- •3. Геолого-економічна оцінка родовищ
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Гірничорудне підприємство і його техніко-економічні показники
- •3.4. Спосіб і система розробки родовища
- •Орієнтовні кути укосу бортів кар'єру, градуси
- •Основні системи підземної розробки рудних родовищ
- •3.5. Продуктивність гірничорудного підприємства
- •Поправочні коефіцієнти до визначення річного зниження гірських робіт
- •Поправочні коефіцієнти до втрат і разубоживанию
- •Втрати й разубоживание при відкритому видобутку, %
- •Оптимальні строки існування кар'єрів
- •Оптимальні строки існування підземних рудників
- •3.6. Цінність мінеральної сировини
- •3.7. Капітальні вкладення
- •3.8. Експлуатаційні витрати й собівартість продукції
- •3.9. Економічна оцінка родовища
- •Коефіцієнти дисконтирования
- •4. Обґрунтування кондицій на мінеральну сировину
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Мінімальний промисловий зміст
- •4.3. Бортовий зміст
- •Розрахунок бортового змісту
- •4.4. Максимальний вміст шкідливих домішок
- •4.5. Мінімальна промислова потужність, мінімальний метропроцент (метрограмм)
- •4.7. Мінімальні запаси ізольованих тіл корисних копалин
- •4.8. Мінімальний коефіцієнт рудоносности
- •4.9. Максимальна глибина підрахунку запасів
- •4.10. Вимоги до якості корисної копалини
4.4. Максимальний вміст шкідливих домішок
Максимальний зміст шкідливих домішок установлюється в руді або в продуктах її переробки. Якщо воно встановлено в руді (наприклад, сірка й фосфор у залізній руді), то усередині рудного тіла виділяються промислові сорти руд по змісту шкідливих домішок (мартенівські, доменні, аглоруды та ін.) і тоді шкідливі домішки ставляться до головних компонентів. Якщо зміст шкідливих домішок застосовується до продуктів переробки, то воно визначає промисловий сорт продукції і його ціну.
Максимальний зміст шкідливих домішок установлюється відповідно до вимог державних або галузевих стандартів (ДЕРЖСТАНДАРТ або ОСТ) або технічних умов (ТУ) до корисної копалини або до продуктів його переробки.
Якщо в продуктах переробки не вдається знизити зміст шкідливих домішок до припустимих меж, то потрібно розробляти нову технологію переробки мінеральної сировини або шихтувати некондиційна сировина з якісною сировиною, щоб у підсумку не перевищити максимальний зміст шкідливих компонентів.
Якщо шкідливі домішки є головними компонентами, то на кондиційність перевіряються рядові проби або рудні перетинання, у противному випадку оцінюється зміст шкідливих компонентів у подсчетных блоках або в продуктах переробки корисної копалини.
4.5. Мінімальна промислова потужність, мінімальний метропроцент (метрограмм)
Мінімальна промислова потужність установлюється, виходячи зі способу й системи розробки (див.табл.26), що, у свою чергу, залежить від потужності рудних тіл, від кута їхнього падіння, від складності будови тіл, стійкості руд і порід, що вміщають. Крім того, ураховується необхідність відбити на геологічних кресленнях по можливості більше точні контури рудних тел. При відкритій розробці мінімальна промислова потужність звичайно не перевищує половину висоти експлуатаційного уступу (4-10 м), а при підземної - становить 0,8-4 м.
Якщо потужність рудного тіла менше мінімальної промислової потужності, то її з підрахунку запасів виключають. Границя рудного тіла, що відповідає мінімальної промислової потужності, визначається шляхом графічної або аналітичної лінійної інтерполяції.
На тих родовищах, де різко міняються потужність рудного тіла й кути його падіння, можливе застосування декількох систем розробки, і може виявитися доцільним установлювати різну промислову потужність у різних ділянках родовища.
У випадку коштовних корисних копалин замість мінімальної промислової потужності може застосовуватися мінімальний метропроцент (або метрограмм, якщо зміст виміряється в грамах на тонну). Мінімальний метропроцент цей добуток бортового змісту на мінімальну промислову потужність: СбортМмин. У цьому випадку в підрахунок запасів можуть включатися малопотужні рудні перетинання з багатим змістом корисних компонентів З, якщо виконуються дві умови:
З ≥ Cборт і СМ ≥ СбортМмин
де М потужність рудного перетинання.
Звідси треба, що малопотужні рудні тіла можуть розроблятися разом з породами, що вміщають, якщо зміст корисного компонента на рудну масу буде більше або дорівнює мінімальному метропроценту.
