Раціональність як основний принцип композиційно-художнього формоутворення

Поняття «раціональність» у точному значенні «розумність» (від лат. «Ratio» - розум). Раціональність організації форми — показник естетичності, який визначає міру відображення формою й конструктивним вирішенням предмету його головного призначення, принципу дії, функціональних показників й особливостей виготовлення. Такий зміст обумовлює виконання формою самого широкого кола пропонованих до неї функціональних вимог. Найважливішим із них є повне і глибоке вирішення суто утилітарних завдань. При такому рішенні форма стає не тільки зручною, але і комфортною в своїх функціональних якостях, гранично корисною для людини, тобто саме раціональною. Інша важлива функціональна вимога - ефективна конструктивна розробка форми. Вона припускає досягнення її міцності при максимально високому рівні технологічного виконання і точності розрахунку конструкцій. У прямого зв'язку з такою розробкою виступає розкриття високих ергономічних якостей дизайнерської форми. Можна виділити і важливий економічний аспект функціонального формоутворення. Тут слід говорити про доцільною економії матеріальних і фінансових коштів, використовуваних в створенні дизайнерської форми. Така економія, втім, зв'язується з дотриманням при композиційній розробці форми відомого принципу «мінімум витрат - максимум ефекту». Функціональна ефективність в даному випадку виражається в простоті і ясності дизайн-форми, тобто її граничної раціональності. До перелічених аспектів можна підключити і психологічні функції форми, що охоплюють широку сферу почуттів, емоцій і переживань людини. Саме вони найбільшою мірою зв'язуються з художніми функціями форми. Головна умова - необхідність чіткої раціональної розробки власне художньої форми. Вона передбачає чітку, логічну обгрунтованість прийнятого композиційно-художнього рішення.

Меблі, що зображені на Рис. 8 є функціональними і раціональними. Їх художня форма є композиційно-художньо обґрунтованою, вона відповідає принципу «мінімум витрат – максимум ефекту». Форма є корисною для людини й економічно доцільною.

Superleggera, Джо Понті, Мілан 1950	Міні-кухня, Джо Коломбо, Мілан,1963	JOY, Акілле Кастільоні, Мілан , 1990

Рис. 8. – об’єкти промислового дизайну, що мають інноваційних характер в контексті раціонального формоутворення.

Якщо розглядати форму комплексу для відпочинку у контексті раціонального принципу композиційно – художнього формоутворення, то можна зробити висновок, що дійсно ця форма є раціональною і включає в себе економічні, естетичні й ергономічні показники. Вона проста, зрозуміла й включає мінімальну кількість можливого використання матеріалів. Комплекс є досить компактним, функційно ефективним й перш за все комфортним для людини.

Враховуючи все вище сказане можна зробити висновок, що принцип раціональності в композиції дотримується при врахуванні об'єктивних закономірностей її функціональної й художньої побудови.