Потреби як складова функціонального комплексу

Функціональный комплекс — сукупність певних об’єктів, або ж виробів, що за функціями доповнюють один одного і призначені для досягнення єдиної мети. Функціональний комплекс складає 6 понять:метод, використання, потреби,телезис, асоціації, естетика. Отже, розглянемо більш детально складову функціонального комплексу дизайну - потреби.

Сучасний дизайн зазвичай задовольняє лише незначні бажання, в той час, коли варто звернути увагу на справжні потреби. Проте у людини існують й інші основні потреби. Взагалі задовольнити економічні, духовні, соціальні, психологічні, інтелектуальні запити людини зазвичай важко й невигідно, на відміну від вже стандартних бажань.

Взагалі основна маса споживачів вимагає від ринку речі, що ніби то допоможуть їй побороти певні комплекси. Наприклад, переважна більшість одягу створена для того, щоб людина могла змінювати свій зовнішній образ, водночас нібито змінюючи свій внутрішній світ. Але можна знайти й позитивні риси якщо розглянути розвиток мобільної техніки(диктофон, автодозвін, голосова індентифікація), яка дає можливість користуватися нею не тільки пересічним споживачам, а й людям з особливими потребами.

Рис. 5 ілюструє предмети дизайну, що відповідають базовим людським потребам - приготування і зберігання їжі. Об’єкти є нестандартними за формою, але водночас вони зберігають свою функціональність, навіть полегшуючи використання їх у побуті.

«Hook»,Карим Рашид,Нью- Йорк, 2013	Горизонтальний холодильник, GRO Design, Ейндховен,2001	Primitive knife, Мішель Денелуццо,Відень, 2013

Рис. 2 – оригінальне вирішення дизайну кухонного приладдя.

Комплекс для відпочинку відповідає базовим потребам людини, хоча окрім цього включає розважальну й естетичну функцію. Людина – істота соціальна, тобто однією з важливих потреб для неї є спілкування, комплекс, що включає три крісла і стіл дає можливість приємно провести час з друзями в оригінальній і спокійній атмосфері. Споживач вимагає захищеності й таке враження складають «пелюстки» крісла та ширма.

Отже, потреби є невід’ємною складовою функціонального комплексу, і перш за все виріб дизайну має відповідати базовим потребам людини,а не задовольняти лише нетривалі бажання. Якщо таке значення враховано, то дизайн-об’єкт матиме успіх серед споживачів.

Інструментальна функція створюваного об’єкту дизайну

Речі слугують нам знаряддями в процесі перетворення зовнішнього середовища. Для багатьох речей інструментальна функція є головною, і тому вони мають назву «інструменти». Але інструментальну функцію виконують й ті речі, які не є інструментами в звичайному розумінні, наприклад одяг, меблі, світильники і т.д. У глибокому розумінні цього слова, в своїй основі весь предметний світ людини інструментальний.

Дизайнерський принцип - побачити річ, як орган людини, як образ людської дії, річ, як продовження тіла людини. У цьому суть проектування інструментальної функції речі. Інструментальний образ людини є одним із системоутворюючих факторів формоутворення. Інструментальна функція охоплює всі властивості речі, випливають із способу людської дії, яку він здійснює з її допомогою. Призначення будь-якої речі так чи інакше пов'язане з її інструментальною функцією: робочий стіл, слюсарний інструмент, чайний сервіз, токарний верстат. Було б неправильно ототожнювати інструментальну функцію з призначенням речі, тому що призначення завжди пов'язане також з іншими функціями і призначеннями речі.

Але звички і потреби змінюються, і тому іноді важко встановити способи вживання і призначення старовинних речей. Для дизайнера важливим є конкретний людський зміст інструментальної функції речі, спосіб інструментальної взаємодії, а не тільки його кінцева мета.

   Свого часу функціоналісти побудували на цій темі свою концепцію речі. Поняття функціональність було фактично зведене до інструментальності речі. Речам була відведена незначна роль. Функціоналістів вказували на інструментальну роль речей у людській життєдіяльності, але який метод дизайну в самому підході до інструментальної функції - це питання залишилося до кінця не з'ясованим.

Предмети на Рис.6 виконують інструментальну функцію (пряму чи не пряму), разом з тим, поєднуючи естетичність і ергономічність. Дизайнери спроектували їх таким чином, що вони є ніби продовженням людини, цим самим полегшуючи їх функцію

Bite Silverware, Марк Рейджельман II, Нью-Йорк, 2009	Shelley, Oluf Lund ,Eva Paarmann. Копенгаген 2011	Sorapot, Джоі Рот, Філадельфія, 2007

Рис. 6 – використання металу для підсилення інструментальної функції.

Комплекс для відпочинку певною мірою відображає інструментальну функцію, так, як він належить до меблів, тобто є інструментом для сидіння, а також стіл, що входить до його складу є інструментом для речей які можна на нього поставити. Специфіка форми і конструкції відображає інструментальну функцію комплексу.

Отже, інструментальна функція речі визначає специфіку її форми і конструкцію. Інструментальну функцію варто розуміти як один з тематичних аспектів дизайнерської роботи над об’єктом. Вона нероздільно пов’язана з раціональністю формоутворення.