9. Інтегральний показник ефективності використовуваних основних фондів.
Іе=індекс зміни фондовіддачі*коефіцієнт ефективності використання основних фондів.
24. Які обмеження лімітують діяльність підприємств
До чинників, що обмежують діяльність підприємства, належать:
обмеження, що обумовлені попитом на продукцію та послуги: підприємство може реалізувати продукцію, яка або дорівнює обсягу попиту на неї, або менше нього, тобто задовольняється нерівність.
Обсяг реалізації
продукції 
Попит
споживачів послуг;
обмеження, що обумовлені ресурсами підприємства: ресурси, які потрібні для діяльності підприємства, мають дорівнювати тим, що є у підприємства, або бути менше їх:
Ресурси витрачені Ресурси наявні;
фінансові обмеження:
Грошові витрати Грошові кошти, які є
у підприємства в наявності;
обмеження часом, через інфляцію.
Дійсно, якщо підприємство виробило продукцію, яка не відповідає вимогам споживача, або за обсягом перевищує попит на неї, вона не може бути реалізована, а підприємство не відшкодує свої витрати на неї.
Звичайно в умовах ринку обмеження, пов'язані із ресурсами, насамперед визначаються не обсягом необхідних ресурсів, а цінами на них.
Фінансові обмеження вимагають відповідного рівня ефективності господарювання, щоб підприємство було платоспроможним, могло виконувати свої партнерські зобов'язання і досягати мети діяльності.
27 Методи планування та їх характеристика
Найважливішою функцією управління підприємством є планування його діяльності. Планування являє собою процес визначення цілей, які підприємство передбачає досягти за певний період, а також засобів, Шляхів та умов їх досягнення.
Методіи планування на підприємстві. Планування діяльності підприємства здійснюється за допомогою різних методів. При виборі методів планування необхідно враховувати певні вимоги до них. Методи планування повинні: по-перше, бути адекватними зовнішнім умовам господарювання, особливостям різних етапів процесу становлення та розвитку ринкових відносин; по-друге, найбільш повно враховувати профіль діяльності об'єкта планування та різноманітність в засобах та шляхах досягнення основної підприємницької мети — збільшення прибутку; по-третє, відрізнятися в залежності від виду розроблюваного плану. Більшість відомих методів планування можна класифікувати за різними ознаками.
Класифікація методів планування
Класифікаційні ознаки
За вихідною позицією для розробки плану:
• Ресурсний (за можливостями)
• Цільовий (за потребами)
За принципами визначення планових показників:
• Екстраполяційний
• Інтерполяційний
За способом розрахунку планових показників:
• Спробно-статистичний (пересічних показників)
• Чинниковий
• Нормативний
За узгодженістю ресурсів та потреб:
• . Балансовий
• Матричний
За варіантністю розроблюваних планів:
• Одноваріантний (інтуїтивний)
• Поліваріантний
• Єкономіко-математичної оптимізації
За способом,виконання розрахункових операцій :
• Ручний
• Механізований
• Автоматизований
За формою подання планових показників :
• Табличний
• Лінійно-графічний
• Логіко-структурний (сітьовий)
Ресурсний метод планування, виділений за ознакою "Вихідна позиція для розробки плану", із урахуванням ринкових умов господарювання та наявних ресурсів може застосовуватись при монопольному становищі підприємства або при слабо розвинутій конкуренції. З посиленням конкурентної боротьби вже потреби ринкуf попит на продукцію (послуги) стають вихідною позицією, початковим моментом планування. Підприємство самостійно виконує цілепокладання, визначає мету (цілі) діяльності і для її (їх) досягнення формує відповідні плани.
В залежності від сили ринкової влади підприємства застосовуються і різні принципи визначення кінцевого та проміжних значень планових показників. При монопольному положенні, відсутності загрози з боку конкурентів підприємство впевнене в тому, що розвиток в майбутньому буде здійснюватись із збереженням тенденцій, що склались в минулому. Проміжні та кінцеві (на кінець планового періоду) значення планових показників визначаються методом екстраполяції — на основі динаміки цих показників в минулому, припускаючи, що темпи і пропорції, досягнуті на момент розробки плану будуть збережені в майбутньому.
Принципово протилежним є інтерполятивний Метод, за яким підприємство встановлює ціль для нення в майбутньому і виходячи з неї визначає •ну планового періоду та проміжні планові показники,
Тобто в протилежність наступального руху при екстраполяції інтерполятивний метод передбачає зворотний рух — від встановленої мети та відповідного кінцевого значення планових показників з обчисленням проміжних їх величин.
Для визначення ступеню обгрунтованості показників важливим є виокремлення методів планування за способом розрахунку планових завдань.
Спробно-статистичний (пересічних показників) метод передбачає використання фактичних статистичних даних за попередні роки, середніх величин при встановленні планових показників. Більш обгрунтованим є чинниковий метод планування у відповідності із яким планові значення показників визначають на основі розрахунків впливу найважливіших чинників, що обумовлюють зміни цих показників. Розрахунки за окремими факторами застосовуються перш за все при плануванні ефективності виробництва (визначенні можливих темпів зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції тощо).
Найбільш точним є нормативний метод планування, суть якого полягає в тому, що планові показники розраховуються на основі прогресивних норм використання ресурсів із врахуванням їх змін в результаті впровадження організаційно-технічних заходів у плановому періоді. Зрозуміло, що застосування цього методу на підприємстві вимагає створення відповідної нормативної бази.
Узгодженість при плануванні потреб із необхідними ресурсами для їх задоволення забезпечується за допомогою балансового методу. Його суть зводиться до розробки спеціальних таблиць-балансів, в одній частині яких із різною cтупінню деталізації показують всі напрямки витрачання ресурсів у відповідності із потребами, а в другій — джерела надходження цих ресурсів. В процесі розробки балансу має бути вирішене таке основне завдання: забезпечити рівність між вказаними двома частинами балансу. Баланси на підприємстві розробляються для різних видів ресурсів (матеріальні, трудові, фінансові). Матричний метод планування є подальшим розвитком балансового методу і являє собою побудову моделей взаємозв'язків між виробничими підрозділами та показниками.
В сучасних умовах господарювання на підприємствах звичайно розробляють не один, а декілька варіантів плану. Показники окремих його розділів (найбільш важливих) мають бути оптимізовані за допомогою єкономіко-математичного моделювання. На зміну традиційному ручному методу планування з застосуванням найпростіших обчислювальних засобів започатковані і набувають поширення більш сучасні — механізовані і автоматизовані з використанням настільних електронних обчислювачів, персональних комп'ютерів та складних електронно-обчислювальних машин (комплексів). Форма подання розраховуваних показників планів (у вигляді таблиць, малюнків, схем, сітьових графіків тощо) відображає культуру і наочність того або іншого методу планування діяльності підприємства.