28. Дж.Локк про значення раннього початкового виховання дітей. Мета, зміст і методика фізичного, морального і розумового виховання дітей.

Світогляд Локка сформувався під впливом боротьби буржуазії проти феодально-королівської влади, близькості до англійського ліберального дворянства. Він був прихильником договірної теорії походження держави і теорії природного права. Відкидаючи вчення про вроджені ідеї, доводив, що в свідомості людей немає вроджених ідей і уявлень, що людина - "чиста дошка", а уявлення і поняття виникають під впливом предметів зовнішнього світу через органи чуттів. Більшість людей є такими, якими їх зробило виховання: добрими або злими, корисними або некорисними. Виховання не просто відіграє вирішальну роль, воно долає вплив спадковості, середовища, тому що ці чинники пасивні, а виховання - визначальне начало.

Мету виховання Дж. Локк вбачав у підготовці джентльмена (дитини з заможних верств), який уміє розумно і прибутково, не заважаючи іншим вести свої справи, мас здоровий дух у здоровому тілі й уміє поводитися в товаристві. Діти бідних верств населення його не обходили. Категорично виступаючи проти шкільної освіти, яку вважав відображенням аморального суспільства, він обстоював домашнє, індивідуальне виховання дітей. Для досягнення мети виховання, на його думку, необхідно забезпечити розвиток тіла, характеру й розуму. Дітей ще змалку слід фізично загартовувати і привчати зносити втому, незгоди, нестатки. Така система фізичного виховання є необхідною умовою формування "здорового духу в здоровому тілі".

Особливу роль у формуванні джентльмена Дж. Локк відводив моральному вихованню. З раннього віку дитину необхідно привчати і вправляти в умінні перемагати власні примхи, пристрасті, йти за тим, що схвалює розум. Головне завдання морального виховання полягає у формуванні в людини дисципліни духу, яка виховується обмеженнями. Розумове виховання Дж. Локк вважав менш актуальним. Уміння триматися в товаристві, діловитість, заповзятливість для нього важливіші за більшість знань, що їх дають європейські школи - без них джентльмен може обійтися. Метою навчання, за його переконаннями, є підготовка не вченого, а ділової людини. Тому необхідно сформувати здатність її розуму сприймати будь-яке знання, коли вона того захоче. Він запропонував програму реальної освіти, яка передбачала необхідну підготовку до дієвих занять у реальному світі, до комерційної діяльності. Радив вивчати реальні навчальні предмети і живу мову замість мертвих мов, вважаючи, що час, працю і зусилля слід витрачати на здобуття корисних і потрібних знань (англійської та французької мов, географії, малювання, математики, астрономії, філософії, історії, права, верхової їзди, танців, фехтування); пропонував вивчати бухгалтерію, ремесла (столярне, теслярське) і сільське господарство. На його думку, праця на свіжому повітрі сприяє зміцненню здоров'я, а ремесло завжди може знадобитися діловій людині, запобігає неробству. Методи навчання слід підбирати з таким розрахунком, щоб вони робили процес навчання цікавим і захоплюючим. Дітям треба показувати користь того, що вони вивчають.