35. Як характеризують витрати підприємства за певними ознаками.

Залежно від видів діяльності всі витрати можна розподілити на дві великі групи: витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності, та витрати, що виникають в процесі надзвичайної діяльності. В свою чергу витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності можна розподілити на витрати від операційної (основної та іншої) діяльності, інвестиційної, фінансової діяльності.

Усі витрати підприємства поділяють на виробничі (виробнича собівартість продукції, робіт, послуг), операційні (адміністративні (загальногосподарські) витрати, витрати на збут, інші операційні витрати) та інші витрати діяльності (фінансові витрати, втрати від участі в капіталі, надзвичайні витрати, інші витрати).

Відповідно, витрати, пов’язані з операційною діяльністю, групують за функціями — витрати виробництва (реалізації), витрати на управління, збут та інші операційні витрати, а також за економічними елементами: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати.

Для цілей управлінського обліку більш коректною є класифікація:

Оскільки управлінські рішення зазвичай спрямовані на перспективу, керівництву насамперед необхідна інформація про очікувані витрати та доходи. У зв’язку з цим вирізняють очікувані (релевантні) та безповоротні (нерелевантні) витрати.

Очікувані (релевантні) витрати — це витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття управлінських рішень, тобто майбутні витрати. Точніше, це витрати, що відрізняють одну альтернативу від іншої.

Безповоротні (нерелевантні) витрати — це витрати, які не можуть бути змінені в результаті прийнятого управлінського рішення, тобто минулі витрати.

Важливим є також поділ витрат на контрольовані і некон¬трольовані. Така їх класифікація використовується при організації обліку по центрах відповідальності.

Зокрема, контрольовані витрати — це витрати, які менеджер може безпосередньо контролювати або чинити на них значний вплив. Наприклад, контроль використання матеріалів та зарплати начальником цеху.

Відповідно, неконтрольовані витрати — це витрати, які менеджер не може контролювати або впливати на них (амортизація обладнання).

Розглядаючи варіанти управлінських рішень, слід брати до уваги не лише дійсні, а й уявні витрати.

Дійсні витрати — це витрати, які вимагають реальної сплати грошей або витрачання інших активів. Ці витрати відображаються в бухгалтерських регістрах у міру їх виникнення.

Категорія уявних (можливих) витрат притаманна лише управлінському обліку В управлінському обліку розрізняють також прирістні, або граничні (маржинальні), та середні витрати залежно від підходів до визначення собівартості одиниці продукції.

Так, прирістні (граничні) витрати — це додаткові витрати, які з’являються в результаті виготовлення чи продажу додаткової одиниці або партії продукції.

Традиційна класифікація витрат

Середні витрати — це витрати на одиницю продукції всього випуску.

36. Опишіть методи нормування витрат матеріальних ресурсів

Нормування витрати матеріальних ресурсів - встановлення планової міри матеріальних витрат на виробництво одиниці продукції або об'єму робіт. Норми витрати матеріальних ресурсів характеризують міру виробничого вжитку сировини, матеріалів, палива і інших елементів, складових предмети праці.

В практиці використовуються 3 основних методу Н. р. м. р.: аналітично-розрахунковий, дослідно-виробничий і звітно-статистичний. Аналітично-розрахунковий метод найбільш прогресивний і науково обгрунтований. Він базується на поєднанні строгих техніко-економічних розрахунків величини матеріальних витрат з аналізом виробничих умов і резервів економії матеріальних ресурсів. Дослідно-виробничий метод застосовується, коли неможливо провести прямі технічні розрахунки норм з необхідною точністю, вони вводяться на основі дослідних випробувань величини матеріальних витрат у виробничих або лабораторних умовах. Звітно-статистичний метод найменш обгрунтований, з його допомогою норми встановлюються на черговий плановий період за звітно-статистичними даними про фактичну питому витрату матеріалів за минулий період.

В різних галузях промисловості і стосовно різних матеріалів методика розрахунку норм має свої особливості. Проте у всіх випадках в процесі нормування повинні визначатися безпосередньо корисна (чистовий) витрата матеріалів, технологічні відходи і інші втрати.

Розробка норм здійснюється безпосередньо на підприємствах, а їх узагальнення по галузі і контроль за дотриманням — в промислових об'єднаннях міністерствах і відомствах.