- •Інструкція з забезпечення заправлення повітряних суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах цивільного авіаційного транспорту україни
- •1. Загальні положення
- •1.5. Нормативні посилання
- •1.6. Терміни та визначення
- •1.7. Скорочення:
- •2. Порядок застосування авіаційних палив, олив, мастил і технічних рідин на повітряних суднах цивільної авіації
- •2.5. Застосування авіаційних палив і олив для силових установок повітряних суден цивільної авіації
- •2.8. Робочі рідини для гідросистем і стійок шасі
- •2.6. Застосування олив, пластичних мастил для агрегатів, вузлів тертя і приладів повітряних суден цивільної авіації
- •2.7. Застосування технічних рідин для повітряних суден цивільної авіації
- •2.10. Протильодотвірні рідини
- •2.11. Спирт етиловий
- •2.12. Дистильована вода
- •3. Контроль якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин
- •3.1. Контроль якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин під час надходження на склад
- •Перелік показників якості, які перевіряються під час вхідного контролю якості авіаційних паливно-маститильних матеріалів та технічних рідин
- •3.2. Контроль якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин під час зберігання на складі пмм
- •3.2.1. Повний контроль якості
- •Перелік показників якості, які перевіряються при зберіганні авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин
- •3.2.2. Оперативний контроль якості
- •3.3.5. Початковий контроль якості.
- •3.3.6. Проміжний контроль
- •3.3.7. Завершальний контроль якості
- •3.4. Контроль якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та тех-нічних рідин на аеродромах застосування авіації в народному господарстві
- •3.4.8. Вхідний контроль якості
- •3.4.9. Контроль якості під час зберігання
- •3.4.10. Контроль якості під час видавання на заправлення повітряних суден
- •3.5. Порядок ведення документації з контролю якості авіаційних па-ливно-мастильних матеріалів та технічних рідин у лабораторії паливно-мастильних матеріалів авіапідприємства
- •3.5.12. Терміни чинності та зберігання документації з якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин.
- •3.6. Порядок контролю якості і застосування авіаційного палива, злитого з баків повітряного судна
- •4. Забезпечення збереження якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів під час приймання, зберігання та видавання
- •4.3. Підготовка технічних засобів приймання, зберігання та видавання авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин
- •4.4. Підготовка технічних засобів і авіаційних паливно-мастильних матеріалів на тимчасових аеродромах та посадкових площадках застосу-вання авіації у народному господарстві
- •4.6. Заходи щодо збереження якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин на складах паливно-мастильних матеріалів підприємств цивільної авіації
- •4.7. Відновлення якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин
- •4.8. Забезпечення збереження якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин у системах повітряних суден
- •4.9. Організація державної системи сертифікації в галузі авіапаливозабезпечення
- •Додатки до інструкції з забезпечення заправлення повітряних суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах цивільного авіаційного транспорту україни
- •Типова технологічна карта виконання комплексу робіт, які забезпечують заправлення повітряних суден якісними авіаційними паливами
- •Технічні вимоги на суміші палив тс-1 і рт для реактивних двигунів повітряних суден цивільної авіації
- •Технологія приготування оливосумішей на базах паливозаправних комплексів
- •Технічні вимоги до оливосумішей для повітряних суден цивільної авіації
- •Порядок застосування, зберігання і контролю якості противодокристалізаційної присадки и-м
- •1. Призначення і властивості противодокристалізаційної присадки
- •2. Порядок змішування палива з противодокристалізаційною присадкою
- •Гранично допустимі кількості противодокристалізаційної присадки (л) при різних нормах її введення в палива
- •3. Застосування палива, що містить противодокристалізаційну присадку
- •4. Зберігання присадок
- •5. Контроль якості противодокристалізаційної присадки
- •6. Аналіз якості противодокристалізаційної присадки і визначення її концентрації в паливі
- •Порядок наземного забезпечення дистильованою водою повітряних суден, які обладнані системою упорскування води в двигун
- •1. Виробництво і зберігання дистильованої води.
- •2. Контроль якості дистильованої води
- •3. Заправлення води у пс.
