- •1.1 Забезпечення безпеки праці на основі комплексного підходу державної політики в галузі охорони праці
- •1.2 Обов'язки щодо створення на підприємствах умов праці, що відповідають нормативно-правовим актам з охорони праці
- •1.3 Відповідальність за порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •1.4 Служба охорони праці на підприємстві
- •2.1 Навчання з охорони праці
- •2.2 Обов’язки роботодавця (керівника) щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обов’язки працівників
- •2.3 Обов'язки посадових осіб і спеціалістів за виконання функцій з охорони праці
- •2.4 Методи пропаганди і стимулювання з охорони праці
- •3.1 Поняття управління охороною праці
- •3.2 Суб'єкти державного управління охороною праці в Україні
- •3.3 Формування травматизму в Україні
- •3.4 Умови праці та фактори, що їх визначають
- •4.1 Напрямки управління охороною праці
- •4.2 Державна політика управління охороною праці
- •4.3 Реформування у сфері управління охороною праці
- •4.4 Завдання та функції управління охороною праці
- •5.1 Організаційна структура суоп і критерії ефективності її функціонування
- •5.2. Управління охороною праці на державному рівні
- •5.3 Повноваження Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду ( Держгірпромнагляд )
- •5.4 Структура органів управління охороною праці в галузях промисловості
- •5.5 Повноваження міністерств та центральних органів державної виконавчої влади щодо охорони праці
- •5.6 Управління охороною праці на регіональному рівні
- •6.1 Система управління охороною праці (суоп) на підприємстві
- •6.2 Функціонування суоп на підприємстві
- •6.3 Організація управління охороною праці на підприємстві
- •6.4 Основні завдання і функції суоп на виробництві
- •7.1 Методи управління в суоп на виробництві
- •7.2 Задачі управління охороною праці
- •7.3 Прогнозування та планування роботи з охорони праці
- •7.4 Контроль за станом охорони праці та функціонуванням суоп
- •7.5 Показники ефективності функціонування суоп підприємства
- •8.1 Організаційно-методична робота з управління охороною праці на підприємстві
- •8.2 Основні функції і повноваження служби охорони праці на підприємстві
- •8.3 Професійний добір, навчання і регламентація з питань охорони праці в рамках суоп
- •8.4 Форми контролю за станом охорони праці на підприємстві в рамках суоп
- •8.5 Функціональні обов’язки працівників і керівників щодо виконання вимог охорони праці
- •8.6 Державний нагляд і громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •Список джерел
- •Курс лекцій
- •«Управління охороною праці»
8.4 Форми контролю за станом охорони праці на підприємстві в рамках суоп
До основних форм контролю за станом охорони праці в рамках СУОП підприємства відносяться: оперативний контроль; відомчий контроль, що проводиться службою охорони праці підприємства; адміністративно-громадський багатоступеневий контроль. Крім цих видів контролю, існує відомчий контроль вищих господарських органів, державний нагляд та громадський контроль за охороною праці, які розглядаються окремо.
Оперативний контроль з боку керівників робіт і підрозділів підприємства проводиться згідно із затвердженими посадовими обов’язками.
При цьому служба охорони праці контролює виконання вимог безпеки праці у всіх структурних підрозділах та службах підприємства.
Адміністративно-громадський багатоступеневий контроль є однією з найкращих форм контролю за станом охорони праці, але можливість його ефективного функціонування обумовлена наявністю співробітництва та взаєморозуміння між роботодавцем і профспілками підприємства. Цей контроль проводиться на кількох (як правило – трьох) рівнях. На першій ступені контролю начальник виробничої дільниці (майстер) спільно з громадським інспектором профгрупи щоденно перевіряють стан охорони праці на виробничій дільниці. На другій ступені — начальник цеху спільно з громадським інспектором та спеціалістами відповідних служб цеху (механік, електрик, технолог) два-чотири рази в місяць перевіряють стан охорони праці згідно з затвердженим графіком. На третій ступені контролю щомісячно (згідно із затвердженим графіком) комісія підприємства під головуванням керівника (роботодавця) перевіряє стан охорони праці на підприємстві. До складу комісії входять: керівник служби охорони праці, голова комісії з охорони праці профкому, керівник медичної служби, працівник пожежної охорони та головні спеціалісти підприємства (головні технолог, механік, енергетик). Результати роботи комісії фіксуються в журналі третьої ступені контролю і розглядаються на нараді. За результатами наради видається наказ по підприємству.
В комбінатах, об‘єднаннях тощо може проводитись четверта та п'ята ступені адміністративно-громадського контролю.
