- •Міністерство охорони здоров’я України
- •Методичні рекомендації
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі заняття:
- •3. Базовий рівень підготовки
- •Теоретичні матеріали
- •Стан і проблеми впровадження медичних іс в Україні
- •Лікарні Лікарні та групи лікарень стикаються з багатьма перепонами, що заважають впровадженню електронних засобів у процес медичного обслуговування. Серед них:
- •Система медичного страхування
- •Постачальники послуг з управління охороною здоров'я
- •Мобільність медичних інформаційних систем
- •Вимоги до it-cередовища
- •Класифікація медичних інформаційних систем.
- •Медичні інформаційні системи базового рівня
- •Медичні інформаційні системи рівня лікувально – профілактичних установ
- •Медичні інформаційні системи територіального рівня.
- •Медичні інформаційні системи державного рівня.
Медичні інформаційні системи рівня лікувально – профілактичних установ
МІС рівня лікувально-профілактичних установ представлені такими основними групами:
Інформаційні системи консультаційних центрів ;
Банки інформації медичних установ і служб ;
Персоніфіковані регістри;
Скрінінгові системи;
Інформаційні системи лікувально-профілактичних установ;
Інформаційні системи науково-дослідних інститутів та вузів.
Інформаційні системи консультативних центрів призначені для забезпечення функціонування відповідних підрозділів та інформаційної підтримки лікарів при консультуванні, діагностиці і прийнятті рішень у випадку невідкладних станів
Інформаційні системи консультативних центрів поділяються на:
лікувальні консультативно-діагностичні системи для служб швидкої і невідкладної допомоги;
системи для дистанційного консультування і діагностики невідкладних станів в педіатрії та інших клінічних дисциплінах.
Банки інформації медичних установ і служб містять дані про якісний і кількісний склад працівників установ, прикріпленого населення, основні статистичні дані, характеристики районів обслуговування та ін. необхідні дані.
Персоніфіковані регістри (банки і бази даних) - це різновид інформаційно-довідкових систем, що містять інформацію з формалізованої історії хвороби чи амбулаторної картки. Регістри забезпечують дільничним, сімейним лікарям, спеціалістам, ординаторам та ін. можливість швидкого отримання необхідної інформації про пацієнта, контролю за динамікою хвороби, якості лікувально-профілактичних заходів
Скрінінгові системи призначені для проведення долікарського профілактичного огляду населення а також для формування груп ризику і виявлення хворих, що потребують допомоги спеціалістів.
Скрінінг здійснюється на основі розроблених анкетних карт чи прямого діалогу пацієнта з комп’ютером.
Задачі, що розв’язується подібними інформаційними системами на рівні амбулаторного закладу, формулюються наступним чином:
підвищення медичної ефективності профілактичних оглядів по всім основним профілям патології (в 6-10 разів) і перехід від формальної звітності до реального кількісного контролю здоров’я.
Отримання спектру здоров’я не лише окремого пацієнта, а й колективів людей, і відповідно виявлення в інтегральних профілях негативних причин, безпосередньо пов’язаних з особливостями життя даного колективу;
Своєчасне виявлення захворівши (на ранніх стадіях захворювання), проведення і реальна оцінка якості слідуючи лікувальних і реабілітаційних заходів.
Найважливішим різновидом скрінінгових систем є автоматизовані системи профілактичних оглядів населення. Основним завданням цих систем є виявлення пацієнтів, що потребують направлення до лікарів спеціалістів
Інформаційні системи лікувально-профілактичних установ (ІС ЛПУ) - це інформаційні системи, що базуються на об'єднанні всіх інформаційних потоків в єдину систему і забезпечують автоматизацію різних видів діяльності установи. У відповідності з видами ЛПУ зазвичай розрізняють програмні комплекси інформаційних систем: “Стаціонар”, “Поліклініка”, “Швидка допомога”. Вихідна інформація таких систем використовується як для розв’язання завдань управління відповідної ЛПУ, так і для розв’язання задач системами вищих рівнів.
Господарська (організаційна) підсистема розв’язує задачі управління потоками хворих, в тому числі оптимізації і завантаження всіх видів ресурсів. Функціонування підсистеми забезпечується комп’ютеризацією робочих місць персоналу регістратури, диспетчерів, медстатистика. Оперативна інформація про рух хворих і ліжковому фонді в стаціонарах, відвідуваності в поліклінічних установах дозволяє підвищити ефективність розв’язання проблем очікування, черг, вибору пріоритетів.
Фінансово-економічна і адміністративно-управлінська сторони діяльності ЛПУ охоплюються адміністративною підсистемою.. Підсистема дозволяє вирішувати такі задачі управління, як контроль за діяльністю різноманітних підрозділів, аналіз об’єму і якості роботи лікарів, динаміку показників здоров'я закріпленого контингенту, контроль за плановими строками спостережень диспансерних груп і строками лікування в стаціонарі, завдання кадрової і фінансово-економічної політики установи.
Інформаційні системи лікувально-профілактичних установ поділяються на
Інформаційні системи поліклінічного обслуговування
Госпітальні інформаційні системи (ГІС)
Інформаційні системи поліклінічного обслуговування призначені для інформатизації діяльності амбулаторно-поліклінічної установи (АПУ). Основною характерною відмінністю ІС амбулаторно-поліклінічної установи є опора на базу даних населення, приписаного до АПУ, і переважно рішення організаційних, фінансових і адміністративно-управлінських задач.
Комплекс інформаційної підсистеми ЛПУ може включати в себе три основні підсистеми:
Ще одним різновидом ІС ЛПУ є госпітальні інформаційні системи, які будуть розглянуті пізніше.
Інформаційні системи для науково-дослідницьких інститутів (НДІ) та вузів розв’язують три основні задачі: інформатизацію технологічного процесу навчання, науково-дослідної роботи та управлінської діяльності НДІ та вузів. Реалізація задач забезпечується відповідно інформаційними системами медико-біологічних досліджень, комп’ютерними системами навчання та інформаційними системами НДІ та вузів