- •4. Підготовка і контроль засобів зберігання та заправлення дистильованої води.
- •Відбір проб авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин
- •1. Загальні положення
- •2. Методи відбору проб
- •3. Упаковка, маркування і зберігання проб
- •Методичні рекомендації з відбору проб авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин, осадів, відкладень з деталей і агрегатів систем повітряних суден при авіаційних подіях і інцидентах
- •1. Загальні положення
- •2. Відбір проб авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин
- •3. Оформлення документації
- •4. Проведення досліджень
- •Порядок упаковки і транспортування проб авіаційних паливно-мастильних матеріалів та нафтопродуктів повітряним транспортом
- •1. Загальні положення
- •2. Перевезення проб авіаційних паливно-мастильних матеріалів та нафтопродуктів поштовими посилками і дрібними відправками вантажів на пасажирських повітряних суднах
- •Порядок дослідження проб авіаційних паливно-мастильних матеріалів і технічних рідин, відібраних з систем повітряних суден
- •На авіаПмм і тр № ______
- •На відбір проб авіаПмм та технічних рідин
- •Журнал реєстрації надходження авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин
- •Порезервуарний передавальний журнал
- •Контрольний талон № _______
- •Контрольний талон № _______
- •Журнал обліку видачі контрольних талонів
- •Контрольний талон № _______
- •Додатки до інструкції з забезпечення заправлення повітряних суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах цивільного авіаційного транспорту україни
- •Контрольний талон № _______
- •Журнал реєстрації проміжного контролю якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та допуску технічних засобів до роботи
- •Журнал реєстрації проб авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин
- •Журнал реєстрації результатів контролю якості авіаційних олив
- •Журнал реєстрації результатів контролю якості авіаційних бензинів
- •Журнал реєстрації результатів контролю якості авіаційних палив для реактивних двигунів
- •Журнал реєстрації результатів контролю якості технічних рідин та дистильованої води
- •Паспорт якості №
- •Паспорт якості №
- •Промивання та очищення ємностей і систем централізованої заправки
- •1. Резервуари
- •2. Ємності паливозаправника та автопаливоцистерни
- •3. Ємності оливозаправника
- •4. Промивання системи централізованої заправки
- •На виконане очищення резервуара (цистерни пз, оз, апц) № _____
- •Забезпечення і контроль чистоти роздавальних рукавів
- •Практичне керівництво зі специфікацій на авіаційні палива для турбореактивних двигунів. Иата, 5-е видання, Проект 2,23 липня 2003 р. Частина ііі – чистота та застосування
- •1. Вступ
- •2. Керівництво з контролю і методик контролю якості
- •3. Контроль
- •4. Граничні рівні забруднення та результати випробувань
- •6. Відхилення, привілеї і дозвільні відступи від вимог
- •7. Інспекція устаткування і технологічних процесів постачальника
- •5. Ізоляція запасів забрудненого палива
- •8. Довідкові документи з контролю якості
- •Застосування і контроль якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин у тарній упаковці
- •Послідовність контролю чистоти авіаційного палива та технологічні операції з його результатів
- •Методика контролю залізничних цистерн з авіаційними паливно-мастильними матеріалами та технічними рідинами, які надходять на підприємства цивільної авіації
- •Методика визначення чистоти авіаційних паливно-мастильних матеріалів індикатором якості палив (іяп)
- •1. Авіаційні палива для реактивних двигунів
- •2. Авіаційні бензини
- •3. Свіжі мінеральні авіаційні оливи та амг-10
2. Методи відбору проб
2.1. При відборі з резервуара точкових проб авіаПММ та ТР переносними пробовідбірниками з метою визначення маси продукту в резервуарі середню густину визначають за складеною у лабораторії об'єднаною пробою та приводять цю густину до середньої температури продукту в резервуарі. У цьому випадку в момент відбору точкової проби заміряють її температуру. При цьому пробовідбірник витримують на даному рівні 5 хв. За середню температуру продукту в резервуарі приймають середнє арифметичне значення температур точкових проб, узятих у співвідношенні, прийнятому для складання об'єднаної проби.
