифікується, або несистематичним.

При виборі проекту інвестицій і при формуванні портфеля важливо, щоб він вписувався в короткострокову і довгострокову стратегію фірми.

Дуже часто підприємство, визначивши рентабельні проекти, які вписуються в його стратегію, стикається з тим, що у нього не вистачає для їх реалізації фінансових коштів. У цьому випадку здійснюються розрахунки рентабельності інвестицій з внутрішніх і зовнішніх джерел.

Таблиця 11.6.

Розрахунок рентабельності інвестицій

Проект	Потреба інвестицій, всього	Прогно-зований дохід	Рентабель-ність всіх інвестицій, %	Сума відсотків зовнішньому інвестору	Чистий дохід	Чиста рентабель-ність інвестицій, %	Рентабель-ність інвестицій з внутрішніх джерел
А	100	40	40	5	35	35	70
Б	100	30	30	5	25	25	50
В	100	10	10	5	4	4	8

Оскільки у фірми тільки 100 тис. грн. власних джерел фінансування інвестицій, то, якщо не звертатися за зовнішнім джерелом фінансування, фірма віддасть перевагу проекту А, який обіцяє принести дохід в 40 тис. грн. Якщо ж фірмі вдається отримати ще по 50 тис. грн. на кожний проект, то вона зможе фінансувати обидва проекти, інвестувавши на них по 50 тис. грн. своїх засобів і по 50 тис. грн. сторонніх.

Прогнозований дохід за інвестиціями на кожний проект зменшиться на 5 тис. грн., які підуть на сплату відсотків за залучені засоби. Таким чином, чистий дохід за проектом А складе 35 тис. грн., а за проектом Б - 25 тис. грн. Сумарний дохід фірми складе 60 тис. грн. (35 тис. грн. + 25 тис. грн.). Це більше за дохід, який може отримати підприємство без залучення додаткового капіталу. Співвідношення рівня рентабельності інвестицій з рівнем відсотка, який сплачується за залучення додаткових засобів, є важливим принципом кваліфікованого менеджменту.

Якщо рівень прибутку на інвестиції перевищує рівень платні за стронній капітал, зовнішнє фінансування є доцільним.

Вся розглянута робота необхідна керівнику для обґрунтованого складання інвестиційного кошторису і вибору на її основі портфеля інвестицій.