IV. Робота над піснею „Лелека” ю. Рожавської.

Вч. Тема Батьківщини (бесіда)

Ми переконалися, що у творчому доробку композитора Сергія Рахманінова досить важливу роль відіграє тема батьківщини, почуття любові до неї.

А на минулому уроці ми вивчили пісню „Лелека”. У ній також звучить тема батьківщини.

Проспіваймо пісню легко, з гордістю і почуттям любові до рідного краю.

Робота над піснею „Лелека” Ю. Рожавської

Караоке. Пісня „Лелека”

V. .Висновок.

Вч. Цікава історія про руки С. Рахманінова.

З 1918 року композитор жив за кордоном, у США. Він гастролював багатьма країнами світу і здобув майже легендарну славу піаніста-віртуоза. Не дивно, що йому часто дошкуляли фотографи. Якось вранці музикант, приїхав до міста, зайшов до кав'ярні і побачив, що невідомий фотограф наводить на нього апарат. Стомлений дорогою композитор закрив обличчя обома руками. Того ж дня ця світлина з'явилася в газеті з підписом: „Руки, які коштують мільйони”.

Урок 14

ТЕМА : Шопен – душа фортепіано.

Мета уроку :

Навчальна : жанри інструментальної музики - скерцо , ноктюрн;

• Творчість Ф. Шопена ;

• Динамічні відтінки.

Виховна: Виховувати інтерес та любов до музики.

Розвиваюча: Розвиток вокально – хорових навичок.

Корекційні завдання: корекція дикційно – співацького апарату та фонематичного слуху;

• Корекція правильної постави під час співу;

• Корекційний розвиток моторних функцій і дихання;

• Корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.

Наочні посібники: О. Лобова «Музичне мистецтво»

6 клас. Портрет Ф. Шопена.

Музичний матеріал : Ф. Шопен Ноктюрн сі мажор,

Ф.Шопен Скерцо сі бемоль – мінор, «Ой у саду»

Колядка.

Т. Н. З : магнітофон.

ХІД УРОКУ :

Організація учнів до уроку .

Музичне вітання.

Музика чарівне диво, звідки така грайлива

Чи надовго? Назавжди! Чи не зникнеш ти куди?

Буду завжди панувати, і в серцях і в кожній хаті

Щоб лунало на весь світ здрастуй музико,

Здрастуй музико, здрастуй музико –Привіт!

Вступне слово вчителя .

Ф. Шопен – польська гордість

„Доля нагородила поляків Шопеном, як німців Моцартом”, - так писали сучасники про молодого, надзвичайно талановитого польського музиканта. Фортепіанна музика Шопена технічно досконала і, водночас, надзвичайно лірична. Їй властиві неперевершена мелодійність, щирість і вишуканість у передачі найрізноманітніших настроїв і почуттів. Невипадково видатний російський композитор і піаніст Антон Рубінштейн називав великого польського музиканта душею фортепіано. Відомості про Ф. Шопена

Фрідерік Шопен мав унікальні музичні здібності. Фортепіано з дитинства було улюбленим інструментом Шопена-виконавця і Шопена-композитора. Свій перший твір для фортепіано — невеликий полонез — хлопчик написав у семирічному віці. Композиторський дебют був успішним: у тому ж році твір опублікували. У 12-річному віці він став одним із найкращих піаністів Варшави. Після закінчення Варшавської вищої школи музики дев'ятнадцятирічного Шопена офіційно удостоїли характеристикою «музичний геній». Концертні програми, з якими ще зовсім юний Фрідерік гастролював Європою, мали приголомшливий успіх. Видатний композитор Роберт Шуман писав тоді: «Шапки геть, панове, перед вами геній!». Майже весь доробок композитора складають фортепіанні твори: концерти, сонати, полонези, вальси, ноктюрни, скерцо, етюди та прелюдії... У більшості з них звучать відголоски польських народних мелодій. Відомості про ноктюрни Ф. Шопена Ноктюрн — це лірична п'єса з наспівною, широкою мелодією, «нічна пісня».

Фрідерік Шопен написав 21 ноктюрн. Ноктюрни Шопена відзначаються неперевершеним ліризмом, поетичністю та натхненням. Саме такі риси притаманні жанру «нічної пісні». У Шопена є й інші ноктюрни — глибокі, серйозні та зосереджені. У цих творах композитор-новатор вийшов за межі традиційного змісту ноктюрна, збагатив його настроями сильних і яскравих душевних хвилювань. Послухаймо, наприклад, ноктюрн Сі-мажор Ф. Шопена. ІІ . Слухання. Ноктюрн сі мажор Ф. Шопена Шопен також був автором музичних творів, які називають скерцо. Скерцо виникло у вокальній музиці в XVI-XVII століттях. Так називали жартівливі, грайливі пісеньки. Згодом воно перетворилося на інструментальну п'єсу у швидкому темпі і тридольному розмірі.

Скерцо - інструментальна п'єса у швидкому темпі і тридольному розмірі

Бетховен ввів скерцо до симфонії, а у творчості композиторів-романтиків (Шуберта, Шопена та Брамса) скерцо зазвучало як самостійна п'єса. У чотирьох яскравих і виразних скерцо, створених Шопеном, класичне розуміння жанру поєднується з неповторним власним стилем, «почерком» композитора. Послухайте скерцо сі бемоль-мінор Фрідеріка Шопен. Спробуйте вловити, які почуття передані в музиці, і за допомогою яких засобів музичної виразності. Слухання. Скерцо сі бемоль-мінор Ф. Шопен Аналіз прослуханого твору

Вч.Які думки навіяли вам ноктюрн і скерцо Ф. Шопена? Уч. Відповіді

Вч.Чи можна назвати ноктюрн і скерцо Ф. Шопена контрастними? Уч. Відповіді

Вч. Чи відчуваються у прослуханих творах інтонації польських народних мелодій?

Уч. Відповіді.