- •Цілі невід'ємні числа . Операції над ними.
- •§ 1. Походження числа. Аксіома лічби. Історія розвитку натуральних чисел.
- •§ 2. Натуральне число . Властивості натуральних чисел.
- •Властивості натуральних чисел, що випливають із властивостей множин.
- •В ластивість рефлективності рівності і антирефлексивності нерівності.
- •2. Властивість симетричності рівності і несиметричності нерівності.
- •Властивість транзитивності рівності і нерівності.
- •§ 2. Властивості множини натуральних чисел. Число нуль. Множина цілих невід'ємних чисел.
- •§ 3. Додавання цілих невід'ємних чисел. Основні властивості додавання, їх наслідки.
- •Властивість монотонності додавання.
- •Властивість адитивності
- •§ 4. Віднімання цілих невід'ємних чисел. Зв'язок віднімання з додаванням
- •1. Щоб від даного числа відняти суму, досить відняти від нього послідовно кожний доданок:
- •§ 5. Множення цілих невід’ємних чисел. Основні властивості множення
- •§ 6. Ділення на множині цілих невід'ємних чисел
- •2. Скінченну множину а розбити на певне число еквівалентних між собою підмножин. Потрібно визначити потужнють цих підмножин.
- •1. Розподільна властивість ділення відносно суми. Щоб подиити суму на число, досить поділити на це число кожний доданок і добуті результати додати:
- •2. Розподільна властивість ділення відносно різниці. Щоб поділити різницю на число, досить поділити на це число зменшуване і від'ємник і від першого результату відняти другий:
- •4. Ділення числа на добуток. Щоб поділити деяке число на добуток, досить поділити це число на один із співмножників і знайдену частку поділити на другий співмножник::
- •§ 7. Відношення подільності на множині цілих невід'ємних чисел. Ділення з остачею.
- •§ 8. Ознаки подільності суми, різниці, добутку, частки та їх наслідки.
- •1) Для того щоб число ділилося на 2 обо на 5, необхідно і достатньо щоб на 2 обо на 5 ділилося число його одиниць (число, виражене його останньою цифрою).
§ 6. Ділення на множині цілих невід'ємних чисел
Н
1. Дано
множину В
що є власною підмножиною множини А.
Визначити, скільки всіх підмножин без
спільних елементів, еквівалентних В,
має множина А.
Розглянемо задачу,
яку розв'язують у другому класі: «Скільки
треба тарілок, щоб розкласти на них 10
яблук по 5 яблук на кожну тарілку?»
Т
Розглянемо задачу,
яку розв'язують у другому класі:
«10
яблук. розкласти на дві тарілки порівну.
По скільки яблук буде в кожній
тарілці?»2. Скінченну множину а розбити на певне число еквівалентних між собою підмножин. Потрібно визначити потужнють цих підмножин.
Такі задачі називають «задачами на ділення на рівні частини».
Обидві ці задачі ведуть до подання скінченної множинн А у вигляді суми деяких інших еквівалентних між собою множин:
A = B1 B2 … BC , B1 ~ B2 ~…~ BC Bi Bj =, i, j = 1,2,…c
с доданків
Перехід до характеристики чисельності цих множин приводить до поняття нової арифметичної дії —ділення натуральних чисел.
а) Число а потрібно представили у вигляді суми с однакових доданків, величину яких треба знайти, тобто
а= х + х + … + х, або а == х • с.
с доданків.
б) Число а треба представити у вигляді суми кількох доданків, кожен із яких b. Визначити кількість цих доданків.
а
= b
+ b
+ b
…+ b,
або а
= b
• х.
х доданків
Отже, в обох випадках задача зводиться до знаходження одного із співмножників за відомими добутком і другим співмножником.
Таким чином, ділення натуральних чисел є дія, обернена множенню. В першому випадку записують х = а : с, у другому х = а : b.
Означення. Поділити натуральне число а на натуральне число b — це означає знайти таке натурально число с, щоб задовольнялася умова а = с • b.
Число а називають діленим, b — дільником, с — чисткою. Записують це так: а : b = с, або а / b = с. із означення видно, що ділене дорівнює частці, помноженій на дільник.
Те, що дія ділення є оберненою до дії множення, можна проілюструвати рівностями, які використовуються ще в другому класі;
а) (а: b) • b = а; б) (а • b): b = а.
Д о в е де н н я. а) Безпосередньо із означення частки маємо:
а : b = с. Звідси а = с b, або а =( а : b ) • b
б) Рівність (а • b): b = а перевіряється безпосередньо за означенням ділення: ділене аb дорівнює частці а, помноженій на дільник b, тобто а b = а b.
Теорема 1 (про існування частки в множині цілих невід'ємних чисел). Необхідною і достатньою умовою існування частки с від ділення натурального числа а на натуральне число b є кратність діленого а дільнику b.
Доведения. а) Достатність. Якщо а кратне b, то а є добутком якогось натурального числа, напрйклад, с на b, тобто а = с • b. Це число с (за означениям) і буде часткою від ділення а на b.
б) Необхідність. Якщо частка с існує, то а = с • b, звідки видно, що ділене а — кратне дільника b.
Отже, дія ділення, як і дія віднімання, у множині натуральних чисел виконується не завжди, тоді як дія додавання і множення виконуються завжди. Отже, множина натуральних чисел є замкненою відносно дії додавання і дії множення і незамкненою відносно дії віднімання і дії ділення.
Теорема 2. Якщо частка с від ділення натурального числа а на натуральне число b існує, то вона едина.
Доведення (методом від супротивного). Припустимо, що існують дві частки с і с', тобто а : b = с і а : b = с'. Нехай, наприклад, с>с'. Тоді (згідно з означениям) а = cb і а= с'b звідки cb = с'b де с > с'. Проте це суперечить властивості монотонності дії множення натуральних чисел. Отже, наше припущення , що існують два різних числа с і с', які є частками від ділення а на b, неправидьне. Теорему доведено.
Із означення а • 1 = а випливае, що:
а) частка від ділення натурального числа а на 1 дорівнює числу а, тобто а : 1= а;
б) частка від ділення натурального числа а самого на себе дорівнює 1, тобто а:а=1.
На основі означення дії ділення та властивостей множення натуральних чисел неважко встановити правила ділення суми, різниці, добутку і частки на число та ділення числа на добуток і на частку.
