Тема 10 регіони і регіональна політика в системі національної економіки україни

1. Поняття регіону, показники його соціально-економічного розвитку.

2. Державна регіональна політика, механізм її реалізації в Україні.

Ключові слова: регіон, регіональна політика, регіональна державна програма, територіальна громада, місцеве самоврядування, типологізація, народовладдя, представницькі громадські організації, союзи регіонів.

1 Поняття регіону, показники його соціально-економічного розвитку

Регіон – це частина території країни, на якій розташовані різні природні ресурси і яка заселена конкретною сукупністю людей, що спільно здійснюють освоєння цієї території, виходячи зі своїх економічних, національних і політичних інтересів.

Районування – процес розподілення території на відносно цілісні частини, що обумовлюють можливості спільних підходів до визначення шляхів і напрямів соціально-економічного розвитку, пошуку місця районів у регіональному, європейському і світовому розвитку.

Територіальна громада – громадяни, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, які є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання громадян декількох селищ, які мають єдиний адміністративний центр.

Для оцінки соціально-економічного розвитку регіону використовуються наступні групи показників.

1. Виробничо-економічні показники відображують місце регіону в національній економіці, результати і тенденції функціонування галузей господарського комплексу регіону, виявляють динаміку виробництва валової доданої вартості в цілому і на душу населення.

2. Структурні показники характеризують структуру господарського комплексу, що дозволяє оцінити спеціалізацію регіону, раціональність структури на макрорівні з позицій стабільності економіки. Структурні показники вказують на негативні відхилення в макропропорціях господарського комплексу території.

3. Показники фінансової сфери регіону свідчать про абсолютні і відносні дані складу і структури місцевих бюджетів, а також соціальної результативності бюджету.

4. Інвестиційні показники надають інформацію про темпи і структуру інвестування економіки регіону за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.

5. Показники інституційних перетворень відображують рівень конкурентного середовища, характеризують зміни форм власності в галузях господарського комплексу регіону, роль малих підприємств в економічному розвитку.

6. Зовнішньоекономічні – розкривають експортний потенціал регіону, його роль у зовнішньоекономічних зв'язках держави, структурі експорту і імпорту, конкурентоспроможність продукції галузей господарського комплексу.

7. Науково-інноваційні – характеризують тенденції розвитку регіонального наукового потенціалу, коефіцієнт зносу основних фондів в промисловості, рівень схильності сфери виробництва до інновацій, динаміку впровадження нових технологічних процесів.

8. Соціальний розвиток регіону оцінюється за допомогою показників, які характеризують рівень життя населення, його доходи і видатки, співвідношення прожиткового мінімуму і середньодушових доходів, рівень бідності.

9. Екологічні показники пов’язані з обсягами викидів шкідливих речовин, промислових токсичних відходів, забрудненням водних ресурсів, з поточними витратами на охорону природного середовища.

Фінансові

Науково-технічного потенціалу

Рисунок 3.22 – Індикатори сталого розвитку економіки регіону