2.2. Об’єм об'єднаної проби встановлюється в нормативно-технічній документації (НТД) на конкретну продукцію.
2.3. Об’єм проб, призначених для повного контролю якості, повинен бути не менше наступних величин:
паливо для реактивних двигунів - 1,5 дм3 (л);
авіаційний бензин - 1,5 дм3 (л);
авіаційна олива - 0,7 дм3 (л);
робоча рідина для гідросистем - 0,7 дм3 (л);
пластичні мастила - 0,7 кг;
технічна рідина - 0,7 дм3 (л);
2.4. Відбір проб з резервуарів
2.4.1. Перед відбором проби з резервуара продукт відстоюють і видаляють підтоварну воду.
2.4.2. Точкові проби з вертикальних циліндричних резервуарів відбирають переносним або стаціонарним пробовідбірником з 3-х рівнів:
верхнього – на 250 мм нижче поверхні нафтопродукту;
середнього – із середини висоти стовпа продукту;
нижнього – на 250 мм вище днища резервуара.
Об'єднану пробу продукту складають змішуванням об'ємних частин точкових проб з 3-х рівнів у співвідношенні 1:3:1.
При висоті рівня продукту у вертикальному резервуарі не більше 2000 мм, точкові проби слід відбирати з верхнього і нижнього рівнів і змішувати в рівних об’ємах.
2.4.3. Відбір проб з горизонтальних резервуарів
2.4.3.1. З горизонтального циліндричного резервуара діаметром більше 2500 мм точкові проби відбирають з 3-х рівнів:
верхнього – на 200 мм нижче поверхні продукту;
середнього – із середини висоти стовпа продукту;
нижнього – на 250 мм вище нижньої внутрішньої утворюючої резервуара.
Об'єднану пробу складають змішуванням об'ємних частин точкових проб з 3-х рівнів у співвідношенні 1:6:1.
2.4.3.2. З горизонтального циліндричного резервуара діаметром менше 2500 мм, незалежно від ступеня заповнення, а також з горизонтального циліндричного резервуара діаметром більше 2500 мм, заповненого до висоти половини діаметра і менше, точкові проби відбирають з 2-х рівнів:
середнього – із середини висоти стовпа продукту;
нижнього – на 250 мм вище нижньої внутрішньої утворюючої резервуара.
Об'єднану пробу складають змішуванням об'ємних частин точкових проб середнього і нижнього рівнів у співвідношенні 3:1.
2.5. Відбір проб з наливних суден
2.5.1. З танка наливного судна, у якому висота стовпа (взлива) продукту більше 3000 мм, точкові проби відбирають з 3-х рівнів:
верхнього – на 250 мм нижче поверхні продукту;
середнього – із середини висоти стовпа продукту;
нижнього - на 250 мм вище днища танка.
Об'єднану пробу з танка складають змішуванням об'ємних частин точкових проб з 3-х рівнів у співвідношенні 1:3:1.
2.5.2. З танка наливного судна, у якому висота стовпа (взлива) продукту 3000 мм і менше, точкові проби слід відбирати з 2-х рівнів:
середнього – із середини висоти стовпа продукту;
нижнього - на 250 мм вище днища танка.
Об'єднану пробу з танка складають змішуванням об'ємних частин точкових проб із середнього і нижнього рівнів у співвідношенні 3:1.
2.5.3. Для наливного судна, завантаженого одною маркою продукту, складають об'єднану пробу змішуванням об'єднаних проб з кожного танка, місткістю 1000 м3 і більше, і не менше ніж з 1/4 усіх танків, місткістю менше 1000 м3, включаючи танки , що завантажуються на початку і в кінці наливу. Об’єм об'єднаної проби з танка для складання об'єднаної проби з наливного судна беруть пропорційно кількості продукту в танку.
2.5.4. Якщо наливне судно завантажене різними марками нафтопродуктів, то складають об'єднані проби для кожної групи танків, заповнених окремою маркою продукту.
2.5.5. При завантаженні і вивантаженні наливних суден допускається робити відбір проб нафтопродуктів із трубопроводів.
2.6. Відбір проб із залізничних і автомобільних цистерн.
