- •Цілі невід'ємні числа . Операції над ними.
- •§ 1. Походження числа. Аксіома лічби. Історія розвитку натуральних чисел.
- •§ 2. Натуральне число . Властивості натуральних чисел.
- •Властивості натуральних чисел, що випливають із властивостей множин.
- •В ластивість рефлективності рівності і антирефлексивності нерівності.
- •2. Властивість симетричності рівності і несиметричності нерівності.
- •Властивість транзитивності рівності і нерівності.
- •§ 2. Властивості множини натуральних чисел. Число нуль. Множина цілих невід'ємних чисел.
- •§ 3. Додавання цілих невід'ємних чисел. Основні властивості додавання, їх наслідки.
- •Властивість монотонності додавання.
- •Властивість адитивності
- •§ 4. Віднімання цілих невід'ємних чисел. Зв'язок віднімання з додаванням
- •1. Щоб від даного числа відняти суму, досить відняти від нього послідовно кожний доданок:
- •§ 5. Множення цілих невід’ємних чисел. Основні властивості множення
- •§ 6. Ділення на множині цілих невід'ємних чисел
- •2. Скінченну множину а розбити на певне число еквівалентних між собою підмножин. Потрібно визначити потужнють цих підмножин.
- •1. Розподільна властивість ділення відносно суми. Щоб подиити суму на число, досить поділити на це число кожний доданок і добуті результати додати:
- •2. Розподільна властивість ділення відносно різниці. Щоб поділити різницю на число, досить поділити на це число зменшуване і від'ємник і від першого результату відняти другий:
- •4. Ділення числа на добуток. Щоб поділити деяке число на добуток, досить поділити це число на один із співмножників і знайдену частку поділити на другий співмножник::
- •§ 7. Відношення подільності на множині цілих невід'ємних чисел. Ділення з остачею.
- •§ 8. Ознаки подільності суми, різниці, добутку, частки та їх наслідки.
- •1) Для того щоб число ділилося на 2 обо на 5, необхідно і достатньо щоб на 2 обо на 5 ділилося число його одиниць (число, виражене його останньою цифрою).
1. Розподільна властивість ділення відносно суми. Щоб подиити суму на число, досить поділити на це число кожний доданок і добуті результати додати:
(а + b }: с = а : с + b: с. (1)
Доведения. Якщо рівність (1) правильна, то за означениям дії ділення має бути:
а + b = (а: с + b: с) • с = (за розподільним законом множення);
= (а: с) • с + (b: с) • с = а + b (за властивістю ділення, як дії, оберненої множенню).
Цю властивість можна поширити на будь-яке число доданків:
( а1 + а2 + …а n ) : b = а1 : b + а2 : b + …а n : b
Розподільна властивість дуже важлива: вона є теоретичною основою алгоритму ділення багатоцифрових чисел.
У початкових класах розподільну властивість розкривають на конкретних задачах.
3 а д а ч а. В одному сувої 12 м тканини, а в другому 15 м. 3 цієї тканини пошили плаття, витрачаючи на кожне по Зм. Скільки платтів пошили?
Розв'язують задачу двома способами, дістаючи при цьому різні, але еквівалентні між собою числові формули розв'язку:
1-й спосіб 2-й спосіб
х = (12 + 15): 3. х= 12:3+15:3.
В и с н о в о к. (12 + 15) : 3 = 12 : 3 + 15 : 3.
2. Розподільна властивість ділення відносно різниці. Щоб поділити різницю на число, досить поділити на це число зменшуване і від'ємник і від першого результату відняти другий:
(а — b): с = а : с — b:с.
З. Ділення добутку на число. Щоб поділити добуток на число, досить поділити на це число один із співмножників і результат помножити на другий співмножник:
(а • b): с = (а: с) • b = (b: с) • а.
Доведемо, наприклад, що (а • b): с = (а: с) • b . Якщо ця рівність правильна, то за означениям ділення а • b = ((а : с) • b) • с = ((а : с) • с) • b = а • b.
