IV. Робота над піснею „Ой у лузі червона калина”
Вч. Пригадайте, яку пісню ми вивчили на попередньому уроці.
Пісню Степана Чарнецького „Ой у лузі червона калина”.
Сьогодні цей твір прозвучить і в народному, і у професійному виконанні.
Робота над піснею „Ой у лузі червона калина”
Виконайте пісню „Ой у лузі червона калина” наспівно та стримано.
Мелодію співайте рішуче і широко.
Караоке. Пісня „Ой у лузі червона калина”
V. Висновок.
Вч. Пісня „Всякому городу нрав і права” Г. Сковороди має досить цікаву „історію життя”. Її текст використав український письменник Іван Котляревський у п'єсі „Наталка Полтавка”.
Мелодія пісні теж здобула „самостійність”: вона увійшла з іншими словами до опери „Санкт-Петербурзький гостинний двір” українського композитора Антона Пашкевича.
Урок 12.
ТЕМА : Життя присвячене пісні .
Мета уроку :
Навчальні: поглибити знання про творчість М. Леонтовича ;
обробка , колядки , щедрівки, колядки;
відомості про пісню «Праля», «Щедрик»
Виховні : виховувати інтерес та любов до музики.
Розвиваюча: розвивати навички активного сприймання музичного твору ;
- розвиток вокально-хорових навичок;
- розвиток музично – слухової уваги, зосередженості;
- розвиток та збагачення слухової пам’яті;
Корекційні завдання: корекція дикційно – співацького апарату та фонематичного слуху;
Корекція правильної постави під час співу;
Корекційний розвиток моторних функцій і дихання;
Корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.
Наочні посібники: А. Лобова « Музичне мистецтво» 6 клас; портрет М.Леонтовича; В.Тропінін «Праля» (репродукція);
Музичний матеріал: «Праля», «Щедрик» в обр. М.Леонтовича, Г. Труха «Лелека»
Т. Н. З : магнітофон.
ХІД УРОКУ.
Організація учнів до уроку .
Музичне вітання.
Музика чарівне диво, звідки така грайлива
Чи надовго? Назавжди! Чи не зникнеш ти куди?
Буду завжди панувати, і в серцях і в кожній хаті
Щоб лунало на весь світ здрастуй музико,
Здрастуй музико, здрастуй музико –Привіт!
Вступне слово вчителя .
Україна подарувала світові багато чудових музикантів і композиторів, у творчості кожного з них українська народна пісня посідала чільне місце. Сьогодні пропоную ознайомитися з творчістю композитора, який по’вязав своє творче життя саме з українською народною піснею.
Розгадайте ребус і ви дізнаєтесь його прізвище. Так це Леонтович.
Вивчення нового матеріалу
Творчість Леонтовича – яскрава сторінка в історії української музичної культури. Усебічно обдарований митець, простий народний учитель, він віддав усі свої сили служінню народові і його культурі. Уся творчість композитора – це яскравий зв'язок справжньої народності та високої професійної майстерності.
Народився композитор на Вінниччині у сім’ї сільського священика. Його батько був музично обдарованим, грав на віолончелі, скрипці, гітарі. Мати мала прекрасний голос. Саме вона прищепила любов до української пісні всім своїм дітям, які пов’язали своє життя з музикою. Всі його діти були музикальними але Миколка перевершив усіх. Як згадував батько : «Ще і говорити як слід не уміючи, він уже наспівував пісеньок». За сімейною традицією Микола мав стати священиком. Але у Кам’янець - Подільській семінарії його найбільше цікавило заняття із музики і хоровий спів. Дуже швидко обдарованого співака призначили регентом семінарського хору. Опановуючи диригентську справу Леонтович спробував себе як композитор . Саме тут він написав свої перші духовні твори . Утім юний композитор був байдужим до слави. Його цікавила сама музика , прекрасні народні розспіви. Тому Леонтович влаштовується вчителем у сільській школі Чукова.
Скромна зарплатня, турбота про родину: дружину та двох доньок. Аби прогодувати сім’ю Леонтович дає приватні уроки музики. А пише ночами, сидячи за роялем у холодному кабінеті, і граючи тихо, щоб не розбудити дітей. У ті роки він записує у щоденнику «Я не скаржуся, для справжнього митця життєвим заповітом має бути праця на повну силу за будь-яких обставин».
1919 року Леонтович разом з родиною переїздить у Київ , де починає керувати хором і викладати у музично-драматичному інституті ім. М.Лисенка. Він створює хори «Льодолом», «Моя пісня», духовні твори, працює над оперою «Русалчин великдень».
Усе життя композитора можна назвати служінням пісні. Він створи понад 100 хорових обробок українських народних пісень, що стали візитною карткою музичної України в усьому світі. У них яскраво і самобутньо змальоване життя українського народу – його думи і надії, радість і біль.
