Втрати й разубоживание при відкритому видобутку, %
Форма рудних |
Кути падіння рудних тіл, градуси |
|||||||
тел |
0 |
1-5 |
6-10 |
11-15 |
16-20 |
21-50 |
51-70 |
71-90 |
Пласто- і жилообразная, витримана |
1,5 |
1,6 |
1,9 |
2,2 |
2,5 |
2,7 |
2,4 |
2,2 |
Линзообразная |
- |
2,3 |
2,6 |
3,0 |
3,5 |
3,8 |
3,4 |
3,1 |
Пласто-, жилообразная й линзообразная невитримана |
2,5 |
2,8 |
3,2 |
3,7 |
4,2 |
4,6 |
4,2 |
3,8 |
Штокверковая |
- |
- |
- |
- |
- |
5,3 |
4,8 |
4,3 |
Ніж складніше границя рудного тіла, тим більше втрати й разубоживание. Оптимальне співвідношення втрат і разубоживания іноді може бути отримано економічними розрахунками, але частіше задається на основі досвіду експлуатації. При видобутку коштовної руди намагаються знизити втрати, збільшивши відповідно разубоживание.
Втрати й разубоживание при підземному видобутку можна оцінити за даними табл.26, а при відкритому видобутку ( за даними табл. 28 і 29. Значення втрат і разубоживания (табл.28) потрібно помножити на чотири поправочних коефіцієнти (табл.29).
Технічний метод дає максимально можливе значення продуктивності гірського підприємства, хоча воно не завжди економічно доцільно.
Таблиця 29
Поправочні коефіцієнти до втрат і разубоживанию
при відкритому видобутку
Горизонтальна потужність рудного тіла, м |
Коефіцієнт до1 |
Включення прослоев порожніх порід, % |
Коефіцієнт до2 |
Висота уступів, м |
Коефіцієнт до3 |
Відношення разубоживания до втрат |
Коефіцієнти |
|||||||||
до втрат до4 |
до разубоживанию до5 |
|||||||||||||||
1 |
2,2 |
0 |
1,0 |
5 |
0,75 |
0,4 |
1,5 |
0,7 |
||||||||
2 |
2,0 |
1 |
1,05 |
6 |
0,8 |
0,6 |
1,3 |
0,8 |
||||||||
3 |
1,8 |
2 |
1,1 |
7 |
0,85 |
0,8 |
1,15 |
0,9 |
||||||||
5 |
1,6 |
4 |
1,15 |
8 |
0,9 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
||||||||
10 |
1,4 |
6 |
1,2 |
9 |
0,95 |
1,5 |
0,8 |
1,2 |
||||||||
20 |
1,2 |
10 |
1,25 |
10 |
1,0 |
2,0 |
0,7 |
1,25 |
||||||||
30 |
1,1 |
15 |
1,3 |
11 |
1,05 |
3,0 |
0,6 |
1,6 |
||||||||
50 |
1,0 |
20 |
1,35 |
12 |
1,1 |
4,0 |
0,5 |
1,8 |
||||||||
100 |
0,9 |
30 |
1,4 |
13 |
1,15 |
6,0 |
0,4 |
2,1 |
||||||||
150 |
0,8 |
40 |
1,45 |
14 |
1,2 |
8,0 |
0,35 |
2,4 |
||||||||
200 |
0,6 |
60 |
1,5 |
15 |
1,25 |
10,0 |
0,3 |
2,7 |
||||||||
При розрахунку продуктивності гірничорудного підприємства по оптимальних економічних показниках задається оптимальний строк експлуатації родовища (строк існування рудника) Т, що залежить в основному від запасів руд. Продуктивність визначається по формулі
,
де Q запаси родовища.
Якщо строк заданий занадто більшим, то підприємство буде мати малу продуктивність і, як наслідок, щодо високої буде собівартість видобутку й переробки руди. Якщо строк установлений занадто малим, то продуктивність буде більша, але одночасно із цим зростуть капітальні вкладення на будівництво гірничорудного підприємства, які важко або неможливо буде заповнити. Опираючись на досвід розробки родовищ, можна визначити оптимальний строк експлуатації (табл. 30, 31). Величина Q(1 - п) у формулі (19) це запаси руди, що витягають, на родовищі.
Таблиця 30