4. Ділення числа на добуток. Щоб поділити деяке число на добуток, досить поділити це число на один із співмножників і знайдену частку поділити на другий співмножник::
а : ( b • с) = (а : b) : с) =(а : с ) : b .
На цій властивості грунтується послідовне ділення при усних обчисленнях:
126 : 18 = 126 : (2 • 9) = (126: 2) : 9 == 63 : 9 == 7.
5. Ділення частки на число. Читаючи рівність попереднього правила справа наліво, можна зробити висновок: щоб поділити частку на число, досить поділити на це число ділене, а знайдений результат поділити на дільник, або помножити дільник на це число, а потім ділене поділити на одержаний добуток.
Наприклад, а) (180:5):18 = (180:18):5 = 10:5 = 2
б) (180:5):4=180:(5•4)=180:20=9
6. Ділення числа на частку. Щоб поділити деяке число а на частку від ділення двох чисел, досить поділити це число на ділене і результат помножити на дільник: а : (b : с) =(а: b )• с.
Доведемо цю властивість. За означенням ділення
a = ((a : b ) • c ) • ( b : c ) = ( a : b ) •((b : c ) • c ) = ( a : b ) • b = a
Дія ділення з нулем. Поширюючи означення ділення на випадок, коли ділене нуль, ма'мо 0 : а = 0, оскільки 0 = 0 • а =0.
Дія а : 0 неможлива, оскільки немає такого числа с,щоб виконувалась умова а = с • 0, коли
а 0 (ліва частина а 0, а права — с • 0=0).
Дія 0 : 0 невизначена, оскільки будь-яке число с задовольняе умову 0 = с • 0, отже, 0 : 0 може бути будь-яким числом (у початкових. класах цей випадок не розглядають).
ВПРАВИ
а) Підібрати у підручнику для третього класу задачі такого змісту:
(72 • 24): 12 = (72: 12) • 24 = 6 • 24 = 144;
(72 • 24): 12 = (24: 12) • 72 = 2 • 72 = 144,
б) Зробити рисунок до задачі; «Як зменшити площу прямокутної ділянки вдвоє, не змінюючи її довжини? не змінюючи її ширини?»
с) Підібрати за підручником і скласти самостійно приклади на за-стосування властивостей дії ділення.
1. Підібрати за підручником другого класу три задачі різного виду на ділення. Дати ілюстрації до них.
2. Скласти задачу на ділення на рівні частини і переробити її так, щоб дістати ще дві задачі: на ділення на вмщення і на зменшення числа у кілька разів. Дати ілюстрації до них.
3. Скласти задачу на ділення і переробити її так, щоб дістати ще дві обернені до неї задачі. Відшукати у підручнику другого класу пару взаємно обернених задач, за допомогою яких вводиться поняття задачі, оберненої даній.
4. Скласти задачу на ділення у непрямій формі за таким зразком: «Учні третього класу посадили 26 дерев. Скільки дерев посадили учні другого класу, якщо третій клас посадив у два рази більше дерев, ніж другий?» Знайти у шкільних підручниках для другого і третьего класів задачі такого виду.
5. Обчислити найбільш раціональними способами, застосовуючи правила ділення суми чи різниці на число або добутку чи частки:
1) (8866+4477): 11; 3) (36 •15): 9; 5) (918 : 51): 9. 7) (696 : 3): 8;
2) (11022 — 2244) : 11 4) (750 : 5): 2; 6) (4518 + 6381): 9;
6. Обчислити найбільш раціональним способом, застосовуючи правила ділення числа на добуток або на частку:
а) 714:21; б) 515:(5:8).
7. 315 : 5 = 315 : (10 : 2) == (315 • 2) : 10 =630 : 10 = 63. Скласти за таким аразком приклад на ділення числа на 25.
8. При якому значенні с буде істинним твердження с: (245—87) •341= О?