8.5 Функціональні обов’язки працівників і керівників щодо виконання вимог охорони праці
Забезпечення безпечних і здорових умов праці на виробництві неможливе без знання і виконання працівниками всіх вимог НПАОП, що стосуються їхньої роботи, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням, використання засобів захисту, додержання правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, співробітництва з роботодавцем у справі охорони праці.
Обов’язком працівника насамперед є старанне ставлення до усіх видів навчання (інструктажу), які проводить роботодавець по вивченню вимог нормативних актів з охорони праці, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва. Кожен працівник повинен знати, що Закон «Про охорону праці» забороняє допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці. Якщо роботодавець не дотримується строків проведення чергового навчання (інструктажу), то працівник має право про це нагадати відповідному керівникові, а на прохання працівника проводиться додатковий інструктаж з питань охорони праці. Після навчання (інструктажу) працівник повинен отримати інструкцію з охорони праці за його професією.
Запорукою попередження більшості аварій i нещасних випадків на виробництві є неухильне дотримання працівниками вимог безпеки праці. Порушення технологічного процесу, правил дорожнього руху, незастосування засобів індивідуального чи колективного захисту або недотримання інших вимог безпеки праці рано чи пізно приведе до тяжких наслідків. Тому невипадково у ст. 34 Закону «Про Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві ...» вказано, що якщо нещасний випадок трапився внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги може зменшуватися до 50 відсотків.
Більше того, до Кодексу України про адміністративні правопорушення внесені доповнення про накладення штрафу на працівників за порушення вимог НПАОП або невиконання законних вимог службових ociб органів нагляду щодо усунення порушень законодавства про охорону праці.
Під час роботи працівники повинні користуватися відповідними ЗІЗ. Роботодавець зобов’язаний не допускати до роботи працівників, які відмовляються користуватися необхідними засобами індивідуального чи колективного захисту.
Уci працюючі повинні бути ознайомлені з колективним договором.
У колективному договорі, як правило, містяться зобов’язання працівників ретельно вивчати вимоги НПАОП, виконувати встановлений порядок безпечного виконання робіт відповідно до конкретних обов’язків та професій, а також правила поведінки на території підприємства i робочих місцях; брати активну участь i проявляти ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня охорони праці, вносити раціоналізаторські та інші пропозиції з цих питань тощо. Невиконання працівником вимог НПАОП є порушенням трудової дисципліни, яке тягне за собою застосування до порушника дисциплінарних стягнень (догана, звільнення з роботи).
Згідно зі ст. 17 Закону «Про охорону праці» та ст. 169 КЗпП України працівники при прийнятті на роботу i протягом трудової діяльності на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, повинні проходити попередній i періодичний медичні огляди. Перелік професій, працівники яких підлягають медичному огляду затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 р. № 559, а термін i порядок його проведення – наказом МОЗ від 31.03.1994 р. № 45 за погодженням з Держгірпромнагляд за охороною праці, Miнпраці, Міністерством соціального захисту України i Федерацією профспілок України.
Усі особи молодше вісімнадцяти років, незалежно від того, на яких роботах вони будуть працювати, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду i в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові.
Якщо працівник вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язане з умовами праці, то на його прохання або за ініціативою роботодавця може проводитися позачерговий медичний огляд.
Працівники, які ухиляються від проходження обов’язкового медичного огляду, можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності i відсторонені від роботи без збереження заробітної плати.
Співробітництво працівника з власником у справі охорони праці – це перш за все вжиття особисто працівником посильних заходів щодо усунення будь-якої загрозливої виробничої ситуації, яка може викликати нещасний випадок або аварію, вимога до відповідних служб підприємства щодо забезпечення працюючих засобами індивідуального і колективного захисту, проведення ремонту устаткування, повідомлення свого керівника або іншої посадової особи про небезпеку для життя i здоров’я працівників, інших громадян, навколишнього середовища тощо.
Сумлінне та ініціативне співробітництво працівника з роботодавцем у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, бездоганне виконання вимог нормативних актів з питань охорони праці, обов’язків за трудовим та колективним договором може бути підставою для заохочення працівника, надання йому переваг та пільг, передбачених правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором, існуючою на підприємстві системою управління охороною праці.
Стимулювання діяльності з охорони праці спрямовано на створення зацікавленості працівників в забезпеченні здорових та безпечних умов праці. Стимулювання передбачає як моральні та матеріальні заохочення, так і покарання за невиконання покладених на конкретну особу зобов’язань стосовно безпеки праці або порушення вимог щодо охорони праці. До числа заохочувальних заходів належать премії, винагороди за виконану роботу, винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці тощо.
