- •1.1 Забезпечення безпеки праці на основі комплексного підходу державної політики в галузі охорони праці
- •1.2 Обов'язки щодо створення на підприємствах умов праці, що відповідають нормативно-правовим актам з охорони праці
- •1.3 Відповідальність за порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •1.4 Служба охорони праці на підприємстві
- •2.1 Навчання з охорони праці
- •2.2 Обов’язки роботодавця (керівника) щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обов’язки працівників
- •2.3 Обов'язки посадових осіб і спеціалістів за виконання функцій з охорони праці
- •2.4 Методи пропаганди і стимулювання з охорони праці
- •3.1 Поняття управління охороною праці
- •3.2 Суб'єкти державного управління охороною праці в Україні
- •3.3 Формування травматизму в Україні
- •3.4 Умови праці та фактори, що їх визначають
- •4.1 Напрямки управління охороною праці
- •4.2 Державна політика управління охороною праці
- •4.3 Реформування у сфері управління охороною праці
- •4.4 Завдання та функції управління охороною праці
- •5.1 Організаційна структура суоп і критерії ефективності її функціонування
- •5.2. Управління охороною праці на державному рівні
- •5.3 Повноваження Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду ( Держгірпромнагляд )
- •5.4 Структура органів управління охороною праці в галузях промисловості
- •5.5 Повноваження міністерств та центральних органів державної виконавчої влади щодо охорони праці
- •5.6 Управління охороною праці на регіональному рівні
- •6.1 Система управління охороною праці (суоп) на підприємстві
- •6.2 Функціонування суоп на підприємстві
- •6.3 Організація управління охороною праці на підприємстві
- •6.4 Основні завдання і функції суоп на виробництві
- •7.1 Методи управління в суоп на виробництві
- •7.2 Задачі управління охороною праці
- •7.3 Прогнозування та планування роботи з охорони праці
- •7.4 Контроль за станом охорони праці та функціонуванням суоп
- •7.5 Показники ефективності функціонування суоп підприємства
- •8.1 Організаційно-методична робота з управління охороною праці на підприємстві
- •8.2 Основні функції і повноваження служби охорони праці на підприємстві
- •8.3 Професійний добір, навчання і регламентація з питань охорони праці в рамках суоп
- •8.4 Форми контролю за станом охорони праці на підприємстві в рамках суоп
- •8.5 Функціональні обов’язки працівників і керівників щодо виконання вимог охорони праці
- •8.6 Державний нагляд і громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •Список джерел
- •Курс лекцій
- •«Управління охороною праці»
3.1 Поняття управління охороною праці
Охорона праці – складна, багатофункціональна система, що має свою специфічну мету, завдання та засоби їх вирішення. Вона покликана захищати працюючих на виробництві від його негативних факторів, зберігати їх здоров’я і високу працездатність. Тому основною метою управління охороною праці є вдосконалення організації роботи із забезпечення безпеки праці, зниження травматизму та аварійності на основі вирішення комплексу завдань щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві, надання лікувально-профілактичного і санітарно-побутового обслуговування працюючих.
Під управлінням охороною праці розуміють планомірний процес впливу на виробничу систему для отримання заданих показників, що характеризують здоровий стан умов праці.
Управління охороною праці має орган і об’єкт управління, вхідну і вихідну інформацію, прямий і зворотній зв’язок з виробництвом.
Принципову схему процесу управління охороною праці зображено на рис. 3.1.
-
Охорона праці в
Розвинутих країнах
|
Аналіз стану подібних об’єктів в Україні |
|
|---|---|---|
|
|
|
Формування завдань |
Вимоги за-конодавства до охорони праці |
-
Заставлення чинників
|
Вироблення управлінських дій |
|||
|---|---|---|---|---|
|
Контроль стану ОП в Україні |
|
||
|
|
|||
Контроль виконання Управлінських дій |
-
Реалізація управлінських дій
-
Охорона праці в Україні
Z1 Zn
Рис. 3.1– Узагальнена блок-схема СУОП на державному рівні
Управління охороною праці можна уявити як безперервний процес дій, що включає:
– оцінку параметрів умов праці;
– формування мети і постановку завдань;
– розробку програм з охорони праці;
– реалізація програм та оцінка їх ефективності;
– стимулювання виконавців.
Управління охороною праці можна охарактеризувати також як розробку, прийняття та реалізацію рішень, спрямованих на досягнення безпеки на виробництві, у т.ч. створення здорових і безпечних умов праці.
Об’єктом управління охороною праці є стан умов праці на робочих місцях. У ширшому розумінні об’єкт управління охороною праці – це діяльність функціональних служб і структурних підрозділів із забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках і на підприємстві в цілому.
У вирішенні різноманітних завдань у сфері управління охороною праці беруть участь як державні органи, так і безпосередньо керівники підприємств, структурних підрозділів, профспілкових організацій.
В умовах роздержавлення, утворення великої кількості суб’єктів підприємницької діяльності з різними формами власності роль держави у вирішенні завдань охорони праці суттєво зростає. Держава виступає гарантом створення безпечних та нешкідливих умов праці для працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності.
Основними структурними елементами СУОП є:
– об'єкт управління, тобто система охорони праці на конкретному підприємстві, в об'єднанні, регіоні, Україні в цілому;
– елементи управління, що включають контроль стану об'єкта, вироблення управлінських дій та їх реалізацію, контроль за виконанням управлінських дій, аналіз стану подібних об'єктів, формування завдання охорони праці, порівняння показників.
Окрім управлінських дій, на стан охорони праці впливають різні збурюючи впливи Z1...Zn, що зумовлені реальними політичними та соціально-економічними процесами і часто носять випадковий, непередбачуваний характер, а іноді можуть бути і заздалегідь прогнозованими. До таких впливів, наприклад, належать структурні зміни в економіці, розвиток процесів роздержавлення, створення нових форм і методів господарювання, розвиток малого і середнього бізнесу, введення системи соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві тощо. Це дає змогу за допомогою прийняття відповідних управлінських рішень уникнути негативних наслідків чи підсилити позитивну дію того збурюючого впливу, якого зазнав об'єкт управління.