Слухання музики
Відомості про пісню «Щедрик»
Леонтович почав працювати над піснею «Щедрик» приблизно у 1910 році. У 1916 він надіслав готовий твір до Києва, де на Різдво студентський хор, під керівництво Кошиця, вперше виконав киянам «Щедрик».
Це одним із найяскравіших творів М. Леонтовича , який ми слухатимемо у виконанні чотириголосого мішаного хору.
Мішаний чотириголосий хор - хор, який складається із жіночих (сопрано, альт), та чоловічих (тенор, бас) голосів.
На основі невеличкого одно тактового мотиву, що складається всього з трьох звуків, композитор побудував цілу картину народного життя . У пісні передані радісні настрої селянина у зв’язку з початком весни, його світлі мрії про краще життя у новому році. Старовинні новорічні щедрівки та колядки відобразили ставлення наших предків до сил природи; намагання людей через слово, музику та символічну дію вплинути на них. У багатьох новорічних щедрівках звістку про успіх у новому році приносить весняна пташка, найчастіше ластівочка або зозуленька.
У цьому творі композитор поєднує прийоми народного багатоголосся з досягненнями класичної поліфонії.
Пісня «Щедрик» в обробці Леонтовича майже 100 років мандрує світом і звучить різними мовами, але душа у неї залишається українською. (відео фрагмент).
Обробка – це видозмінення музичного твору, наприклад, створення багатоголосся на основі одноголосної пісні.
Послухайте її і дайте відповідь на запитання:
Як відбувається розвиток основної мелодії?
Слухання «Щедрик» в обробці М. Леонтовича
Відомості про пісню «Праля»
Хочу ознайомити вас ще з одним відомим твором М.Леонтовича – піснею «Праля». У ній розповідається про гірку долю молодої жінки, яка потрапила в чужу непривітну сім'ю. ... сидить над прядкою молода жінка, страшенно втомлена важкою працею в непривітній родині свого чоловіка. Лише одна дорога істота серед чужих людей – милий, який відізветься теплим словом, пожаліє молоду дружину.
Тихо гуде прядка, а молода пряля веде тужливу наспівну пісню про свою важку долю.
Пісня починається з вокалізу, який, на перший погляд, не має зв’язку з основним музичним матеріалом, але роль цього вступу є дуже важливою. Своїм похмурим звучанням він відтворює важкий душевний стан героїні та передає одноманітне монотонне хурчання прядки
Послухайте уважно пісню і спробуйте скласти схему образів пісні, визначити емоційні відтінки розвитку музики.
Слухання. «Пряля» в обробці М. Леонтовича
Яку роль у створенні пісенних образів відіграють слова?
Опишіть характер музики кожного куплету.
Починається пісня невеличким вступом, що передає загальний сумний настрій твору. Основну мелодію ведуть сопрано, а решту голосів створює фон. У другому куплеті картина раптово змінюється. Відчувається збентеження і тривога молодої жінки. Третій і п’ятий куплети – повторюються початкові слова пісні, четвертий змальовує образ сварливого свекра. Музика повторює другий куплет. У шостому куплеті змінюється настрій і музичні образи. Загальний характер музики м’який, теплий і щирий.
Отже, у пісні застосовуються різні засоби музичної виразності, композитор створює правдиву картину життя української жінки тих часів, яскраво описує кожний музичний образ.
Подивіться на репродукцію картини В.Тропініна «Праля»
Як ви вважаєте, чи відповідає настрій картини настроєві пісні?
Який куплет пісні ілюструвала б ця картина?
Виконання музичної розспівки .
Розучування пісні Ю. Рожавської „Лелека”
Звістку про успіх у новому році зазвичай приносить весняна пташка, найчастіше ластівочка або зозуленька. Також цю звістку може принести інший птах, лелека.
Прослухаймо і розучімо пісню „Лелека”.
Слухання Ю. Рожавської „Лелека”
Про що розповідається у пісні?
Який характер пісні?
Які почуття вона у вас викликала?
Подивіться на нотний текст і скажіть
який розмір пісні?
Чи змінюється він на протязі твору?
Що означає крапка поставлена біля ноти?
Що таке ліга?
Молодці. Давайте ми вистукаємо ритмічний малюнок пісні.
Караоке. Пісня „Лелека”
Тестові завдання
Познач, для якого хору написані обробки українських народних пісень «Щедрик» і «Праля»
Жіночий;
Чоловічий;
Мішаний.
Запишіть назви жіночих та чоловічих голосів у такій послідовності: від високого до низького. (сопрано, тенор, бас, альт, мецо-сопрано, баритон)
Чоловічі голоси Жіночі голоси