Корисно відзначити, що розглянуті кондиції застосовують до щирої потужності рудних тіл, але при стійкому куті їхнього падіння може бути зроблене перерахування мінімальної промислової потужності або мінімального метропроцента на вертикальну (при пологому падінні) або горизонтальну (при крутому падінні) потужність рудного тіла, щоб полегшити умови оконтуривания рудних тел.
Якщо разубоживающие породи, що вміщають, містять корисний компонент Сп, то цей фактор може бути врахований в умові застосування мінімального метропроцента:
СМ + Сп (Ммин - М) ≥ СбортМмин .
Часто в рудних зонах спостерігається чергування кондиційних і некондиційних внутрірудних прослоев по змісту корисних компонентів (або чергування руди й порожньої породи). У цій ситуації потрібно визначити, прошаруй якої потужності варто включати, а якої потужності ( виключати з підрахунку запасів. Для цього потрібно визначити максимальну припустиму потужність порожніх порід.
Максимальна потужність прослоев порожніх порід так само, як і мінімальна промислова потужність, звичайно вибирається виходячи із системи розробки, але необхідно, щоб зміст корисного компонента в сумі рудних і безрудних прослоев було не нижче кондиційного. Нерідко максимальна потужність безрудних прослоев приймається за аналогією з родовищами, де застосовується така ж система розробки.
Максимальну потужність прослоев порожніх порід визначають методом варіантів подібно обґрунтуванню бортового змісту. Задають варіанти потужності безрудних прослоев, по кожному варіанті проводять оконтуривание рудного тіла й підрахунок запасів, а потім виконують техніко-економічні розрахунки, такі ж, як у табл.34, і в результаті знаходять оптимальний варіант.
Варто також нагадати, що даний показник, як і мінімальна промислова потужність рудних тіл, застосовується до щирої потужності безрудних прослоев, або здійснюється перерахування щирої потужності на вертикальну або горизонтальну потужність.
На більшості родовищ одночасно використаються кілька показників кондицій: бортовий зміст корисного компонента, мінімальна промислова потужність рудних тіл і максимальна припустима потужність порожніх порід. У цьому випадку виділення рудних перетинань не завжди є однозначним і жадає розрахунку середнього змісту корисного компонента в рудному перетинанні (табл.35), що дозволяє включити або виключити рудне перетинання з підрахунку запасів.
Таблиця 35
Приклад виділення рудних перетинань
(мінімальна промислова потужність 4 м; максимальна потужність порожніх порід 4 м)
Номер проби |
Довжина проби, м |
|
Бортовий зміст Р2ПРО5, % |
|||
8 |
6 |
4 |
2 |
|||
1 |
2,0 |
0,98 |
|
|
|
|
2 |
1,8 |
3,14 |
|
|
|
|
3 |
2,0 |
5,26 |
|
|
|
|
4 |
2,3 |
7,02 |
|
|
|
|
5 |
3,0 |
13,35 |
|
|
|
|
6 |
2,0 |
14,20 |
12,2 |
14,5 |
|
|
7 |
3,2 |
6,38 |
12,26 |
11,43 |
|
|
8 |
2,0 |
15,90 |
|
|
32,5 |
|
9 |
2,0 |
14,47 |
|
|
8,56 |
|
10 |
1,8 |
2,88 |
|
|
|
|
11 |
2,4 |
5,14 |
|
|
|
|
12 |
2,0 |
5,62 |
|
|
|
|
13 |
2,5 |
6,04 |
|
|
|
56,6 |
14 |
3,1 |
6,40 |
|
9,8 |
|
7,28 |
15 |
1,2 |
8,73 |
|
7,48 |
|
|
16 |
3,0 |
9,29 |
|
|
|
|
17 |
2,7 |
2,80 |
|
|
|
|
18 |
1,4 |
3,75 |
|
|
|
|
19 |
3,2 |
4,14 |
|
|
|
|
20 |
3,3 |
3,66 |
|
|
|
|
21 |
2,5 |
4,02 |
|
|
7,5 |
|
22 |
2,8 |
6,20 |
|
5,0 |
10,42 |
|
23 |
2,2 |
7,59 |
|
6,81 |
|
|
24 |
2,0 |
3,24 |
|
|
|
|
25 |
2,2 |
2,50 |
|
|
|
|
26 |
2,5 |
1,16 |
|
|
|
|
__________________
Примітка. У чисельнику зміст Р2ПРО5, у знаменнику потужність рудного перетинання.
У наведеному в табл. 35 прикладі використається кілька кондицій. У міру підвищення бортового змісту Р2ОБ5 єдине рудне перетинання зменшується в розмірах і розпадається на кілька рудних перетинань, відповідно, міняються запаси й склад руд.
