2.1.3 Розрахункове натиснення на одну гальмівну колодку, суть методу приведення

Перехід від дійсного до розрахункового натиснення здійснюється методом приведення дійсного натиснення до розрахункового. Зміст методу полягає у рівності гальмівних сил реального вагона та умовно прийнятої одиниці рухомого складу.

Розрахункове натиснення на одну гальмівну колодку для композиційних колодок визначається за формулою:

K_p=1,22·K·

K_p=1,22·18.4· = 17,92кН

2.1.4 Коефіцієнт сили натиснення гальмівних колодок

Розрахунковий коефіцієнт сили натиснення гальмівних колодок знаходимо за формулою:

δ_P =

де G - маса даного вагона, (G =172 т)

δ_P =

для перевірки на юз: δ_Pюз =

Дійсний розрахунковий коефіцієнт сили натиснення гальмівних колодок знаходимо за формулою:

δ=

δ =

δ_ЮЗ =

3 Перевірка характеристик гвп

3.1 Оцінка можливості заклинювання колісних пар при гальмуванні

Заклинювання колісних пар - процес, при якому поступальна швидкість руху колеса дорівнює нулю. При цьому сила тертя колодки об колесо дорівнює нулю. При цьому сила тертя колодки об колесо більша сили зчеплення колеса з рейкою. У випадку заклинювання коліс збільшується гальмівний шлях вагона; внаслідок тертя колеса об рейку в точці контакту виникають високі температури, що приводять до зсуву металу на поверхні колеса, утворюючи на ньому повзун.

Для запобігання проковзування повинна виконуватись умова:

де φ_KP – коефіцієнт тертя між колесом і рейкою;

V - швидкість на початку гальмування, V =90 км/год

ψ_K – коефіцієнт зчеплення колеса з рейкою,який знаходимо за таблицею методом інтерполяції.

ψ_K = 0,104 + (0,104 - 0,0984) · (25 - 21,5) /(25 - 20) - 0,1062

a - коефіцієнт, який враховує завантаження колісних пар під час гальмування, а = 0,9

Таким чином умова 0,256 · 0,26 < 0,1062 · 0,9 виконується

3.2 Резерви фрикційних гальм

Підвищення ефективності гальмівної важелевої передачі поїзда в значній мірі залежить від резервів фрикційних гальм. Збільшення ефективності гальмівної системи поїзда можливо досягнути за рахунок фрикційних гальм. Для цього потрібно використовувати потенційні можливості гальмівної важелевої передачі, що можна досягнути таким чином:

а) збільшення площі тертя гальмівних колодок, що досягається за рахунок використання гребневих колодок на локомотивах;

б) встановлення двох гальмівних колодок на одному башмаку;

в) заміна чавунних колодок на композиційні, що підвищують коефіцієнт тертя;

г) покращення матеріалу композиційних колодок або використання новітніх технологій у виготовленні колодок;

д) ефективне використання електропневматичних гальмів в пасажирських поїздах, і переведення вантажного парку на електропневматичні гальма;

е) збільшення швидкості поширення гальмівної хвилі, поширення повітря, для чого не повинно бути провисання трубопроводів і перегинів;

ж) зменшення величини перепаду тиску між головою і хвостом поїзда, що досягається за рахунок зменшення витоків повітря у з'єднувальних рукавах.