3 Форми підтримки і стимулювання розвитку бізнесу

1. Удосконалення законодавчої бази, що сприяє формуванню ефективного і цивілізованого підприємництва.

2. Прискорена амортизація. Суб'єкти підприємництва мають можливість застосовувати прискорену амортизацію основних виробничих фондів.

3. Пільгове кредитування. Кредитування суб'єктів малого підприємництва здійснюється на пільгових умовах з компенсацією відповідної різниці кредитним організаціям за рахунок коштів фондів підтримки малого підприємництва.

4. Пільги в оподаткуванні, спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку і звітності.

5. Страхування суб'єктів малого підприємництва здійснюється на пільгових умовах. При цьому страхові організації, які здійснюють страхування суб'єктів малого підприємництва, у свою чергу користуються пільгами.

6. Державне замовлення.

7. Стимулювання розвитку зовнішньоекономічної діяльності, розвиток конкурентного середовища і забезпечення вільного доступу підприємцям на ринки.

8. Організаційна та інформаційна підтримка підприємництва. Фонди підтримки можуть компенсувати суб'єктам малого підприємництва цілком або частково витрати, пов'язані з інформаційним обслуговуванням їх діяльності. Це стосується як визначення асортиментів їх продукції, так і встановлення найбільш вигідних ділових партнерів – і в частині поставки сировини, комплектуючих, і в частині реалізації продукції.

Рисунок 1.18 – Організаційна та інформаційна підтримка підприємництва

9. Виробничо-технологічна підтримка.

10. Оптимізація механізмів взаємодії суспільства і держави з підприємницькими структурами.

11. Інституційна підтримка – це кадрове забезпечення, інфраструктурне, науково-методичне.

Рисунок 1.19 – Розвиток підприємницької діяльності в національній економіці

Важливою проблемою розвитку бізнесу є дефіцит фінансових ресурсів. У такій ситуації підприємство може успішно функціонувати за рахунок застосування сучасних форм фінансування і кредитування.

Аваль – прийняття на себе банком зобов'язань оплатити вексель повністю або частково за одну із зобов'язаних за векселем осіб у випадку несплати платником векселя в строк або відсутності можливості одержати платіж за векселем у строк.

Факторинг – дії, що сполучаються із кредитуванням оборотного капіталу позичальника і пов'язані з переуступкою клієнтом-постачальником неоплачених платіжних вимог за поставлені роботи, надані послуги. Придбання дебіторської заборгованості позичальника здійснюється банком з дисконтом.

Форфейтинг – це операція, що поєднується із кредитуванням оборотного капіталу позичальника і пов'язана з переуступкою клієнтом-експортером неоплачених платіжних вимог за поставлені товари, роботи, надані послуги. Аналогічна факторингу, тільки по зовнішньоекономічних контрактах на одержання заборгованості від закордонного боржника. Перевагою форфейтингу є тверда ставка кредитування і простота оформлення процесу передачі векселів.

Овердрафт – це кредит, наданий на поточний рахунок позичальника до певного ліміту і на певний період часу для фінансування його господарської діяльності. Використовується позичальником у тому випадку, коли його фінансові зобов'язання перевищують розмір коштів на його рахунку.

Лізинг – це довгострокова оренда машин, транспортних засобів, виробничих споруджень на підставі відповідного договору між орендодавцем і орендарем. Він ґрунтується на збереженні права власності на основні фонди за орендодавцем.

Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів – фінансовий і оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотнім, пайовим і міжнародним.

Фінансовий лізинг – орендар одержує в користування об'єкт лізингу на строк, не менший строку, протягом якого амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу від дня укладання договору. Після закінчення строку договору об'єкт переходить у власність орендаря або викуповується за залишковою вартістю.

Оперативний лізинг – орендар одержує в користування об'єкт лізингу на строк, не менший строку, протягом якого амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної на момент укладання договору. Після закінчення строку договору обладнання підлягає поверненню і може бути повторно передано в користування іншому орендарю за договором лізингу. Даний вид лізингу є короткостроковою орендою машин, обладнання і застосовується в тому випадку, якщо обладнання потрібно на певний час для проведення певних робіт.

Зворотній або обернений лізинг – це договір лізингу, що передбачає придбання майна орендарем у власника і передачу цього майна йому в лізинг. Тобто, власник обладнання передає його лізинговій фірмі і відразу ж одержує його назад на умовах лізингу. Такий лізинг використовується у випадку, якщо вартість обладнання дуже велика і відволікає значні фінансові ресурси. Це дає підприємству можливість звільнити частину власного капіталу.

Пайовий лізинг – припускає участь суб'єктів лізингу на підставі складання багатостороннього договору і залучення одного або декількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи власні кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше 80 відсотків вартості придбаного для лізингу майна.

Міжнародний лізинг – здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або у випадку, якщо майно або платежі перетинають державні кордони.

Компенсаційний лізинг – в якості орендної плати надається продукція, вироблена на орендованому обладнанні.

Селенг – це особлива грошово-майнова операція, у ході якої власник коштів або майна передає селенговій фірмі за певну плату свої права на використання і розпорядження грошей або майна, з безумовним поверненням їх за першою вимогою. В якості майна можуть виступати цінні папери, земельні ділянки, будови, обладнання.