Висновки

У системі підготовки випускників загальноосвітніх закладів до життя учнів навчають виробничій професії, соціальній адаптації, де суттєва роль належить математиці, у тому числі геометрії. Вона є однією з найбільш важких дисциплін у школах всіх видів. Особливо важко дається вивчення геометричного матеріалу учням з порушенням інтелекту. Найголовнішою вимогою сучасного навчання цих дітей елементам геометрії є усвідомлене оволодіння ними абстрактними геометричними поняттями, практичними вміннями, що необхідні у повсякденному житті і трудовій діяльності.

В результаті проведеного дослідження зроблено ряд висновків:

1. Дослідження багатьох вчених (П.Г.Тишина, І.М.Соловьєва, М.М.Нудельмана) обгрунтовують можливість і необхідність навчання дітей з інтелектуальною недостатністю основам наочної геометрії.

2. У розділі «Математика» «Програм для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей» передбачено вивчення учнями геометричного матеріалу на спеціально відведених уроках математики. Повторення знань і фор­мування графічних умінь і навичок відбувається на інших уроках математики.

Загальна спрямованість програми характеризується намаганням, насамперед, повною мірою використати пізнавальні можливості учнів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів та сприяти корекції їх розвитку в процесі навчання.

Враховуючи особливості пізнавальної діяльності розумово відсталих учнів, у кожній пояснювальній записці автори розкривають специфіку використання дидактичних принципів навчання, особливу увагу приділяючи корекційній спрямованості навчання: певне спрощення структури знань, певна уповільненість навчання, варіативність у змісті і способах подачі знань, опора на більш збережені функції дитини тощо.

До програми можна вносити зміни щодо послідовності вивчення окремих тем з урахуванням контингенту учнів, рівнів їх підготовки, потенційних можливостей. А передбачений резерв навчального часу вчитель може використовувати як додаткові години на теми, які з труднощами засвоюються учнями, або для узагальнення, систематизації і повторення матеріалу.

До завершення навчання за даною програмою учні мають отримати слідуючі знання з геометрії: уявлень про площинні та об'ємні геометричні фігури, їх властивості, основні величини (довжина, площа, об'єм); знання про метричну систему мір, про користування ви­мірювальними та креслярськими приладами.

3. Геометрична пропедевтика поділяє велику увагу розвитку просторового орієнтування у дітей як однієї з важливих умов успішного засвоєння геометричного матеріалу. Адже просторові уявлення і уява є метою і засобом викладання геометрії.

4. Розвиток просторового орієнтування у розумово відсталих дітей відбувається повільно, а недоліки і труднощі його формування зумовлені особливостями психофізичного розвитку (недорозвиток сприймання, мовлення, мислення, предметної діяльності тощо). Ці недоліки у дітей означеної категорії призводять до значних труднощів засвоєння загальноосвітніх предметів.

5. Для ефективності розвитку просторового орієнтування у розумово відсталих учнів необхідно використовувати завдання і вправи просторово-орієнтувального спрямування та включати їх у різні види практичної та розумової діяльності при збереженні систематизуючого значення за уроками математики; забезпечувати вербальне позначення просторових характеристик.

Система вправ з розвитку просторового орієнтування передбачає таку послідовність навчання: орієнтування “на собі”; засвоєння “схеми власного тіла”; орієнтування “на зовнішніх об’єктах”; виокремлення різних сторін предметів: передньої, задньої, верхньої, нижньої, бічної; засвоєння і застосування словесної системи звіту за основними просторовими напрямками; визначення розташування предметів в просторі “від себе”, коли вихідна точка відліку фіксується на самому суб’єкті; визначення власного положення в просторі (“точки стояння”) відносно різних об’єктів, точка відліку при цьому локалізується на іншій людині або на будь-якому предметі; визначення просторового розміщення предметів один відносно одного; визначення просторового розташування об’єктів при орієнтуванні на площині, тобто в двовимірному просторі; визначення їх розташування відносно одного і по відношенню до площини, на якій вони розташовані.

Високий рівень розвитку просторового орієнтування в значній мірі полегшує розумово відсталим учням процес вивчення геометричного матеріалу.