- •Загальне уявлення про умовиводи. Класифікація умовиводів.
- •1. Загальне уявлення про умовивід.
- •1.1. В чому полягає сутність умовиводу як особливої форми мислення?
- •1.2. При яких умовах побудови умовивід вважається правильним?
- •1.3. Які існують типові логічні помилки міркувань?
- •1.3.1. Помилки, пов’язані з тезою
- •1.3.2. Помилки в аргументах
- •1.3.3. Помилки умовиводу
- •2. Класифікація умовиводів
- •2.1. За якими ознаками можна класифікувати умовиводи?
- •1.3.4. Мішані помилки
- •2.2. Поділ умовиводів за складом
- •2.3. Поділ умовиводів за достовірністю наслідку
- •2.4. Поділ умовиводів за направленістю висновку
1.2. При яких умовах побудови умовивід вважається правильним?
Одним з основних завдань логіки є з’ясування значення поняття «правильність умовиводу» і розробка загальних критеріїв, за допомогою яких можна було б перевіряти цю правильність.
Сучасна логіка (у різних своїх частинах) встановлює засоби розрізнення правильних умовиводів від неправильних і тим, зокрема, запобігає виникненню логічних помилок та допомагає їх виправленню.
*У загальному випадку умовивід вважається логічно правильним тоді і тільки тоді, коли його наслідок логічно слідує із засновків.
Використовуючи визначення логічного слідування, можна сказати: умовивід є логічно правильним, якщо і тільки якщо неможливий випадок, коли його засновки істинні, а наслідок хибний. Звідси, перевірити логічну правильність умовиводу – означає дати відповідь на питання, чи буде його наслідок логічно випливати із засновків. Якщо так, то умовивід вважається правильним; в противному випадку – неправильним.
Слід звернути увагу на те, що ані значення істинності, ані конкретне значення засновків і наслідку не впливають на правильність умовиводу. Тобто, правильність умовиводу не залежить від того, що являють собою його компоненти, і, отже, визначається тільки за його структурою (логічною формою, яку отримують у результаті формалізації умовиводу).
Як приклад, перевіримо правильність першого умовиводу з двох розглянутих у попередньому запитанні. |
|||||||||||||||||||||||||
Нехай А = «Шекспір – великий драматург», В = «Твори Шекспіра ставляться в театрах». Тоді, логічною формою нашого умовиводу буде А → В В_ А Значення істинності засновків і наслідку цього умовиводу для всіх можливих випадків зведені у наступної таблиці:
Простежимо за значеннями істинності судження – наслідку А у тих рядках таблиці, де судження – засновки обидва істинні. Такими рядками є перший і третій. Але для третього рядка судження – наслідок А хибне. Отже, для умовиводу, що розглядається, можливий випадок, коли обидва засновки А → В та В істинні, а наслідок А – хибний. Тому, цей умовивід неправильний, хоча стосовно наведених суджень наслідок А істинний. Це означає, що висновок «Шекспір – великий драматург» логічно не слідує із даних засновків.
Отже, наведеною схемою умовиводу користуватися не можна, бо у неї легко покласти обидва засновки істинними, не роблячи при цьому істинним наслідок, а саме: взяти А хибним, а В – істинним (див. третій рядок таблиці). Кажуть, що за подібною схемою з істини можна одержати хибу.
|