1. Більшість аналітичних моделей рішень все ще розробляються за допомогою Microsoft Excel та VBA. Типовими замовниками таких рішень є органи з реєстрації або національні агентства з оцінювання технологій, на зразок Національного інституту якості медичної допомоги у Великобританії та німецького інституту DIMDI, а також фармацевтична промисловість.

3. Вимоги до it-cередовища

Ключовим завданням ІТ-стратегії є створення безпечної і надійної мережної інфраструктури організації та впровадження єдиних стандартів взаємодії (в ідеалі — узгодження цих стандартів із зовнішніми стандартами, в тому числі тими, що застосовуються на інших рівнях системи охорони здоров'я). Зокрема, для обміну даними може використовуватися відкритий формат даних, подібний до XML (eXtensible Markup Language).

Стратегія створення інформаційного середовища для системи охорони здоров'я передбачає:

• встановлення стандартів для всіх систем, що забезпечить обмін даними, взаємодію цих систем та їхню захищеність;

• розділення інформації для виконання вимог безпеки, а також з метою відокремлення конфіденційної інформації від доступної для всіх;

• вибір моделі метаданих, яка забезпечить однакову інтерпретацію даних, що зберігаються в різних системах, а також взаємодію із зовнішніми середовищами, зокрема обмін інформацією між підрозділами та іншими установами;

• встановлення балансу між централізованим та розподіленим керуванням і розташуванням систем і даних без втрати належного рівня доступу, безпеки та гнучкості;

• забезпечення можливості спільного використання інформації користувачами, які мають відповідні уповноваження в системі;

• використання наявних інформаційних активів і систем завдяки інтеграції та інтероперабельності компонентів системи;

• забезпечення гнучкості та спроможності оперативно реагувати на зміни, зокрема можливість масштабування системи відповідно до зростання вимог та кількості користувачів;

• досягнення прийнятних показників загальної вартості володіння.

Ця стратегія має бути спрямована не лише на визначення вимог охорони здоров'я, які постійно змінюються та яким потрібно відповідати, а й мати на меті створення такого спільного середовища, яке характеризуватиметься спроможністю до адаптації і гнучкістю, необхідною для задоволення майбутніх потреб. Загалом, останнім часом відбулася зміна підходів до розробки та підтримки інформаційних систем. Це дає можливість створювати більш пристосовані до поточних і майбутніх потреб системи.

Класифікація медичних інформаційних систем.

Класифікація МІС базується на ієрархічному принципі і відповідає багаторівневій структурі системи охорони здоров'я, як галузі, що містить:

• базовий (клінічний) рівень (лікарі різного профілю);

• рівень лікувально-профілактичних установ (поліклініки, стаціонари, диспансери, швидка допомога тощо);

• територіальний рівень (профільні та спеціалізовані медичні служби і регіональні органи управління);

• державний рівень (державні установи і органи управління).

Зазвичай системи кожного рівня класифікують за функціональним принципом, тобто за цілями і завданнями, які розв’язуються системою.

Медичні інформаційні системи базового рівня

МІС базового рівня представлені системами інформаційної підтримки технологічних процесів (медико-технологічні ІС). Системи цього класу призначені для інформаційного забезпечення прийняття рішень в професійній діяльності лікарів різних спеціальностей. Основна їх мета – комп’ютерна підтримка роботи лікаря денного стаціонару, гігієніста, лаборанта та ін. Вони дозволяють підвищити якість профілактичної і лікувально – діагностичної роботи, особливо в умовах масового обслуговування при недостачі часу і кваліфікованих спеціалістів.

За завданнями які розв’язуються, медико-технологічні ІС можна розділити на такі групи:

• інформаційно-довідкові системи ;

• консультативно – діагностичні системи

• приладо-комп’ютерні ;

• автоматизовані робочі місця (АРМ) спеціалістів