1.3.2. Помилки в аргументах

***Розглянемо ще одну ситуацію.

Над прилавком у магазині написано: «У нас є все, що вам потрібно!». А дещо нижче приписка: «якщо у нас чогось нема, значить цього вам не потрібно».

Перший з написів є посилкою (аргументом), а другий – наслідком (тезою). Посилку можна записати в імплікативній формі «Якщо А, то В», а саме: «Якщо не В, то не А», що, – як показано вище, – рівносильне першому висловленню.

ІМПЛІКАЦІЯ – (від лат. implicatio — тісно зв’язую) логічна операція, за допомогою якої з двох висловлювань утворюється умовне висловлювання за схемою: Якщо…, то.

Як бачимо, міркування в цьому прикладі побудовано за правильною схемою, але вихідна посилка хибна, що й призводить до абсурдного висновку. Така помилка називається хибним обґрунтуванням (чи основною помилкою).

***Наступний приклад ілюструє ще одну типову помилку, яка носить назву помилки недостатнього обґрунтування.

– Я …я …маленька дівчинка, – сказала Аліса не зовсім впевнено, згадавши, скільки разів вона змінювалася за день.

– Та вже ж, звичайно, – відповіла Горлиця з великим презрінням. – …Сáма звичайнісінька змія – ось ти хто! Ти мені ще скажи, що жодного разу не пробувала яєць.

– Та ні, чому ж, пробувала, – відповіла Аліса. (Вона завжди говорила правду.) – дівчатка, знаєте, також їдять яйця.

– Не може бути, – сказала Горлиця, – Але ж якщо це так, тоді вони також змії. Більше мені нема чого сказати. (Люїс Керрол. Пригоди Аліси в Країні Чудес).

Тут вихідне висловлення (слова Аліси, засновок) істинне, але його недостатньо, щоб зробити далекоглядний висновок. Між іншим, з точки зору Горлиці ніякої помилки тут нема: просто у неї своя термінологія. І дійсно, яка різниця для бідної пташки, хто з’їсть її пташенят!

***Подібна ситуація має місце й у наступному міркуванні, що ілюструє ще одну типову логічну помилку, яка бере початок в двозначності змісту міркувань і носить назву амфіболії.

АМФІБОЛІЯ – логічна помилка, в основі якої лежить змістовна неоднозначність мовних виразів.

– Правильно кажуть, що язик до Києва доведе!

– От-от! Я вчора купила копчений язик і тепер спокійно піду до Києва.

***Черговий приклад також дає уяву про поширений вид логічних помилок, що випливають з намагання у доведенні тези апелювати до тієї ж тези.

Євреї питають раввіна, звідки взявся звичай, що забороняє правовірному єврею ходити з непокритою головою. Той відповідає:

– Вже в книзі «Исход», глава ХІХ, вірш XV, сказано: «І зійшов Мойсей до народу…».

– Але ж де тут про головний убір?

– Як це? Щоб Мойсей вийшов до народу без єрмолки?

Помилку цього міркування можна віднести до порочного кола, тобто коли твердження виводиться врешті решт з самого себе. Крім того, помилка супроводжується підвищеною емоційністю, що дозволяє також говорити і про помилку, в основі якої лежить довід до публіки.