2. Інноваційна форма інвестування

Інновація – це використання новизни у вигляді нових технологій, видів продукції і послуг, нових форм організації виробництва, обслуговування і управління.

Інновація(за міжнародними стандартами)- це кінцевий підсумок інноваційної діяльності, що отримала втілення у вигляді нового або вдосконаленого продукту, нового або вдосконаленого технологічного процесу, які використовуються у практичній діяльності або у новому підході до надання соціальних послуг.

Інновації (згідно ЗУ «про інноваційну діяльність»)- це новостворені і/або вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також організ-тех рішення виробничого, адміністративного, комерційного характеру, які суттєво поліпшують структуру чи якість виробництва .

Інноваційні діяльність- це форма інвестиційної діяльності, тобто в цьому випадку інвестування відбувається з метою впровадження досягнень науки і техніки у виробничій і соціальній сфері.

Інноваційна діяльність охоплює:

1)випуск і розподіл принципово нових видів техніки і технологій

2)міжгалузеві структурні зрушення

3)реалізація довготермінових наук-техн програм, які мають великі терміни окупності

4)фінансування фундаментальних досліджень з метою досягнення якісних змін у виробництві

5)розроблення і впровадження нових ресурсозберігаючих технологій, які спрямовані на поліпшення економ і екологічного стану

Інноваційний процес- підготовка, обґрунтування, освоєння і контроль за впровадженням інвестицій у нововведення

Особливості інноваційного процесу: 1)циклічність,2)поетапна реалізація нововведень і винятково високий ступінь ризику, що пов'язані з низькою вирогідністю успішного втілення нової ідеї.

Властивості інновацій: 1)їхня новизна,2)виробнича застосовність,3)має обов’язково відповідати запитам споживачів

Класифікації інновацій:

1)за мірою новизни:радикальні(пов’язані з відкриттям, винаходами і є основою розвитку науки і техніки),поліпшувальні(реалізують винаходи середньої важливості), модифікаційні(спрям. на часткове поліпшення застарілих методів реалізації виробництва, техніки і технологій)

2)за сферами використання: інновації орієнтовані на виробництво і використання нових продуктів і послуг або нових матеріалів, технологічні(спрямовані на створення і застосування нових технологій), комплексні(є поєднаннями різних інновацій)

3)за масштабами використання: галузеві, міжгалузеві, регіональні, у межах підприємства

4)за причинами виникнення: реактивні(забезпечує виживання фірми і здійснюється як реакція на нововведення конкурентів), стратегічні(їхня реалізація має попереджувальний характер з метою здобуття конкурентних переваг у перспективі)

5) за ефективністю:економічні, соціальні, екологічні.

3.Інноваційна діяльність в Україні

Перед Укр. стоїть завдання підвищити якість ек. зростання на тільки завдяки сировинним галузям та експорту їх продукції, але і внаслідок наукомістких чинників, тобто саме інновацій мають стати основою ек. зростання.

Суттєвою проблемою Укр. є зниження рівня фінансування науково-дослідних робіт на відтік висококваліфікованих кадрів, занепад наукових шкіл, руйнування науково-тех. бази.

Головними чинниками , які перешкоджають веденню інноваційної д-сті:

• нестача власних коштів на п-твах;

• недостатня фін. підтримка держави;

• високий ек. ризик;

• великий термін окупності;

• недосконалість законодавчої бази;

• відсутність співробітництва х наук. організації;

• нестача інформації щодо нових технологій.

• Головне завдання створення нац.. інноваційних систем є консолідація зусиль законодавчої і виконавчої влади, наукових і бізнесових можливостей для комплексного вирішення стратегічних і тактичних проблем формування нац. іннов. с-ми.