Тема 6. Марксистська філософія.
1. Теоретичним джерелом марксистської філософії є:
а) філософія А. Бергсона і Ф. Ніцше;
б) філософія Б. Спінози і Т. Гоббса;
в) філософія Г. Гегеля і Л. Фейєрбаха;
г) філософія Ф. Прокоповича і Г. Сковороди.
2. Оберіть один або декілька варіантів правильних суджень:
а) марксистська філософія є етапом у розвитку світової філософії;
б) тільки марксистська філософія наукова;
в) марксистська філософія є засобом обману людей;
г) марксистська філософія – філософія тільки колишнього Радянського Союзу.
3. Який напрям властивий марксистській філософії:
а) діалектико-матеріалістичний;
б) метафізико-матеріалістичний;
в) діалектико-ідеалістичний;
г) метафізико-ідеалістичний?
4. Трьома складовими марксизму як вчення є:
а) філософія, політична економія, науковий соціалізм;
б) номіналізм, реалізм, сенсуалізм;
в) технократизм, інструменталізм, прагматизм.
5. Діалектичний матеріалізм – це:
а) майстерність мовного спілкування людей;
б) наука про загальні закони розвитку природи, суспільства та свідомості людей;
в) еклектична сукупність ідей та теорій;
г) інструмент відкидання під час обговорення тієї чи іншої проблеми.
6. Історичний матеріалізм – це вчення:
а) про окремі історичні події;
б) про загальні закони розвитку суспільства;
в) про історію будь-якої держави;
г) про історію матеріального виробництва.
7.
Призначенням соціальної революції є:
а) державний політичний переворот;
б) перехід до нової, більш прогресивної, суспільно-економічної формації;
в) реставрація суспільно-економічної формації, що була у минулому.
8. Об'єктивними умовами соціальної революції є:
а) суперечності у способі виробництва у формі конфлікту між продуктивними силами і виробничими відносинами;
б) революційна ситуація;
в) керівництво революційними масами з боку політичної партії;
г) наявність політичних революційних лідерів.
9. Соціальна революція за своєю сутністю є:
а) зміною влади;
б) створенням нової політичної системи;
в) приведенням виробничих відносин у відповідність із продуктивними силами;
г) заміною політичних лідерів у владних структурах.
10. Історична необхідність – це:
а) доля людини;
б) доля суспільства;
в) розвиток суспільства за об'єктивними законами;
г) залежність розвитку суспільства від окремих політичних лідерів.
11. Матеріалістичне розуміння історії – це розвиток суспільства:
а) як природничо-історичний процес змін суспільно-економічних формацій;
б) за "суспільним договором";
в) за волею окремих великих особистостей.
12. Головною теоретичною роботою К. Маркса є:
а) "Тезиси про Фейєрбаха"; г) "Класова боротьба у Франції";
б) "Капітал"; д) "Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта".
в) "Критика Готської програми";
Тема 7. Сучасна філософія.
1. Які основні напрями у філософії XX–XXI ст.:
а) раціоналізм; г) реалізм;
б) номіналізм; д) ірраціоналізм;
в) емпіризм; є) гедонізм?
2. Які основні течії емпіризму у філософії XX–XXI ст.:
а) позитивізм; г) марксизм;
б) емпіріокритицизм; д) неогегельянство?
в) неопозитивізм;
3. Які основні течії ірраціоналізму у філософії XX–XXI ст.:
а) марксизм; г) феноменологія;
б) постпозитивізм; д) "філософія життя"?
в) неофрейдизм;
4. Творцем "філософії всеєдності" є:
а) М.В. Ломоносов; в) В.С. Соловйов;
б) П.Я. Чаадаєв; г) М.О.Бердяєв.
5. Спочатку людина "діє" подумки, а потім уявну модель реалізує практично, витрачаючи фізичні зусилля. Чи може людина створити нову дійсність лише подумки:
а) не може; б) може?
6. Визначте відповідність типу світогляду його змістові:
а) міфологічний світогляд; 1) здоровий глузд;
б) релігійний світогляд; 2) теоретичне світорозуміння;
в) філософський світогляд. 3) антропоморфізм.
7. Хто з цих філософів є ірраціоналістом:
а) Р. Декарт; г) А. Бергсон;
б) Л. Шопонгауер; д) П. Копнін?
в) Ф. Ніцше;
8. Автором праці "Світ як воля і уявлення" є:
а) Ф. Бекон; в) А. Шопенгауер;
б) І. Кант; г) М. Грушевський.
9. Які з цих праць належать Ф. Ніцше:
а) "Так говорив Заратустра"; в) "Левіафан"?
б) "По той бік добра і зла";
10. Предметом ірраціоналізму є:
а) досвід; г) воля;
б) інстинкти; д) інтуїція.
в) розум;
11. Для досліджень, що проводять ірраціоналісти, характерне:
а) несвідоме; в) позасвідоме.
б) свідоме;
12. У якій філософській течії працював А. Бергсон:
а) структуралізм; в) прагматизм;
б) інтуїтивізм; г) персоналізм?
13. У якій філософській течії працював А. Шопенгауер:
а) волюнтаризм; в) релятивізм;
б) гедонізм; г) персоналізм?
14. Ключовим поняттям у прагматизмі є:
а) корисність; в) переконаність.
б) відвертість;
15. Ключовим поняттям у герменевтиці є:
а) пророкування; в) відчування.
б) розуміння;
16. Хто з філософів заснував феноменологію:
а) Г. Гегель; в) К. Ясперс;
б) Ф. Ніцше; г) Е. Гуссєрль?
17. Релігійна філософія вбачає можливість поліпшення життя людей шляхом:
а) їх морального вдосконалення;
б) реформування зовнішніх умов їх існування;
в) підвищення авторитету церкви.
18. Творчість, за М. Бердяєвим, – це засіб:
а) усвідомлення волі, процес продовження утворення світу;
б) самовираження духовного світу людини;
в) формування гармонійної особистості.
19. Оберіть правильне твердження:
а) "Філософія є логічне пояснення" (Л. Вітгенштейн);
б) "Філософія є не вчення, а діяльність" (Л. Вітгенштейн);
в) "Філософія – це супутниця та молочна сестра релігії" (Ібн-Рушд);
г) "Філософія – теоретичне світорозуміння" (О. Спіркін).
20. Які основні досягнення філософії XX ст.:
а) вивчення окремої людини, на відміну від вивчення великої маси людей;
б) відкриття і дослідження несвідомого у структурі особистості;
в) підтвердження факту маніпулювання суспільною
свідомістю;
г) доказ негативних наслідків науково-технічної революції;
д) підтвердження ролі діалектики як всезагального методу пізнання і дії;
е) всі відповіді правильні?
21. Які основні течії раціоналізму у філософії XX–XXI ст.:
а) феноменологія; г) марксистська філософія;
б) неокантіанство; д) неотомізм?
в) неогегельянство;
22. Методом дослідження неопозитивізму є:
а) майєвтика; в) індукція;
б) верифікація; г) моделювання.
23. Критерієм моралі у прагматизмі є:
а) категоричний імператив; в) утилітаризм;
б) гедонізм; г) соціальній прогрес.
24. Пантеїзм – це вчення:
а) про Бога як творця світу і людей;
б) про створення богів людьми;
в) про тотожність бога і природи;
г) про відсутність у світі богів.