2.6.1. З залізничних і автомобільних цистерн у пунктах наливу і зливання відбирають переносним пробовідбірником одну точкову пробу нафтопродукту з рівня, розташованого на висоті 0,33 діаметра цистерни від нижньої внутрішньої утворюючої.
2.6.2. Для групи автоцистерн або потягу, які наливаються одночасно на пункті наливу, складають об'єднану пробу з рівних об’ємів точкових проб з кожної цистерни, заповненої одною маркою нафтопродукту. Якщо цистерни, що одночасно наливаються, відправляються в один пункт, то відбір проб на місці зливання проводиться, як зазначено вище.
Вхідний контроль якості проводять за пробами, відібраними з кожної цистерни окремо.
2.7. Відбір проб із трубопроводу
2.7.1. Проба з трубопроводу відбирається під час руху рідини.
2.7.2. Точкову пробу слід відбирати пробовідбірником, пробовідбірний пристрій якого дозволяє відбирати середню пробу по перетину трубопроводу. При цьому використовуються трубки, введені в трубопровід, відкриті кінці яких спрямовані проти потоку.
Кількість трубок у пробовідбірному пристрої залежить від діаметра трубопроводу:
при діаметрі трубопроводу менше 100 мм – одна;
при діаметрі від 100 мм до 250 мм – три;
при діаметрі понад 250 мм – п'ять трубок.
2.7.3. При періодичних перекачуваннях за кожен період повинно бути відібрано не менше3-х точкових проб: на початку, у середині і у кінці періодів перекачування.
Об'єднану пробу з трубопроводу складають з рівних об'ємних частин цих проб.
2.8. Відбір проб з бочок, бідонів та іншої транспортної тари
2.8.1. З транспортної тари варто відбирати одну точкову пробу продукту.
Об'єднану пробу продукту складають змішуванням точкових проб, відібраних відповідно до таблиці ГОСТ 2517:
Кількість тари, n |
Кількість точкових проб, m |
Кількість тари, n |
Кількість точкових проб, m |
від 1 до 3 вкл. |
Всі |
від 1729 до 2197 вкл. |
13 |
від 4 до 64 вкл |
4 |
від 2198 до 2744 вкл. |
14 |
від 65 до 125 вкл |
5 |
від 2745 до 3375 вкл. |
15 |
від 126 до 216 вкл |
6 |
від 3376 до 4096 вкл. |
16 |
від 217 до 343 вкл |
7 |
від 4097 до 4913 вкл. |
17 |
від 344 до 512 вкл |
8 |
від 4914 до 5832 вкл. |
18 |
від 513до 729 вкл |
9 |
від 5833 до 6859 вкл. |
19 |
від 730 до 1000 вкл |
10 |
від 6860 до 8000 вкл. |
20 |
від 1000 до 1331 вкл |
11 |
Понад 8000 |
|
від 1332 до 1728 вкл |
12 |
*Число m округляють до цілих чисел.
2.8.2. Пробу авіаПММ із транспортної тари відбирають пробовідбірною трубкою. Для відбору проби трубку слід опустити до дна тари, потім верхній отвір закрити пальцем і витягнути трубку з тари. Відкриваючи закритий кінець трубки, пробу слід злити в судину для складання об'єднаної проби і ретельно перемішати.
2.8.3. Відбір проб роблять у місці, захищеному від пилу й атмосферних опадів.
2.8.4. Рідкий продукт перед відбіром проби з тари перемішують. Вміст бочки необхідно перемішати перекочуванням протягом 5-ти хвилин. Вміст бідона, банки, сулії перемішують протягом 5-ти хвилин ретельним струшуванням або за допомогою спеціальної мішалки.
2.8.5. Поверхні навколо пробок, кришок і дна перед відкриванням очищають.
2.8.6. З тари, герметичність якої після відбору проби не може бути відновлена, точкову пробу відбирають тільки за вимогою споживача.
2.8.7. При відборі мазеподібних продуктів щупом на місці занурення щупа видаляють верхній шар продукту товщиною 25 мм. Шар товщиною 5 мм у верхній частині щупа не включають у пробу. Об'єднану пробу складають змішуванням точкових проб без їхнього розплавлювання.
