2.2 Аналіз динаміки та структури нематеріальних активів вітчизняних підприємств

Для аналізу нематеріальних активів розробляють систему економічних показників, що характеризують статику (стан) і динаміку (рух) об'єкта, який вивчають. Особливе значення для аналізу мають показники ефективності використання нематеріальних об'єктів, що відображають рівень їх впливу на фінансовий стан і фінансові результати діяльності підприємства. На осно ві даних бухгалтерського балансу можна провести аналіз динаміки змін в обсязі нематеріальних активів усього і за видами за звітний період порівняно з даними базового періоду (табл. 1). Таблиця 1 Аналіз обсягу і динаміки нематеріальних активів

Таблиця 1 Аналіз обсягу і динаміки нематеріальних активів

Показники	Базовий рік	Звітний рік	Абсолютне відхилення	Темп зростання % до базового
Права користування природними ресурсами	850	740	-110	87,1
Права користування майном
Права на знаки для товарів і послуг
Права на об‘єкти промислової власності	2901	4438	1537	153,0
Авторські та суміжні з ними права	360	650	290	180,5
Гудвіл
Інші нематеріальні активи	26	40	14	153,0
РАЗОМ	4137	5868	1731	141,8

Як видно з даних таблиці 1, підприємство активно використовує у своїй роботі права на об'єкти промислової власності, результати інтелектуальної діяльності. Нематеріальні активи неоднорідні за своїм складом, характером використання чи експлуатації у процесі виробництва за рівнем впливу на фінансовий стан і результати господарської діяльності. Тому необхідний диференційований підхід до їх оцінювання. З цією метою проводять класифікацію і групування нематеріальних активів за різними причинами. Таким чином, з'являється можливість аналізу структури нематеріальних активів. Найважливішим для аналізу нематеріальних активів є аналітичне обстеження за видами, джерелами придбання, термінами корисного використання та за рівнем правової захищеності, престижності, ліквідності ризику вкладень капіталу в нематеріальні об'єкти. Для аналізу зміни структури нематеріальних активів за видами складають табл.2.

Таблиця 2. Аналіз структури нематеріальних активів

Показники	Базовий рік			Звітний рік			Відхилення
	Сума	У % до підсумку	Сума		У % до підсумку	Сума		У % до підсумку
Права користування природними ресурсами	850	20,5	740		12,6	-110		7,9
Права користування майном
Права на знаки для товарів і послуг
Права на об‘єкти промислової власності	2901	70,1	4438		75,5	1537		+5,5
Авторські та суміжні з ними права	360	8,7	650		11,1	290		2,4
Гудвіл
Інші нематеріальні активи	26	0,7	40		0,7	14		-
РАЗОМ	4137	100,0	5868		100,0	1731		-

З даних табл. 2 видно, що в структурі нематеріальних активів найбільшу питому вагу мають права на об'єкти промислової власності (більше 70%). Зростання рівня цього виду активів у звітному періоді можна оцінити позитивно, тому що ці вкладення спрямовані на вдосконалення якісних параметрів виробництва і продукції. Далі необхідно проаналізувати структуру вкладень в об'єкти промислової власності, виділити у їх складі найефективніші види. За аналогічною схемою (за формою табл. 2) проводять аналіз структури нематеріальних активів за іншими ознаками групування. При аналізі структури нематеріальних активів за джерелами надходження виділяють наступні групи об'єктів.

Нематеріальні активи - всього (тис. грн.), у тому числі: а) внесені засновниками; б) придбані за плату або в обмін на інше майно; в) одержані безпосередньо від фізичних і юридичних осіб; г) субсидії державних органів.

При аналізі структури нематеріальних активів за рівнем правової захищеності виділяють наступні групи об'єктів.

Нематеріальні активи - всього, (тис грн.), у тому числі захищені: а) патентами на винаходи; б) зареєстровані ліцензіями; в) свідоцтвами на корисну модель;

Показники	Строк корисного використання (років)												Разом
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	>10
Нематеріальні активи, тис. грн	-	690	-	-	3100	400	900	38	-	-	740	5868
У % до підсумку	-	11,8	-	-	52,8	6,8	15,3	0,7	-	12,6	100,0	-

г) патентами на промислові взірці; д) свідоцтвами на торгову марку; е) авторськими правами.

Для аналізу структури нематеріальних активів за термінами корисного використання складають таблицю (табл. 3).

Таблиця 3 Структура НМА за термінами корисного використання

3 табл. 3 видно, що середній термін корисного використання результатів інтелектуальної власності становить 5-7 років. У сучасних умовах достатнім є термін "життя" промислових новинок. Більше 10-річного терміну корисного використання мають нематеріальні активи: права на користування землею, природними та іншими ресурсами. У структурі нематеріальних активів їх питома вага становить 12,6%, що в умовах України є прийнятою величиною.

При аналізі структури вибуття нематеріальних активів об'єкти групують за наступними напрямками. Вибуло в звітному періоді нематеріальних активів - всього (тис. грн.), у тому числі через такі причини: а) списання після закінчення терміну служби; б) списання раніше встановленого терміну служби; в) продаж виняткових прав; г) безкоштовна передача нематеріальних об'єктів.

Престижність чи значимість нематеріальних об'єктів можна оцінити лише експертним шляхом. Існує багато чинників, що стримують реалізацію виняткових особливостей або властивостей, характерних для цих об'єктів. До таких чинників належать: несвоєчасність винаходу, дорожнеча, обмеження кола споживачів, недостатня правова захищеність. Тому експерти використовують як основний критерій престижності нематеріальних об'єктів спектр можливого корисного використання їх властивостей на трьох рівнях: міжнародному, загальнонаціональному, галузевому або регіональному.

Вкладення капіталу в нематеріальні активи за рівнем ліквідності і ризику можна оцінити за трьома категоріями: високоліквідні, обмежено ліквідні, низьколіквідні. Ця класифікація є відносною. Переважно вкладення капіталу в нематеріальні активи при оцінюванні ліквідності майна підприємства прийнято відносити до низьколіквідних, тобто їх реалізованість є нижчою за реалізованість основних і обігових активів. Тому при необгрунтованому збільшенні питомої ваги нематеріальних активів у майні підприємства структура балансу погіршується, знижуються показники поточної ліквідності, зменшується фондовіддача позаобігових активів і сповільнюється обіг всього капіталу.